Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку ринкової економіки питання собівартості продукції повинно бути в центрі уваги всіх працівників суб’єктів господарської діяльності. Собівартість продукції – важливий економічний показник, який у великій мірі характеризує економічну ефективність виробництва. В ньому, мов у дзеркалі, відображаються результати господарської діяльності за той чи інший період. Аналізуючи рівень собівартості одиниці продукції, можна правильно розв’язати питання щодо доцільності вибору об`єктів підприємницької діяльності. Знаючи собівартість продукції, можна визначити рентабельність виробництва за кожним видом економічної діяльності, кожного суб’єкта господарювання, розмір прибутків. На основі собівартості одиниці виробленої продукції встановлюється рівень цін. Собівартість як показник використовують для:
– оцінки рівня господарювання підприємства (за видами та об`єктами діяльності) та його структурних підрозділів;
– контролю за ефективністю витрачання природних, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;
– визначення економічної ефективності інвестиційної та інноваційної діяльності, впровадження заходів щодо забезпечення більш ефективного технологічного процесу господарювання;
– розробки і встановлення цін на продукцію (роботи, товари і послуги);
– визначення економічної доцільності та вигідності здійснення підприємницької діяльності за різними об`єктами господарювання.
Собівартість продукції не має єдиного об’єктивного значення. ЇЇ величина залежить від методики розрахунку. При одних і тих самих витратах, при одному й тому ж обсягу виробництва, застосовуючи різну методику розрахунку можна отримати різні значення собівартості.
Показник «собівартість» промислової продукції (робіт, послуг) є одним із основних економічних показників підприємства, і це обумовлює необхідність однозначного визначення методики його розрахунку незалежно від того, де буде використовуватись показник виробничої собівартості: в бухгалтерському, статистичному чи управлінському обліку.
У собівартості продукції (робіт, послуг) знаходять відображення усі сторони роботи підприємства: рівень організації виробничого процесу, його технічна оснащеність, ступінь ефективності використання необоротних та оборотних активів, продуктивність праці, рівень організації матеріально-технічного постачання.
Чим краще працює підприємство, інтенсивніше використовує виробничі ресурси, успішніше удосконалює техніку, технологію і організацію виробництва, тим нижча собівартість продукції. Тому собівартість є одним з важливих показників ефективності виробництва. Собівартість продукції має тісний зв’язок а ї; ціною. Це проявляється в тому, що собівартість слугує базою ціни товару і її нижньою межею для виробника.
За ринкових відносин завдання щодо зниження собівартості продукції централізовано не планується, а ефективність роботи підприємств оцінюється за допомогою показника прибутку. Однак це ще більше посилює значення проблеми зниження собівартості, бо від рівня собівартості залежить конкурентоспроможність продукції, фінансовий стан підприємства, матеріальний та культурний рівень життя його працівників, виконання надходжень до бюджету країни.
Отже, питання собівартості, методи її обчислення мають велике значення. Від уміння правильно обчислювати, аналізувати собівартість продукції у великій мірі залежить рівень ефективності господарської діяльності.
Метою дослідження є узагальнення теоретичних знань і практичних навичок з питань формування собівартості продукції та удосконалення системи управління нею на підприємстві.
Досягнення мети передбачає формування та вирішення наступних наукових і практичних завдань:
– проаналізувати організацію та методику формування виробничої собівартості продукції на підприємстві;
– дослідити економічний зміст категорій «собівартість», «калькуляція», «витрати»;
– вивчити чинні законодавчі та нормативні акти щодо механізму формування собівартості продукції;
– надати пропозиції щодо вдосконалення системи управління собівартістю на підприємстві та шляхів її зниження.
Предметом дослідження є економічні відносини, що виникають на підприємстві в процесі формування собівартості продукції.
Об’єктом дослідження є витрати підприємства та методика калькулювання собівартості продукції та послуг, що надаються підприємством, управління собівартістю на ДП “Білокоровицьке лісове господарство”.
Для вирішення поставлених завдань на підставі системного підходу використано методи економічного аналізу, теорії масового обслуговування, теорії ймовірності, лінійного програмування, імітаційного моделювання, системного аналізу, модель управління товарними запасами, “дерево рішень”, метод експертних оцінок, метод SWOT-аналізу та інше.
Джерелами інформації є підручники, монографії, періодичні видання, наукові статті, законодавчі та нормативні документи України, фінансова звітність ДП “Білокоровицьке лісове господарство”.
Структура та обсяг дипломної роботи. Дипломна робота складається з трьох розділів. У першому розділі визначено теоретичні основи методики калькулювання собівартості продукції, робіт і послуг. Другий розділ призначений методиці формування собівартості продукції, робіт і послуг на ДП “Білокоровицьке лісове господарство”. У третьому розділі описані шляхи удосконалення управління собівартістю продукції на підприємстві.
Повний обсяг дипломної роботи – 87 сторінок, в тому числі 16 таблиць, розміщених на 16 сторінках; 11 рисунків, розміщених на 11 сторінках; 7 додатків, розміщених на 7 сторінках. Список використаної літератури складається з 41 найменування на 3 сторінках.
Магістр