Банкрутство підприємств (ID:26718)

Вступ 1. Банкрутство підприємства, сутність, ознаки та причини виникнення 1.1 Поняття банкрутства та його правове забезпечення 1.1.1 Ознаки банкрутства 1.1.2 Причини виникнення банкрутства 1.1.3 Правове забезпечення процедури банкрутства в Україні 1.2 Процедура визначення піприємства банкрутом, фінансова санація 1.2.1 Процедура визначення підприємства банкрутом 1.2.2 Фінансова санація, як фінансове оздоровлення суб”єктів господарювання 1.3 Методичні основи визначення ймовірності банкрутства 1.4 Ліквідація збанкрутілих підприємств 2. Аналіз фінансово-економічного стану та ймовірності банкрутства підприємства 2.1 Характеритстика господарської діяльності підприємства 2.2 Аналіз прибутковості та ділової активності 2.3 Аналіз фінансової стійкості 2.4 Аналіз ліквідності та платоспроможності 2.5 Тестування на ймовірність банкрутства 3. Шляхи та напрямки запобігання банкрутства 3.1 Чинники зростання ефективності діяльності підприємства 3.2 Основні напрямки запобігання банкрутства та види санаційних заходів 3.3 Пропозиції, щодо підвищення ефективності діяльності, поліпшення фінансово-економічного стану, уникнення банкрутства Висновки. Література Проблема банкрутства багатьох існуючих підприємств різних галузей народного господарства і сфер діяльності стає достатньо актуальною на даний час. Сотні банків та інших фінансових компаній, тисячі виробничих і комерційних фірм, особливо малих та середніх, вже припинили свою діяльність та існування. На сьогодні українські підприємства мають достатньо високу собівартість продукції, яка в свою чергу, зменшує і робить практично неможливою її реалізацію. У числі причин, які викликають підвищення ціни продукції, можна назвати такі, як відсутність обігових коштів на підприємствах, і як наслідок, відсутність або поганий стан договірної дисципліни, криза неплатежів, тобто ріст дебіторської заборгованості, штрафи, пені і т. д., таким чином, ми маємо не що інше, як основні ознаки банкрутства підприємства. За даними таблиці 2.1.1, порівнюючи валюту балансу на кінець звітного періоду з початком періоду, бачимо, що, вона зменшилася на 12 ( 995 – 983 ) тис. грн., тобто сума балансу рухається в сторону зниження – це вже є негативним явищем. Аналізуючи показники таблиці 2.1.2, можна сказати, що за 2002 рік структура активу балансу суттєвих змін не зазнала, що показують показники змін в абсолютних і відносних величинах. Так, зріс розмір необоротних активів на 23 тис. грн. при цьому зменшилася величина оборотних активів на 35 тис. грн. Питома вага необоротних активів втричі перевищує суму оборотних активів, що є дуже негативним явищем. Значно зменшився розмір грошових коштів і складає лише 61,11 % від їхньої суми на початок року. А взагалі питома вага грошових коштів є дуже малою – 1,81% та 0,71% від суми активу балансу на початок та кінець року відповідно, що позначається на ліквідності та платоспроможності підприємства. Негативно впливає на фінансовий стан і ріст дебіторської заборгованості за отримані товари, роботи та послуги - 34,04 %, яка складає 63 тис.грн. Її питому вагу у складі всіх активів можна вважати вагомою – 6,41%. Після розрахунку прибутку за 2001 – 2002 роки можна зробити висновок, що результатом фінансово-господарської діяльності як у 2001 так і у 2002 році є збиток, що вже є передумовою виникнення стану банкрутства, хоч у 2002 році вдалося зменшити розмір збитку майже вдвічі. Оцінюючи отримані показники (фінансової стійкості ), можна сказати, що база у 2001році на 27 % забезпечена власними коштами а інша частина – 73 %, фінансується за рахунок залученого капіталу, що підкреслює її фінансову залежність. Частка власного капіталу в активах підприємства у 2002 році зменшилася, що показує величина коефіцієнту автономії, це означає, що збільшився ризик фінансової стійкості. Для нормальної фінансової стійкості підприємству необхідно збільшити власний капітал щонайменше на 27 %, що буде важко зробити, маючи значний розмір кредиторської заборгованості та збитковості діяльності. Отримавши показники абсолютної ліквідності та порівнявши їх з показником нормальної абсолютної ліквідності можна сказати, що підприємство є абсолютно неліквідним і спостерігається тенденція до зниження цього показника: за 2002 рік він зменшився вдвічі. Низький рівень даного показника пояснюється відсутністю ліквідних активів, тобто грошових коштів та їх еквівалентів. Поява коштів на розрахунковому рахунку відразу спрямовується на розрахунки з бюджетом та на погашення кредиторської заборгованості. З однієї сторони такі дії спричиняють і позитивні наслідки, наприклад, відсутність фінансових та штрафних санкцій по розрахунках. Але розмір кредиторської заборгованості змушує замислитися над найшвидшим її погашенням яке стає у майбутньому неможливим. Провівши аналіз фінансово-економічного стану на початок та кінець 2002 року та роблячи попередній висновок, можна сказати що станом на 01.01.2003 року підприємство є збитковим, фінансово нестійким, з низьким показником ділової активності низькою платоспроможністю та зовсім неліквідними власними активами тому і є потенційним банкрутом. Отже, провівши аналіз фінансово-економічного стану бази та зробивши відповідні розрахунки Z – коефіцієнтів за двома моделями, робимо висновок, що підприємство знаходиться у дуже критичному стані і ймовірність банкрутства є дуже високою. Таким чином, цілями антикризової стратегії підприємства повинні бути: - забезпечення ліквідності і платоспроможності на підставі оптимального поєднання власних і залучених джерел засобів; - отримання прибутку і забезпечення відповідного рівня рентабельності, достатнього для задоволення всіх своїх потреб при здійсненні основної, інвестиційної і фінансової діяльності. Групу санаційних заходів, яка пов”язана зі зміною структури та складу активів балансу називають реструктуризацією активів. В рамках реструктуризації активів можна провести такі види санаційних заходів: 1. Мобілізація прихованих резервів шляхом реалізації окремих об”єктів основних та оборотних засобів, які безпосереднньо не пов”язані з протіканням основної діяльності; індексації балансової вартості майнових об”єктів, які не можна реалізувати без порушення нормального циклу комерційної діяльності. 2. Використання зворотного лізингу – продаж основних фондів з одночасним зворотним отриманням таких основних фондів в оперативний або фінансовий лізинг. 3. Здача в оренду основних фондів, які не повною мірою використовуються у виробничому процесі. 4. Оптимізація структури розміщення оборотного капіталу тобто, зменшення частки низьколіквідних оборотних засобів, запасів сировини та матеріалів, незавершеного виробництва. 5. Продаж окремих низькорентабельних структурних підрозділів та об”єктів основних фондів. Отримані кошти можна направити на перепрофілювання діяльності на більш прибуткові її види. 6. Рефінансування дебіторської заборгованості – переведення заборгованості в інші, ліквідні форми оборотних активів: грошові кошти, короткострокові фінансові вкладення тощо. Ці розглянуті види санаційних заходів спричиняються до змін в окремих статтях активу балансу. Одним із головних напрямків підвищення платоспроможності та відновлення фінансової стійкості підприємства є зменшення вхідних грошових потоків, які класифікуються таким чином: 1) оплата товарів, робіт, послуг, які становлять собівартість продукції; 2) оплата товарів, робіт, послуг, які не належать до валових витрат; 3) здійснення реальних та фінансових інвестицій; 4) сплата податків та інших платежів до бюджету; 5) повернення капіталу, який був залучений на фінансовому ринку. Перелік графічного матеріалу Рис. 1.1.2.1 Основні причини банкрутства підприємств (організацій) Рис. 1.1.2.2 Сутність можливих симптомів банкрутства Рис. 1.2.1.1 Основні етапи порушення справи про банкрутство підприємства (організації). Рис. 1.2.1.2 Альтернативні варіанти розвитку справи про банкрутство Рис. 1.2.1.3 Проходження справи про банкрутство Рис. 1.2.2.1 Класична модель процесу фінансового оздоровлення підприємств (організацій) Таблиця 1.3.1 Можливість банкрутства підприємства ( організації ) за Е. Альтманом Рис.1.4.1 Схема черговості задоволення претензій кредиторів. Рис. 2.1.1 Групи розрахункових показників та черговість їх аналізування для оцінки фінансово-економічного стану підприємства Таблиця 2.1.1 Баланс в агрегованому вигляді Таблиця 2.1.2 Актив порівняльного аналітичного балансу Таблиця 2.1.3 Пасив порівняльного аналітичного балансу