Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. АНАЛІЗ БАЗОВИХ ДЕФІНІЦІЙ ТЕОРІЇ УПРАВЛІННЯ
КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНІСТЮ ПРОДУКЦІЇ.
1.1. Сутність конкурентоспроможності продукції як економічної категорії.
Конкурентоспроможність — це сукупність споживчих і вартісних (цінових) характеристик товару, які визначають його успіх на ринку, тобто перевагу товару в порівнянні з іншими конкурентними товарами. Оскільки товари випускають певні виробники, ми можемо з упевненістю говорити про конкурентоспроможність підприємств, асоціацій, компаній та країн, у яких виготовляється продукція [2, c. 73].
Конкурентоспроможність підприємства — це здатність ефективно керувати підприємством та залучати ресурси на високо конкурентному ринку і є результатом конкурентної переваги підприємства в управлінні різними проблемами. Це можливість ефективної господарської діяльності та її фактично вигідного здійснення на конкурентному ринку.
Під поняттям конкурентоспроможності слід розуміти здатність ефективно вести господарську діяльність та забезпечувати прибуткові результати в конкурентних ринкових умовах. Іншими словами, конкурентоспроможність полягає у здатності компанії гарантувати, що вона може успішно продавати на конкурентному ринку. Конкурентоспроможність — складне багатогранне поняття, що відображає рівень переваги підприємства стосовно конкурентам. Нині конкуренція як рушійна сила змушує організації постійно шукати нові шляхи підвищення своєї конкурентоспроможності [3, c. 65].
Конкурентоспроможність продукції - це здатність продукту відповідати вимогам конкурентного ринку порівняно з іншими подібними продуктами на ринку та потребам споживачів. Конкурентоспроможність залежить від якості, технічного рівня та споживчих властивостей продукції, з одного боку, і цін, які встановлюють продавці товарів, з іншого. Крім того, на конкурентоспроможність впливають такі фактори, як мода, продажі та обслуговування після продажу, реклама, імідж виробника, кон’юнктура ринку та коливання попиту.
В умовах переходу України до відкритої ринкової економіки споживачі на внутрішньому та зовнішньому ринках конкурують за необхідність створення і виробництва дійсно конкурентоспроможних товарів. У зв'язку з цим постає проблема пошуку економічно обґрунтованих рівнів конкурентоспроможності товару та витрат на їх досягнення [5, c. 99].
На конкурентному ринку діяльність будь-якої бізнес-одиниці повинна підлягати подвійному контролю. Зовнішній контроль здійснюється конкурентами, але не безпосередньо, а через якість ринкової діяльності. Конкуренція є найефективнішим і найдешевшим методом економічного контролю, і йому немає рівних. Такий контроль витрат забезпечує соціальний мінімум витрат, він не тільки створює умови для забезпечення покупців необхідною якістю товару, а й допомагає своєчасно забезпечити наявність даного товару для потреб споживача. Це спонукає виробників знижувати витрати на виробництво, знижувати ціни, розширювати виробництво та збут, завойовувати покупців та покращувати якість продукції. Ринкові фактори є ефективним засобом форсування виробництва товарів необхідного рівня якості протягом певного періоду часу. Але на цьому роль конкурентних ринків не закінчується. Це сильно впливає на конкретні економічні, організаційні, управлінські та контрольні функції виробників, які призначені для вирішення проблем якості та конкурентоспроможності [6, c. 127].
Магістр