0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Цифровізація як фактор підвищення конкурентоспроможності Українських підприємств (ID:902828)

Тип роботи: бакалаврська
Дисципліна:Економіка
Сторінок: 55
Рік виконання: 2023
Вартість: 600
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП 9 РОЗДІЛ 1. ЦИФРОВІЗАЦІЯ ЯК НОВА РЕАЛЬНІСТЬ 11 1.1 Загальні засади і технології цифровізації та Industry 4.0 в економіці 11 1.2 Основні функції та принципи 14 РОЗДІЛ 2. ПЕРЕВАГИ ТА КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЬ ЯКУ МОЖЕ ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЦИФРОВІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВАМ 18 2.1 Переваги та недоліки впровадження цифровізації 18 2.2 Показники впливу та фактори стійкості для вітчизняних підприємств 22 2.3 Аналіз стану цифровізації України в порівнянні зі світовими трендами 27 РОЗДІЛ 3. КОМПАНІЯ ІНТЕРПАЙП, ЯК ПРИКЛАД УСПІШНОЇ ЦИФРОВІЗАЦІЇ ТА ПЕРЕХОДУ НА ТЕХНОЛОГІЙ INDUSTRY 4.0 31 3.1 Загальні відомості про компанію Інтерпайп та передумови впровадження Industry 4.0 31 3.2 Інструменти ефективної трансформації 32 3.3 Впровадження та реалізація проектів 37 3.4 Результати впровадження технологій Індустрії 4.0 41 ВИСНОВКИ 48 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 51
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
.3 Аналіз стану цифровізації України в порівнянні зі світовими трендами Розвиток цифрової економіки України на законодавчому рівні розпочався в 2013 році з постанови Кабінету Міністрів «Про схвалення стратегій розвитку інформаційного суспільства в Україні». В 2015 році відбулося приєднання до Східного партнерства ЄС з питань цифрової економіки і лише тільки в 2018 були сформовані засади «Цифрового порядку денного України», в котрому прописали основні завдання, проекти та сфери для охоплення цифровізації країни на наступні 3 роки. Розроблена стратегія покликана усунути існуючі перепони на шляху до цифрової трансформації нашої країни, особливо в найбільш сприятливий сферах методом переходу від ресурсозберігаючої економіки до економіки з виробництвом високотехнологічного рівня для загального збільшення ВВП. [29] Розглядаючи конкретні статистичні показники та світові рейтинги, можна зробити висновки, що за останні роки Україна досягла не значного прогресу у використанні цифрової економіки, хоча і не втрачає свої позиції. В 2021 році за даними GIK Україна посіла 83 зі 140 місць, що краще в порівнянні з минулим роком. Найвищі бали були отримані за такими напрямками: рівень електрифікації (почесне 1 місце), кваліфікація (45 місце), розмір ринку (47 місце), інфраструктура (57 місце) та інноваційний потенціал (58 місце). За оцінками також виявили складові над якими потрібно працювати в першу чергу, бо вони значно відстають і займають останні місця в рейтингу: інститути (110 місце), фінансова система (117 місце) та макроекономічна стабільність (131 місце). За глобальним рейтингом цифрової конкурентоспроможності 2020 року Україна зайняла лише 58 місце з 63 розглянутих країн, але це на 2 позиції вище в порівнянні з 2019 роком і 60 місцем. В 2021 році показник був найкращим за всі роки оцінки і отримав 54 місце серед інших країн, але в 2022 році, по зрозумілим причинам трохи погіршився і знову повернувся на 58 місце. (рис. 2.1) Інструменти ефективної трансформації Інтерпайп Основними напрямками проекту «Управління фінансами» стали: – Корпоративне казначейство – створення так званої «фабрики платежів», для централізації процесів казначейства та керуванням заборгованостями. – Корпоративний перелік замовлень – керування та відслідковування замовлень від його прийняття, процесу виробництва і закінчуючи доставкою замовнику. – Стандартизація та облік контрактів та договорів – упорядкування договорів в єдину базу. – Дебіторська заборгованість – регулювання заборгованістю від клієнтів та постачальників та управління грошовими потоками. – Кредиторська заборгованість. – Централізація бухгалтерського обліку. Впровадження почалось з синхронізації даних нормативно-довідкової інформації холдингу за допомогою MasterData. В корпоративному класифікаторі тепер містяться послідовні дані про готову продукцію, поставки та логістику. З 10 підприємств холдингу збиралися та стандартизувалися бази контрагентів, що в загальній сумі склали близько 150 тис. з невеликою кількістю дублів. Довідки умов: поставки ТМЦ, розрахунки з постачальниками та покупцями та переходу права власності вирішили проблему ефективного управління заборгованостями між кредиторами та дебіторами. За вимогою служби фінансів для казначейства компанії були впроваджені довідники статей CF (бюджет руху грошей) та PL (бюджет доходів і витрат), а також довідки про банки та розрахункові рахунки.