0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

«Управління водними ресурсами національної економіки» (ID:599390)

Тип роботи: курсова
Дисципліна:Економіка
Сторінок: 55
Рік виконання: 2019
Вартість: 100
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………… 3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ……………... 5 1.1. Зміст і сутність державного управління водними ресурсами. 5 1.2. Еколого-економічні проблеми водокористування в Україні.. 13 РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ТА ОЦІНКА ОСНОВНИХ АСПЕКТІВ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ………………………………………………………………... 19 2.1. Еколого-економічний аналіз використання і відтворення водних ресурсів України………………………………………………………... 19 2.2. Системний підхід до економічної оцінки водних ресурсів України та її регіонів………………………………………………………... 26 РОЗДІЛ 3. КЛЮЧОВІ НАПРЯМИ ВДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКО-НОМІКИ........................................................................................................... 33 3.1. Шляхи вдосконалення системи управління водними ресурса-ми на національному та регіональному рівнях…………………………… 33 3.2. Основні аспекти формування моделі інтегрованого управлін-ня водними ресурсами в контексті забезпечення сталого використання... 39 3.3. Аналіз зарубіжного досвіду регулювання процесів водокористування та перспективи його застосування в Україні…………………… 47 ВИСНОВКИ…………………………………………………………... 51 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………….. 52 ДОДАКИ……………………………………………………………… 55
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ ВОДНИМИ РЕСУРСАМИ НАЦІОНАЛЬНОЇ ЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ 1.1. Зміст і сутність державного управління водними ресурсами В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне сере-довище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних і соціально-економічних проблем в Україні виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ресурсами, раціональ-ного їх використання, відновлення та екологічно спрямованого захисту. Державне втручання в цій сфері є нагальним і неминучим на всіх рівнях органі-зації державного управління - національному, регіональному і місцевому. Потрібно не тільки встановити науково обґрунтовані теоретико-методологіч-ні засади державного управління водними ресурсами, а й розробити ефектив-ні механізми державного управління з урахуванням особливостей водного потенціалу України та досягнень європейських країн. Функції водних ресурсів у сучасному суспільстві багатогранні та багатогалузеві, неврахування їх ролі на загальнодержавному рівні може призвести до загроз національного рівня, що вже має місце в Україні і проявляється через такі аспекти, як: дефіцит води, в першу чергу питної, в окремих регіонах; затоплення і підтоплення територій і населених пунктів; катастрофічні повені і паводки в окремих регіонах, постійне прогресуюче погіршення якості поверхневих і підземних вод переважної більшості річкових басейнів, проблема забезпечення водою тимчасово окупованих територій Криму та Донбасу. Оскільки держава, на думку класиків державного управління, є інститутом, створеним суспільством для вирішення загальносуспільних проблем, розв’язувати водні проблеми, на нашу думку, належить саме державі, яка виступає загальним суб’єктом управління всіма суспільними процесами. Державне втручання у водні питання в суспільстві для вирішення водних проблем є очевидним, необхідним і неминучим процесом. Отже, необхідність державного управління водними ресурсами як такого в Україні (держаного втручання як такого), на нашу думку, обумовлена, з одного боку, самою природою води як життєво необхідного, уразливого, незамінного ресурсу для природи, кожної людини і суспільства в цілому, а з іншого - зростаючими потребами у воді, наростаючими водноекологічними проблемами, зовнішніми загрозами для транскордонних водотоків, ускладненнями водних проблем і необхідністю їх ефективного вирішення 13, с. 216-217. Так, на думку академіка М. Хвесика, при використанні будь-якого виду природних ресурсів уже здійснюється державне управління. Воно являє собою комплекс заходів, спрямованих на покращання природокористування та зменшення негативного впливу на навколишнє природне середовище шляхом переважного використання економічних та адміністративно-правових важелів та існує як у рамках чинного національного законодавства, так і в рамках міжнародної кооперації, що координує зусилля у виховній, просвітницькій, інформаційній, пропагандистській та іншій екологічній діяльності 25, с. 37-38. За відсутності дієвого механізму державного управління водогоспо-дарсько-меліоративним комплексом сфера водного господарства, в основі якої лежить ефективне управління водними ресурсами, може справити реце-сивний вплив на соціально-економічний розвиток і екологічний стан окремих територій, призупинити розвиток окремих галузей економіки та держави в цілому. Таким чином, державне управління водними ресурсами повинно бути спрямовано не тільки на подолання наявних водно-екологічних загроз в країні, а й на створення сприятливих умов для сталого, екологічно безпечного водокористування, відтворення та охорону всіх водних ресурсів на території країни з врахуванням їх транскордонного значення. При цьому за основоположний методологічний принцип управління потрібно взяти комплексний принцип інтегрованого управління водними ресурсами за басейнами річок. Державне управління передбачає діяльність усіх гілок державної влади з використанням усіх форм, методів та інструментів, що є в розпорядженні держави та вимагає необхідності координації екологічної та економічної поведінки всіх суб’єктів водних взаємовідносин. Державне управління водними ресурсами спрямовується не лише на досягнення позитивного ефекту від використання водних ресурсів, воно має враховувати результати оцінки впливу відповідних чинників зовнішнього середовища на водні ресурси. Зрозуміло, що спеціально створений механізм державного управління має бути дієвим і ефективним, спрямованим на досягнення певної стратегічної мети та завдань у сфері державного управління водними ресурсами 8, с. 272-273 Відповідно до запропонованого вище визначення державного управлін-ня водними ресурсами сформульовано стратегічну мету, головні цілі та ос-новні завдання державного управління водними ресурсами. Стратегічна мета державного управління водними ресурсами щодо “забезпечення сталого і екологічно збалансованого розвитку водоресурсного потенціалу країни”, що сформульована в нашому визначенні, випливає з аналізу літературних джерел та положення про Мету в “Загальнодержавній цільовій програмі розвитку водного господарства та екологічного оздоровлення басейну річки Дніпро на період до 2021 року”, у якій записано, що державна водна політика полягає у задоволенні потреби населення і галузей економіки у водних ресурсах, збереженні і відтворенні водних ресурсів, впровадженні системи інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом. Задекларована нами мета державного управління водними ресурсами методологічно має бути розкрита в головних цілях, принципах і завданнях і вирішена шляхом створення дієвих механізмів державного управління. Відповідно до стратегічної мети, головні цілі державного управління водними ресурсами випливають із наявного незадовільного стану водних ресурсів в Україні, наявних водних проблем та чинних нормативно-правових документів у галузі водокористування і державної водної політики 11. Розуміння стратегічної мети та головних цілей дозволяє сформулювати бачення основних завдань державного управління водними ресурсами на сучасному етапі, що випливають з аналізу літературних джерел, Положення про Державне агентство водних ресурсів України, Водного Кодексу України, Водної Рамкової Директиви 2000/60/ЄС, документів Глобального Водного Партнерства. Основні завдання підкреслюють важливість державного управління та державного регулювання в цій сфері суспільного життя. Стратегічна мета державного управління водними ресурсами -максимальна доступність у воді та водних послугах при гарантованій їх кількості та якості для населення і галузей економіки, з одного боку, та мак-симальний рівень збереження, відтворення й охорони водних ресурсів для прийдешніх поколінь - з іншого. Головні цілі державного управління водними ресурсами:  забезпечення прав і свобод кожного громадянина щодо потреб у воді;  забезпечення галузей економіки у воді потрібної кількості і якості;  сприяння раціональному та ощадливому використанню водних ресурсів;  сприяння збереженню й охорони водних ресурсів для прийдешніх поколінь;  забезпечення ефективного управління водними ресурсами за інтегрованим басейновим принципом;  запобігання негативних наслідків від використання та дії вод;  забезпечення ефективного вирішення проблем транскордонних вод;  забезпечення високої еколого-економічної віддачі від водокористу-вання. Основні завдання державного управління водними ресурсами:  розробляти та періодично корегувати державну водну політику та запроваджувати її в економічно-суспільні відносини;  створювати умови для забезпечення населення усіх населених пунктів України питною водою потрібної якості і кількості шляхом створення централізованих і локальних систем питного водопостачання (державних і приватних);  створювати умови для гарантованого забезпечення регіонів та галу-зей економіки водою потрібної якості та кількості;  створювати умови для ефективного вирішення проблем використання, відновлення і збереження транскордонних вод із сусідніми країнами шляхом налагодження діалогу і взаємовигідної співпраці;  забезпечувати всі умови для екологічного оздоровлення водних ресурсів, у тому числі шляхом запровадження інноваційних технологій і технічних засобів очистки, відновлення, регенерації вод;  розробляти та запроваджувати нові системи управління водними ресурсами на державному, регіональному і місцевому рівнях на засадах інтег-рованого управління за басейнами річок (організаційні структури і процедури);  забезпечувати постійний науково-технічний супровід прийняття державних рішень з управління водними ресурсами;  забезпечувати галузь водних ресурсів висококваліфікованими кадрами;  створювати належні умови та сприяти організаційному розвитку мережі територіальних державних, громадських, колективних і приватних водних організацій на всіх рівнях управління;  створювати і корегувати законодавчо-нормативне поле водних відносин у середині країні та за її межами;  управляти діяльністю державних підприємств, організацій і установ у сфері водного господарства, які не передані у приватну власність;  розробляти і реалізовувати державні цільові, міждержавні і регіональні водні програми;  забезпечувати виконання найважливіших суспільно-виробничих пи-тань з водними ресурсами 2, с. 111-112. Важливою складовою теоретико-методологічних засад у державному управлінні є розроблення принципів управління. За визначенням профессора Д. Дзвінчука, принципи державного управління - це фундаментальні істини, позитивні закономірності, керівні ідеї, основні положення, норми поведінки, що відображають закони розвитку державного управління. Принципи утворюють певну систему і повинні враховувати ситуацію, яка розглядається. Набір принципів не повинен бути надто широкий. Використовуючи особливості вод як природного об’єкта управління та універсальність управління як науки нами сформульовано загальні та спеціальні принципи державного управління водними ресурсами. За основоположний спеціальний методологічний принцип державного управління водними ресурсами потрібно взяти комплексний принцип інтегрованого управління водними ресурсами за басейнами річок (ІУВР). На основі аналізу літературних джерел, міжнародних документів з ІУВР, сформульовано таке бачення основних положень (загальних принципів) змісту інтегрованого управління водними ресурсами за басейновим принципом. Загальні принципи державного управління водними ресурсами:  принцип примати природи, який вимагає, щоби вплив суспільства на природу здійснювався з урахуванням законів природи;  принцип соціалізації природи;  принцип екологізації;  принцип комплексності, який передбачає комплексний підхід при вирішенні проблем управління водними ресурсами;  принцип оптимізації;  принцип децентралізації управлінської діяльності;  принцип системності.