Зразок роботи
Упровадження децентралізації як інструменту державної регіональної політики має на меті змінити систему управління громадами та систему адміністративно-територіального устрою країни, а також досягти покращення становища громадян незалежно від місця їх проживання.
Соціальна сфера залишається в Україні пріоритетним напрямком фінансування упродовж років. І в останні роки переважна частина видатків соціального спрямування передана для забезпечення до місцевих бюджетів. Отже, в бюджетному фінансуванні видатків на культуру та мистецтво беруть участь усі ланки бюджетної системи України. Фінансування культурно-освітніх закладів здійснюється на основі як кошторисного фінансування, так і комерційного розрахунку. Кошторисному фінансуванню підлягають ті заклади, які не мають реальних можливостей самостійно заробляти гроші і послуги яких мають бути доступними: бібліотеки, музеї, виставки, заповідники, палаци й будинки культури, школи естетичного виховання дітей. Комерційний розрахунок у культурно-освітніх закладах передбачає повне або часткове покриття витрат за рахунок надання платних послуг
Видатки загального фонду на утримання закладів охорони здоров’я, що фінансуються з місцевих бюджетів області, за 2019 рік проведені в сумі 1 857,8 млн грн, що складає 98 % до уточнених бюджетних призначень на рік. Враховуючи задекларовану очікувану незабезпеченість на початку року за захищеними статтями видатків охорони здоров’я, упродовж року були уточнені планові бюджетні призначення на 62,2 млн грн.
Проведений аналіз видатків бюджету на кожен із напрямів соціально-економічного розвитку засвідчив нагальну потребу у збільшенні фінансування кожної із проаналізованих сфер. Фінансування соціальних послуг, які безпосередньо споживає населення, здебільшого здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів. Так, в місцевих бюджетах зосереджено понад 60% видатків на освіту та до 80% видатків на охорону здоров’я, хоча основна частина видатків на соціальний захист та соціальне забезпечення населення забезпечується за рахунок коштів Державного бюджету.
В Україні спостерігається подальша значна трансфертна залежність місцевих бюджетів від державного бюджету, а також те, що протягом значного відрізку часу спостерігається тенденція росту обсягів міжбюджетних трансфертів та доходів і видатків місцевих бюджетів, але темпи приросту видатків місцевих бюджетів і міжбюджетних трансфертів є вищими за темпи приросту доходів місцевих бюджетів. Також слід зазначити, що протягом останніх років міжбюджетні трансферти перевищують доходи місцевих бюджетів. У результаті можна стверджувати, що передані місцевим бюджетам додаткові фінансові ресурси за рахунок доходів державного бюджету у вигляді міжбюджетних трансфертів та збільшення джерел власних доходів місцевих бюджетів суттєво не вплинули на децентралізацію бюджетної системи України.
Бюджетна політика кожної країни світу реалізується в умовах існування відносин, які виникають між центральною владою і регіонами та знаходять вираження у розподілі повноважень між урядом та органами місцевого самоврядування. З юридичної точки зору вони характеризують зв'язок між державою та місцевим самоврядуванням, які мають суб’єктивні права та юридичні обов’язки щодо розмежування та закріплення бюджетних повноважень, дотримання прав, обов’язків і відповідальностей певних органів у процесі забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами
Важливим для України у світлі зарубіжного досвіду децентралізації є механізм міжмуніципального співробітництва, як, наприклад у Фінляндії, що дозволяє надавати значну кількість соціальних послуг. В країні функціонує 162 спільні медичні центри для обслуговування низки муніципалітетів, а спеціалізована медицина охоплює медичні округи під управлінням спільних муніципальних рад.
Децентралізація в Україні як головний напрям конституційної реформи запозичила кращі європейські практики, зокрема польський досвід. На сьогодні місцева влада в країні організована на двох рівнях: територіальних громад і регіонів (районів та областей). Європейський досвід місцевого самоврядування акцент робить саме на базовий рівень – місто, село, територіальну громаду, а не область чи район.
Однак якість публічних послуг, які надаються органами місцевої влади, зростає не лише із збільшенням ресурсів, які спрямовуються на їх реалізацію, але й із зростанням ефективності їх використання. Саме це є прерогативою проектного підходу до розподілу коштів, що дозволяє через публічність витрачання ресурсів навчати органи місцевого самоврядування переймати досвід країн ЄС в цьому питанні. Проте наближення якості публічних послуг до рівня країн ЄС є можливим лише із зростанням рівня економічного розвитку та впровадження змін у децентралізації фінансових надходжень, на що й спрямована реформа.
Децентралізація повноважень щодо надання суспільних послуг з урахуванням територіальних відмінностей у потребах населення і наявності територіальних обмежень у їх споживанні дає можливість краще враховувати уподобання місцевих жителів, тоді як централізована пропозиція суспільних благ у класичному варіанті була зорієнтована тільки на «усереднені» показники.
Наявні бюджетні інструменти підтримки та стимулювання регіонального розвитку потребують вдосконалення у напрямку розробки чітких критеріїв відбору проектів та заходів для фінансування за допомогою відповідного бюджетного інструменту, середньострокового планування проектів та заходів за бюджетними інструментами та внесення відповідних змін до їх нормативно-правової бази.
Магістр