0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Управління взаємодією учасників ланцюга постачання у бізнес-організаціях (ID:697134)

Тип роботи: інше
Дисципліна:Економіка
Сторінок: 29
Рік виконання: 2021
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 2 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ТА МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЛАНЦЮГА ПОСТАЧАННЯ БІЗНЕС – ОРГАНІЗАЦІЇ 3 1.1. Характеристика ланцюга постачання та його основних учасників 3 1.2. Методичні підходи до оцінювання ефективності ланцюга постачання 12 1.3. Особливості управління взаємодією учасників ланцюга постачання в бізнес - організації 19 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 27
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Наочне уявлення сформульованого у роботі понят-тя поставки подано на рис. 1.1. у вигляді відомої S-моделі (The Order to Payment – Supply Chain S-model). Ланцюг поставок розглядається через відносини його учасників у просторі й часі у процесі формування інтегрованої функції поставки від матеріальних ресурсів до проміжної і кінцевої готової продукції, яка, у свою чергу, формує інтегрований логіс-тичний потік від потоку замовлень споживача до товарного і фінансового потоку. Рис. 1.1. S-модель ланцюга поставок з виділенням функції "поставка" Джерело: сформовано на основі [4; 9] Ланцюг поставок складає систему S, основними складовими якої є: постачальники сировини і матеріалів R; виробничі служби підприємства P; служби, що задіяні у рухові товару від місця виробництва до місця споживання Z, які підрозділяються на власні служби підприємства Z’’ і сторонні організації Z (оптові Z1’ і роздрібні торговці Z2’); мережа споживання C [30]. Усі складові такої системи пов’язані між собою прямими й зворотними матеріаль-ними потоками та відносинами у вигляді інформаційних потоків, тобто ланцюг поставок може бути поданий як мережа S, вершинами якої є елементи (R, P, Z, C), а зв’язки (i, j) між ними відповідають матеріальним і інформаційним потокам i, j €{R, P, Z, C}. При цьому ланцюг поставок відображає кожну окрему операцію у виробництві і доставці кінцевого продукту, починаючи із постачальників R’’ (R’’ € R), які виробляють матеріали для постачальника конкретного підприємства R’’ (R’’ € R), і закінчуючи сторонніми організаціями – його споживачами Z, що задіяні у збуті продукції. Ланцюг поставок можна подати як систему S = (N, A), що складається із сукупності чітко упорядкованих елементів N = {n1, n2,…,nN} і їх взаємовідносин A = {[ (n1, n2) (a1,…, aN)],…, [(nN – 1, nN) (aN – 1,…, aN)],…, [(n1, nN) (a1,…, aN)]}, де {R, P, Z, C} € N, між якими регулюються певні функції ni(bi) відповідно до мети bi і-го елемента (і = 1, N) – отримання й продажу необхідного товару або послуги. Основною проблемою такої системи є регулювання й координація процесів і операцій у взаємозв’язку між елементами [30]. Такий підхід до встановлення основних понять, що визначають сутність ланцюга поставок, наближає його розгляд як "повної" системи. Його частини – це окремі системи (підсистеми), властивості і зв’язки, що необхідні для досягнення відповідної мети за наявності певних спонукальних зв’язків. Властивості ланцюга поста-вок у цілому визначаються як властивостями його еле-ментів (підсистем), так і характером відносин між ними/ Отже, ланцюг поставок це взаємопов’язана і взаємодіюча між собою доцільна сукупність об’єктів і зв’язків між ними, утворююча організаційно-економічну систему, яка може змінювати свою структуру при умові збереження основних функцій: планування, управління та контроль потокових процесів, їх елементів і ресурсів у визначених часових і просторових параметрах середовища взаємодії всіх учасників товароруху від постачальника матеріальних ресурсів до виробника кінцевої готової продукції і її кінцевого споживача з метою забезпечення їм більшої конкурентоспроможності й прог-ресуючого розвитку.