Зразок роботи
.3. Aнaлiз прoдуктoвoгo пoртфeля СТОВ «Вернигородське»
Процес оптимізації структури асортименту варто починати з визначення цілей компанії. Та-кими цілями в короткостроковому періоді можуть бути необхідність введення нових позицій або, навпаки, скорочення асортименту, коригування обсягів виробництва або цін.
Оптимальна структура продуктового портфелю повинна забезпечувати максимальну рентабельність і достатню стабільність підприємства в цілому.
Продуктовий портфель СТОВ «Вернигородське» складає продукція рослинництва (зернові культури) та тваринництва. асортимент змушує розпорошувати сили підприємства, ускладнює грамотну пропозицію товару клієнтові.
У 2017 році було вироблено зернових більше ніж у 2015 році на 1887,4 тис. грн. або на 60,5%. Підвищення виробництва відбулося за рахунок збільшення вирощування пшениці ярої на 233,6 тис. грн., гречки на 181,4 тис. грн., кукурудзи на зерно на 842,8 тис. грн., ячменя ярого на 660,1 тис. грн., гороху на 332,0 тис. грн., овес на 24,0 тис. грн. Слід відмітити, що у 2015 році гречку не вирощували, тоді як у 2017 році виростили на 181,4 тис. грн.
Прослідковується позитивна динаміка збільшення обсягів виробництва зернових на аналізованому підприємстві (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Динаміка виробництва зернових культур СТОВ «Вернигородське»
Джерело: сформовано на основі даних підприємства
При цьому, як бачимо, с кожним роком зменьшується обсяг виробництва пшениці озимої, на томість поступово збільшуються обсяги вирощування кукурузи на зерно, ячміню ярого, та гороху.
Кожна позиція в продуктовому портфелі віднімає ресурси підприємства, і кожна повинна бути максимально вигідною для підприємства. Однак продукти втрачають актуальність, застарівають, тому робота з інвентаризації повинна проводитися регулярно і на основі новітніх методик оцінки ролі продукту і його перспективності на ринку. Крім того, будь-яке розширення асортименту неминуче спричиняє збільшення витрат. При цьому позитивні фінансові результати від змін в продуктовому портфелі можуть мати місце тільки в майбутньому.
Виробничі витрати досить чутливі до розмірів продуктового портфелю. Зі збільшенням асортименту витрати зростають зазвичай на 20—35% за одиницю продукції при подвоєнні загального асортименту. Надмірне скорочення продуктового портфелю, крім зниження виробничих витрат, може також привести до різкого зниження продажів, тому що вузький асортимент не буде задовольняти споживачів. Необхідно так збалансувати асортимент продуктового портфелю, щоб підприємство не несло зайвих виробничих витрат, а споживач залишився задоволений запропонованим йому вибором продукції.
Продуктовий портфель підприємства впливає не тільки на прямий рівень продажів, але і на такі фактори, як репутація компанії, довгострокова лояльність до марки і впізнавання основного бренду. Деякі продукти при однобічній оцінці можуть невиправдано зникнути з портфеля підприємства, що позначиться на його репутації. У зв’язку із цим потрібно вміти сполучати тверезий кількісний розрахунок з обліком неочевидних і важко вимірних довгост-рокових факторів.
Спробуємо дослідити продуктовий портфель СТОВ «Вернигородське». Для проведення повноцінного аналізу асортименту можна сполучити кілька відомих і універсальних методів, можливих для адаптації до ситуації в конкретній компанії. Результати аналізу продуктового портфеля, отримані за різними методами, порівнюються між собою і на підставі отриманої інформації формуються пропозиції щодо зміни асортименту.
Метод експертних оцінок - найпоширеніший зі способів аналізу асортименту. Варто відмітити, що застосування строгих математичних методів вимагає наявності точних і об'єктивних даних. Перевага ж використання методу експертних оцінок полягає в тому, що він дозволяє враховувати і оцінювати неформалізовані фактори, наприклад перспективність товару.
При оптимізації структури продуктового портфеля необхідно враховувати безліч факторів. Потрібно знайти рішення, що буде кращим з погляду збільшення прибутку, доступності ресурсів, росту продажів і завоювання нових ринків. Приміром, плани маркетологів по збільшенню продажів перспективного, на їхню думку, товару можуть бути піддані критиці фінансовою службою, за розрахунками якої це не приведе до адекватного поліпшення економічних показників, але значно підвищить потребу в обігових коштах. Або технолог зробить висновок про те, що значний ріст обсягів виробництва такого товару на наявному обладнанні може серйозно знизити його якість. Подібні протиріччя можна вирішити декількома способами.
До складу експертної комісії, доцільно вводити наступний персонал підприємства:
— головного технолога або технолога асортиментного напряму, що відповідає за технологічну розробку і узгодження нового продукту;
— менеджера по маркетингу і продажам. Його роль: оцінити попит на схожу продукцію, якщо така існує, і сформулювати рекламну підтримку нового товару або товарної лінії;
— логістика або менеджера відділу постачання. Він повинен проаналізувати забезпеченість потрібними сировиною і матеріалами за налагодженими контактами, транспортними домовленостям;
— бухгалтера або фінансового менеджера, що оцінює перспективну прибутковість (рентабельність) продажів нового товару.
Формування оптимальної структури асортименту в рамках цього методу зводиться до визначення набору показників, які експерти оцінюють за бальною шкалою. Як правило, напрями аналізу обираються наступні — перспективність, економічна привабливість товарної позиції, доступність ресурсів. Рішення про склад показників для кожного напряму приймає відповідний підрозділ. Наприклад, показники перспективності товару визначає маркетинговий відділ, показники економічної ефективності — фінансова служба підприємства. Для кожного показника залежно від пріоритетів компанії встановлюється його вагомість. Якщо підприємство перебуває в складному фінансовому становищі, то більша вага буде привласнена фінансовим показникам; якщо основну увагу компанія приділяє стратегічним цілям — більша вага буде надана показникам перспективності.
Після того як показники відібрані, експерти з відповідних підрозділів виставляють їм бали. Потім по кожній аналізованій товарній позиції розраховуються сумарний бал з урахуванням її вагомості, а також питома вага в загальній сумі балів. Відповідно до результату і формується структура асортименту.
Під час дослідження продуктового портфелю СТОВ «Вернигородське» експертна комісія оцінювала ситуацію за такими, параметрами, які оцінювались у балах:
Магістр