«Алан Ґрінспен. The age of turbulence» (ID:875902)

Вступ: Я вважаю, що Алан Ґрінспен – талановитий економіст та велика людина. У певний період часу він дуже вплинув на економіку США та світу в цілому, приймаючи рішучі дії для встановлення балансу та розвитку ринку як вільного. Він не раз казав у своїй книжці «The Age of turbulence», що вважає передбачення грою в лотерею, та сам дуже влучно та вчасно зрозумів напад певних криз та намагався придумати шляхи їх подолання. Ще з дитинства Алан був людиною, що полюбляла цифри та мистецтво. Не дивно, що він обрав економіку як майбутню царину. Будучи людиною тихою та спокійною, він надавав перевагу непопулярності та тиші, хоча й проробив 19 років головою ФРС. Алан Ґрінспен 19 рокі в був головою ФРС, хоча й на початку кар’єри намагався тримати з політикою певну дистанцію. За час його управління відбулося немало криз, великих та малих, які Алан вчасно допоміг подолати. 19 років він тримав економіку США та не давав їй рухнути, придумуючи нові курси чи шляхи для розвитку. Через певний час, голова ФРС сам пішов у відставку, через похилий вік та дав змогу молодим стати до керма. Готуючи це есе, мені довелося прочитати чимало відгуків економістів та фінансистів щодо діяльності Алана та мені дуже сподобалось порівняння «Федеративна резервна система – це оркест, а керуючий – досвідчений дерижер». Дуже доречно, так як з його автобіографії відомо, що Алан дуже полюбляв музику та хотів стати гравцем джазу. Трішки про біографію Як я бачу, критики Ґрінспена звинувачують його в явній перевазі лише «найнеобхіднішим» заходам, наполягаючи на необхідності довгострокової кредитно-грошової політики (з інтерв’ю А. Ґрінспена 2019 року: «З точки зору будь-яких оцінок реальні довгострокові процентні ставки занадто низькі і тому нежиттєздатні. Коли вони почнуть рости, то можуть робити це досить швидко». Яскравим проявом є абсолютно непрозора і слабо передбачувана політика ФРС зі зміни облікової ставки. У той час як більшість центробанків в світі діє в рамках цільових показників інфляції, Ґрінспен, приймаючи рішення, ніколи не афішував критерії, з яких виходить. Навіть його безпосередні підлеглі неодноразово скаржилися, що не знають, як завтра зміниться політика ФРС. Алан не полюбляє телебачення та журналістів, він мало говорить про те, що думає, тому й заслужив таку мовчазну репутацію.