Розвиток міжнародного ринку праці і перспективи включення до нього України (ID:272302)

Міжнародний ринок праці (МРП) в сучасних умовах посилення процесів інтернаціоналізації і інтеграції виробництва набуває нових рис перспективного розвитку. Міжнародна кооперація може здійснюватися або на основі міжнародної торгівлі товарами, виробленими відповідно до принципів світового поділу праці, або на основі міжнародного обміну самої праці, тобто міжнародної трудової міграції. Розвиток світового ринку робочої сили не тільки відображає дедалі зростаючу роль інтеграційних процесів на ринку товарів і послуг, техніки і технології, а й проявляється в глобалізації соціальних і трудових відносин. При цьому відбувається асиміляція соціальної політики різних країн, що мають різні культурно-історичні та економічні умови розвитку. Найчастіше це взаємодія здійснюється на рівні транснаціональних корпорацій, які стикаються з необхідністю пошуку компромісних рішень у питаннях режимів праці та відпочинку, мінімального розміру оплати праці, тривалості робочого дня, тривалості відпусток, умов праці, взаємодії з профспілками, нормативно-правових способів вирішення конфліктів і т. п. Таким чином, сьогодні відбувається специфічний соціально-економічний процес об'єднання і злиття окремих елементів національних ринків робочої сили в єдиний міжнародний ринок праці. При цьому трудові мігранти, які є основним елементом міжнародного ринку праці, мають специфічні характеристиками: найчастіше це молодші, цілеспрямовані, але соціально вразливі люди. На сьогодні Україна, в силу свого геополітичного положення, є активним учасником процесів, що відбуваються на міжнародному ринку праці. Тому дослідження фундаментальних основ його функціонування, міграційних процесів, економічних й соціальних наслідків, подальших перспектив є актуальним саме через призму українського питання. Дослідженню ролі міжнародного ринку праці у розвитку світової економіки, а також особливостей інтеграційних процесів присвячені численні праці зарубіжних вчених, таких як Гарет Р. Джонс, Г.М. Вельямінова, Р.К. Щеніна, П. Мовсесяна, С. Ч. Хумера, С.П. Киндлебергера, Ч. Перлмітера, Г. Стівенса, у вітчизняній науці окремі функціонування ринку вивчали М. Долішний, Л. Гук, Т. Заяць, А. Колот, Е. Лібанова, Л. Верховодова, А. Грішнова, Л. Суплин, В. Самофалов, В. Рокоча, О. Плотнікова, В. Новицький, О. Шкарпова, І.Колесник, С.Калініна, та інші. В своїх роботах вони розглядають інвестиційний клімат України, її місце в міжнародній економіці і перспективи подальшого розвитку ринку праці в умовах глобалізації. Об'єктом дослідження роботи є процес розвитку міжнародного ринку праці. Предметом дослідження виступають передумови, особливості та перспективи подальшого функціонування міжнародного ринку праці в контексті українського питання. Метою даної роботи є всебічне дослідження особливостей розвитку міжнародного ринку праці та виявлення перспектив і наслідків включення до нього України. Виходячи з мети роботи сформовані наступні завдання: • Розкрити теоретичні засади поняття ринку праці, окреслити його структуру та функції; • Виявити фактори впливу та рівні регулювання міжнародного ринку праці; • Дослідити взаємозв’язки між попитом та пропозицією на робочу силу як складові ринку; • Проаналізувати загальні тенденції розвитку ринку та міграційні потоки, спричинені його діяльністю; • Оцінити економічні наслідки міграції робочої сили; • Розкрити та проаналізувати особливості прояву безробіття на українському ринку праці в цілому та за регіонами (на прикладі Чернігівщини); • Встановити подальші перспективи включення України до міжнародного ринку праці. Для досягнення поставленої мети було обрано і використано сучасні методи дослідження: системно-структурний – для визначення сутності, структури і еволюції міжнародного ринку праці, а також пріоритизації напрямів його соціально-економічного розвитку; економіко-математичний – для виявлення кількісних параметрів економічного розвитку ринку праці; статистичного аналізу – дослідження стану і динаміки економічної діяльності на ринку праці, процесів безробіття як України в цілому, так і її регіонів; компаративний – співставлення економічного і соціального розвитку міжнародного ринку праці; інформаційно-комп’ютерні – для аналізу, визначення тенденцій економічних та соціальних показників процесів глобалізації та регіоналізації. Обрані завдання роботи обумовили її структуру (вступ, три розділи та 9 підрозділів, висновки, список використаних джерел, додатки) та обсяги.