Обґрунтування стратегії збільшення прибутковості підприємницької діяльності фірми (ID:26588)

Вступ Розділ 1. Теоретичні аспекти формування прибуткової діяльності підприємства 1.1. Економічна сутність прибутку та прибутковості 1.2. Огляд літературних джерел що до прибутковості підприємницької діяльності 1.3. Теоретичні аспекти визначення прибутковості підприємницької діяльності Розділ 2. Аналіз фінансових результатів діяльності фірми 2.1. Організаційно-економічна характеристика підприємства 2.2. Аналіз майнового стану фірми 2.3. Аналіз платоспроможності та ліквідності фірми 2.4. Аналіз показників ділової активності фірми Розділ 3. Розробка та обґрунтування стратегії збільшення прибутковості фірми 3.1. Розробка пропозицій щодо збільшення прибутковості діяльності фірми 3.2. Обґрунтування пропозицій та розрахунок прогнозних показників прибутковості 3.3. Розробка стратегії збільшення прибутковості фірми Висновки Список використаної літератури Основна мета управління прибутком підприємства — забезпечення зростання його суми і рівня, а також ефективний цього розподіл за напрямками економічного розвитку. Згідно з визначеною метою об’єктом управління виступають як формування прибутку підприємства, так і його розподіл. Ефективність формування прибутку характеризується як загальною його сумою, так і рівнем, який визначається системою коефіцієнтів рентабельності. У системі планів, пов’язаних із виробничою діяльністю підприємств, головне місце посідає планування прибутку. Це планування визначає необхідний обсяг операційної діяльності підприємства, забезпечує стратегічний його розвиток необхідними фінансовими ресурсами, формує фінансові взаємовідносини підприємства з бюджетом та позабюджетними фондами. Об’єктом планування є елементи балансового прибутку. При цьому особливе значення має планування прибутку від реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг. Обираючи той чи інший тип дивідендної політики в сучасних умовах, підприємства має врахувати такі основні фактори: 1. Рівень прибутковості господарської діяльності. 2. Вимоги економічного зростання. 3. Можливості прискорення або гальмування реальних інвестиційних проектів, що реалізуються. 4. Вартість залучення додаткового капіталу на фінансовому рику. 5. Можливості залучення додаткових фінансових ресурсів із альтернативних внутрішніх джерел. 6. Стадія життєвого циклу підприємства. 7. Рівень ліквідності активів підприємства. Доходи — найважливіший економічний показник роботи підприємств (фірм), що відбиває їхні фінансові надходження від усіх видів діяльності, кінцевим результатом якої виступає виробнича і реалізована продукція (зроблені послуги, виконані роботи), оплачені замовником. Доход — це гроші, що продавець сподівається одержати за продану одиницю виготовленої продукції. Економічний прибуток — це різниця між загальним доходом і загальними витратами фірми, включаючи як явні, так і неявні. Прибуток виконує дві найважливіші функції: він характеризує кінцеві фінансові результати діяльності підприємства, розмір його грошових нагромаджень, а також є головним джерелом фінансування витрат на виробничий і соціальний розвиток підприємства (податок на прибуток — найважливіший елемент доходів державного бюджету). 2. Прибуток є основним фінансовим джерелом розвитку підприємства, науково-технічного удосконалення його матеріальної бази і продукції, всіх форм інвестування. Він служить джерелом сплати податків. Враховуючи значення прибутку, вся діяльність підприємства спрямована на те, щоб забезпечити зростання його величини або принаймні стабілізувати її на певному рівні. Тому основний принцип діяльності підприємства (фірми) складається в прагненні до максимізації прибутку. На рівні господарчого суб’єкта виникає ціла система прибутків: валова (балансовий прибуток), прибуток від реалізації основних фондів і іншого майна підприємства, прибуток по позареалізаційних операціях, чистий прибуток. Крім того, розрізняють прибуток, оподатковуваний податком, і прибуток, не оподатковуваний податком. Прибуток є об’єктом числення і сплати податків по встановлених ставках, унаслідок чого виникають фінансові відносини підприємства з бюджетом і установами. Господарчий суб’єкт самостійно визначає напрямок використання чистого прибутку, що залишився після сплати всіх податків, якщо інше не передбачено статутом. Резервний фонд створюється на випадок припинення діяльності і покриття дебіторської заборгованості. Фонд накопичення являє собою джерело засобів підприємства для придбання основних фондів, формування оборотних коштів, створення нового майна. Фонд споживання призначається для реалізації заходів щодо соціального розвитку і матеріального заохочення колективу підприємства. 3. Ефективність формування прибутку характеризується як загальною його сумою, так і рівнем, який визначається системою коефіцієнтів рентабельності. 4. У системі планів, пов’язаних із виробничою діяльністю підприємств, головне місце посідає планування прибутку. Це планування визначає необхідний обсяг операційної діяльності підприємства, забезпечує стратегічний його розвиток необхідними фінансовими ресурсами, формує фінансові взаємовідносини підприємства з бюджетом та позабюджетними фондами. Об’єктом планування є елементи балансового прибутку. 5. Розглянутий в даній роботі перелік лише основних факторів, що впливають на вибір типу дивідендної політики, показує, що управлінські рішення з цього питання можуть прийматися на основі інформації про зовнішні та внутрішні умови економічної діяльності підприємства, які можуть бути точно визначені кількісно. Тільки із врахуванням цих умов підприємство може провадити ефективну дивідендну політику в процесі розподілу свого прибутку. Економічний розвиток підприємства характеризується покращенням фінансово-економічних результатів. Це покращення зумовило дію внутрішньовиробничих і зовнішньоекономічних факторів. В умовах ринкової економіки ці фактори взаємозалежні і зумовлюють фінансовий стан підприємства. Визначальним фактором фінансового стану є його прибутковість господарської діяльності. Основним джерелом збільшення прибутку є метод виробничої діяльності спрямований на зниження собівартості продукції. Важливим для прибутковості виробництва є правильна асортиментна і цінова політика. У структурі продукції повинна збільшуватись частка високорентабельності видів продукції. Актуальним є збільшення обсягів виробництва за рахунок покращення наявного виробничого потенціалу. Це дає можливість зменшити частку умовно-постійних витрат у загальні витрати на одиницю продукції. Аналіз виробничо-господарської діяльності ВАТ “Таврія”, зокрема аналіз випуску і реалізації продукції, її структури, собівартість продукції за витратами на виробництво, рентабельність окремих видів продукції показав наступне. У 2001 році товарна продукція збільшилась проти 2000 року на 26,9%. Зріс випуск продукції по кожному з видів. Аналіз витрат на виробництво показав, що витрати збільшились в 1,3 рази при збільшенні випуску в 1,27 рази. Збільшення собівартості в найбюільшій мірі залежить від збільшення витрат на матеріали, які зросли в 1,4 рази. Амортизаційні витрати збільшились на 10 тис.грн., що також суттєво вплинуло на підвищення собіварстості. Аналіз фінансових результатів проводився за показниками прибутку і рентабельності виробництва і продукції. Прибуток від операційної діяльності зменшився у 2001 році на 35,5 тис.грн, тобто на 45%. Обсяг реалізованої продукції зріс на 220,3 тис.грн., або на 20,6 %, а витрати на реалізовану продукцію без урахування адміністративних витрат на 32,4%.Зменшення рентабельності реалізованої продукції на 4 пункти. На основі проведеного аналізу пропонується наступний проект покращення фінансово-економічних результатів роботи ВАТ “Таврія” та збільшення прибутковості підприємства: 1. Удосконалення ціноутворення на продукцію. 2. Освоєння випуску нової продукції. Перелік графічного матеріалу Рис. 1.1. Структурно-логічна схема формування балансового прибутку підприємства Рис. 1.2. Структурно-логічна схема формування прибутку від реалізації продукції Рис. 2.1 Майнова та організаційна структура ВАТ АПФ "Таврія" Таблиця 2.1 Ємності для зберігання та обробки коньячних спиртів. Таблиця 2.2.Вихідні данні для факторного аналізу прибутку від реалізації, тис. грн. Таблиця 2.1. Розрахунок порогу рентабельності і запасу фінансової стійкості підприємства. Таблиця 2.2 Аналіз фінансової стійкості підприємства “Таврія” за 2005рік Рис. 2.2 Динаміка фінансової стійкостіпідприємства «Таврія» Таблиця 2.3 Аналіз складу та динаміки валового прибутку за 2003 – 2005р. Таблиця 2.4 Розрахунок впливу факторів першого рівня на суму прибутку від реалізації Таблиця 2.5 Розрахунок впливу факторів першого рівня на суму прибутку від реалізації Таблиця 2.6 Розрахунок зміни суми прибутку за рахунок кожного фактору Таблиця 2.8 Дані для факторного аналізу прибутку від реалізації окремих видів продукції Таблиця 2.9 Факторний аналіз прибутку від реалізації окремих видів продукції Таблиця 2.10 Розрахунок впливу структури товарної продукції на суму прибутку від реалізації Таблиця 2.11 Данні для факторного аналізу прибутку по групі виробів Г Таблиця 2.12 Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2003-2004р Таблиця 2.13 Факторний аналіз прибутку за виробом Г 2003-2005р Таблиця 2.14 Розрахунок зміни прибутку за рахунок кожного фактору Таблиця 2.15 Факторний аналіз рентабельності виробничої діяльності в цілому по підприємству 2003-2004р Таблиця 2.16 Факторний аналіз рентабельності виробничої діяльності в цілому по підприємству 2003-2005р Таблиця 2.17 Розрахунок впливу кожного фактора на рентабельність виробничої діяльності Таблиця 2.18 Дані для факторного аналізу рентабельності окремих видів продукції Таблиця 2.19 Факторний аналіз рентабельності Таблиця 2.20 Факторний аналіз рентабельності продажу в цілому по підприємству за 2003-2004р Таблиця 2.21 Факторний аналіз рентабельності продажу в цілому по підприємству за 2003-2005р Таблиця 2.22 Розрахунок впливу окремих факторів на рентабельність продажу в цілому по підприємству Рис. 3.1. Структурно-логічна схема розподілу прибутку і формування чистого прибутку підприємства Рис. 3.2 Структурно-логічна схема використання прибутку підприємства Таблиця 3.1 Порівняльна таблиця визначення прогнозної величини прибутку на 2006 рік.