Зразок роботи
1. ПОНЯТТЯ, РОЛЬ ТА СКЛАДОВІ РЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
Головною метою функціонування підприємства є одержання прибутку або досягнення соціального ефекту, що визначає ступінь розвитку підприємства та є запорукою його успіху.
Господарська діяльність підприємства пов’язана з постійним використанням різноманітних ресурсів, які тією чи іншою мірою впливають на ефективність його функціонування.
Ресурси фірми (організації) – ресурси, що забезпечують стабільну та ефективну роботу фірми (організації). До них належать засоби виробництва, люди, наукові лабораторії, форми і методи організації виробництва, маркетингові служби, інформаційні ресурси, цінності, запаси та ін. Саме за допомогою ресурсів підприємство може успішно функціонувати; ресурси – це базис у формуванні потенціалу підприємства, але сама по собі їх наявність не є гарантом досягнення будь-яких цілей. Другою, не менш важливою складовою потенціалу виступають здібності підприємства мобілізувати ресурси у ході здійснення бізнес-процесів.
Отже, потенціал підприємства можна визначити як можливість системи ресурсів і компетенцій підприємства створювати результат для зацікавлених осіб за допомогою реалізації бізнес-процесів [14, с. 208]
В етимологічному значенні термін “потенціал” походить від латинського potentia й означає “потужність, сила”.
Існують різноманітні підходи до визначення сутності потенціалу, зокрема:
відповідно до визначення Великого економічного словника потенціал як економічна категорія становить наявні можливості, ресурси, запаси, засоби, що можуть бути використані для досягнення, здійснення будь-чого [38 ,с. 5].
Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система. Ця агломерація має певні закономірності розвитку, від уміння використати які вирішальною мірою залежить ефективність економіки, темпи та якості її зростання.
Економічна енциклопедія потенціал визначає як наявні в економічного суб’єкта ресурси, їх оптимальна структура та вміння раціонально використати їх для досягнення поставленої мети [14, с. 13].
Отже, потенціал підприємства характеризується чотирма основними рисами.
По-перше потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері соціально-економічної діяльності, причому не тільки реалізованими, а й нереалізованими з будь-яких причин.
По-друге, потенціал підприємства характеризується також і певним обсягом ресурсів, як залучених у виробництво, так і ні, але підготовлених до використання.
По-третє, потенціал визначається ще й навичками різних категорій персоналу до його використання з метою виробництва товарів, здійснення послуг, отримання максимального доходу (прибутку) і забезпечення ефективного функціонування та сталого розвитку виробничо-комерційної системи.
По-четверте, рівень і результати реалізації потенціалу визначаються також формою підприємництва та адекватною їй організаційною структурою [36, с. 12].
Оптимальна структура потенціалу підприємства повинна мати мінімальну кількість компонентів, але разом з тим, вони повною мірою повинні виконувати задані функції.
Іншим підходом до визначення сутності потенціалу підприємства є ресурсна концепція, відповідно до якої потенціал підприємства розглядається як система ресурсів, що вступають у взаємодію й обумовлюють досягнуті результати.
Н. С. Краснокутська вважає, що на сьогоднішній день найбільшого поширення одержала концепція виділення в сукупності ресурсів наступних елементів:
- технологічні ресурси;
- технічні ресурси;
- кадрові ресурси;
- просторові ресурси;
-інформаційні ресурси;
-ресурси організаційної структури системи управління;
- фінансові ресурси;
- ділова репутація, тобто наявність позитивного іміджу.
Це означає, що маючи у своєму розпорядженні достатню кількість ресурсів підприємство тією чи іншою мірою здатне задовольняти потреби і запити потенційних покупців [21, с. 12-15].
У рамках кожної функціональної області підприємства (виробництва, маркетингу,кадрів, фінансів, інформації і т.д.) формується свій внутрішній потенціал, який можна структурувати на об’єктний і суб’єктний.
До об’єктних складових потенціалу підприємства відносяться:
- виробничий потенціал;
-інноваційний потенціал (характеризує можливості підприємства в сфері розробки та впровадження інновацій);
-фінансовий потенціал;
- потенціал відтворення (характеризує можливості діючої системи формування та відновлення основних фондів забезпечення необхідного рівня конкурентоспроиожності продукції підприємства);
-інформаційний потенціал;
-інфраструктурний потенціал (характеризує привабливість місця розташування підприємства з погляду розвитку ринкової інфраструктури, транспортних комунікацій та інших факторів).
До суб’єктних складових потенціалу підприємства відносять:
-науково-технічний потенціал;
-маркетинговий потенціал;
-потенціал організаційної структури управління (характеризує можливості сформованої організаційної структури управління забезпечувати високий рівень ефективності функіонування підприємства в умовах мінливості зовнішнього середовища);
-кадровий потенціал;
-управлінський потенціал [21, с. 17-18].
Рис.1.1 дає змогу розглянути ресурсний потенціал на макрорівні.
Рис. 1.1. Складові ресурсного потенціалу підприємства [36, с. 476].
Традиційно виділяються чотири критерії для оцінювання ресурсного потенціалу:
1. Цінність. Стратегічним може бути лише цінний ресурс – за необхідності він повинен сприяти підвищенню продуктивності та ефективності організації.
2. Раритетність. Ресурс є стратегічним, якщо він рідкісний та користується велики попитом.
3. Неповторність. Ресурс повинен бути не тільки цінним та рідкісним, а ще й унікальним.
4. Замінність. Якщо ж конкуренти зможуть знайти заміну такому ресурсу, він стане стратегічним.
Довгострокова конкурентоспроможність підприємства залежить від його вміння своєчасно розпізнавати релевантні зміни в конкурентному середовищі і розвивати свої ресурси так, щоб адекватно відповідати на ці зміни. В останніх публікаціях європейських вчених, зокрема Томаса Йеннера, все частіше наголошується на визначення стратегічного потенціалу фірми. Велика перевага інтеграційного принципу полягає в зведенні до купи окремих знань стосовно багаторазових і незалежних рішень. Так, порівняння наявних ресурсів та потреб в них дозволяє більш точно проаналізувати реальний стратегічний стан. Завдяки інтегративному принципу можна обгрунтувати декілька перспектив з врахуванням наявного та необхідного стратегічного потенціалу.
Сильні та слабкі сторони підприємства зазвичай представлені його ресурсами та компетенціями, які у сукупності створюють потенціал для використання ринкових шансів, що надаються. Із поєднання специфічного для підприємства внутрішнього потенціалу з ринковим складається стратегічний потенціал, який необхідно приймати як передумову успішної діяльності у віддаленій перспективі [2, с. 158].
Проте наявність відповідного ресурсного забезпечення може створити для підприємства конкурентні переваги лише у короткостроковому періоді, адже на ресурси постійно впливають такі фактори як старіння (моральне і фізичне), знос, повне використання, збільшення вартості закупівель нових ресурсів та ін. Саме тому важливим для підприємства є визначення факторів, які впливають на обсяги його діяльності, правильне планування і прогнозування, а також обгрунтування стратегії його розвитку.
Отже, різноманіття підходів до розуміння сутності потенціалу підприємства дозволяє вважати його багаторівневим і багатоаспектним поняттям, зміст якого розкривається у всьому комплексі його проявів.
Необхідність забезпечення ефективності функціонування і зміцнення конкурентоспроможності підприємства на ринку, формування і оцінка поточних і перспективних можливостей підприємства, тобто його потенціалу – це одна з основних і першочергових задач його керівництва, адже в умовах сучасного ринку, який характеризується мінливістю попиту та пропозиції, зміни цін на товари і фактори виробництва, змінами в конкурентному середовищі й іншими макро- і мікроекономічними факторами, досить важко утримувати лідерську позицію. І саме наявний у підприємства ресурсний потенціал є базою для його поточної діяльності та розвитку в майбутньому.
Магістр