Зразок роботи
Актуальність теми. Зовнішньоекономічний ризик в умовах ринкової економіки щороку стає все більш непередбачуваним для суб’єктів міжнародної діяльності. Обсяг та рівень ризиків у ЗЕД є відповідно більшим та вищим ніж у інших сферах діяльності підприємства. У зв’язку із складною зовнішньополітичною та внутрішньою економічною ситуацією в Україні суттєво підвищився рівень політичних, валютних та макроекономічних ризиків у ЗЕД. Водночас внаслідок підписання угоди про асоціацію між Україною та Європейським союзом перед українськими виробниками відкриваються нові можливості саме з точки зору посилення присутності на європейському ринку. Отже, одним істотним елементом управління ризиками є поглиблене вивчення сутності поняття «ризик зовнішньоекономічної діяльності», основна класифікація ризиків, процес управління і оцінки ризиків ЗЕД, визначення методів, які спрямовані на зменшення можливих втрат та їх страхування
Аналіз останніх досліджень і публікацій. Значний внесок у розвиток теорії управління ризиками, її методології та інструментарію здійснили такі видатні вітчизняні та зарубіжні вчені, як А.П. Альгін, В.В. Вітлінський, Н.М. Внукова, В.М. Гранатуров, С.М. Ілляшенко, І.М. Посохов, О.Л. Устенко, О.С. Шапкін, О.І. Ястремський.
Дослідження поняття «ризики зовнішньоекономічної діяльності» розглянуто у працях таких вчених: Кондецька А., Вітка Н.Є., Старостіна А. О., Дегтярева О. І., Вітлінський В. В. та ін.
Питання, пов’язані з класифікацією ризиків зовнішньоекономічної діяльності, проаналізовано та вивчено в роботах таких закордонних та вітчизняних науковців: А. Євтєєва, Є. Волкодаєвої, Н. Ларіонової, О. Крупицької, Д. Єчкалова, Л. Маханець, С. Подрєзи, М. Салун, О. Мантур-Чубатої та ін.
Разом з тим, теоретичні та практичні аспекти управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування потребують уточнення та подальшого розвитку в сучасних умовах.
Мета дослідження – розширення та поглиблення теоретичних положень про управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності, а також практичних рекомендацій щодо їх страхування.
Реалізація поставленої мети зумовила потребу у розв’язанні таких завдань дослідження:
дослідити сутність ризику як економічної категорії;
розглянути класифікацію ризиків в зовнішньоекономічній діяльності;
надати загальну характеристику методам оцінки економічного ризику;
проаналізувати зовнішньоекономічних ризиків та можливих методів управління ними;
розглянути економічні категорії оцінки ефективності управління ризиком;
надати оцінку ефективності методів управління ризиком в зовнішньоекономічній діяльності;
розглянути управління зовнішньоекономічними ризиками в умовах глобалізації;
надати порівняльну характеристику методів стахування та хеджування ризиків;
запропонувати заходи щодо підвищення ефективності управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності.
Об’єктом дослідження є процес управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності та їх страхування.
Предметом дослідження є теoретичнi, метoдoлoгiчнi тa прaктичнi aспекти управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності.
В процесі написання роботи було використано сукупність загальноприйнятих методів і прийомів наукового пізнання. Теоретичною і методологічною основою досліджень стали наукові праці вітчизняних вчених з проблем теорії і практики управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності, законодавчі та нормативні акти.
У процесі дослідження використані такі методи економічних досліджень: абстрактно-логічний (теоретичні узагальнення і формування висновків), статистико-економічний (особливості зовнішньоекономічних ризиків та можливих методів управління ними), монографічний (порівняльна характеристика методів стахування та хеджування ризиків), розрахунково-конструктивний та експериментальний (заходи щодо підвищення ефективності управління ризиками в зовнішньоекономічній діяльності) та інші.
Інформаційною базою дослідження були законодавчі та нормативні акти Верховної Ради та Уряду України, офіційні матеріали Державного комітету статистики України, наукові літературні джерела.
Обсяг і структура курсової роботи. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Магістр