Оподаткування юридичних осіб в україні в порівнянні з іншими країнами (ID:26753)

Вступ Частина I. Оподаткування юридичних осіб в Україні 1.1. Фінансово-правова сторона оподаткування юридичних осіб 1.2. Класифікація податків в Україні 1.3. Оподаткування доходів підприємств 1.4. Оподаткування майна підприємств 1.5. Податки на споживання 1.6. Особливості і проблеми податкової системи України Частина II. Оподаткування юридичних осіб в інших країнах 2.1. Оподаткування юридичних осіб в США 2.2. Оподаткування юридичних осіб в Японії 2.3. Оподаткування юридичних осіб у ФРН 2.4. Оподаткування юридичних осіб у Франції 2.5. Оподаткування юридичних осіб в Італії 2.6. Оподаткування юридичних осіб в Канаді 2.7. Оподаткування юридичних осіб у Вели-кобританії 2.8. Оподаткування юридичних осіб у Китаї 2.9. Оподаткування юридичних осіб в Російській Федерації Частина III. Аналітична 3.1. Порівняльна характеристика податкових систем 3.2. Порівняльна характеристика по окремим податкам 3.3. Реформування податкової системи України 3.4. Хронологія податкової реформи 3.5. Чого варто сподіватись від податкової реформи Висновок Список використаної літератури Працюючи над обраною темою, я детально ознайомилася з нормативною базою щодо оподаткування юридичних осіб в нашій країні. Так сталося, що написання цієї роботи припадає на переломний період в історії оподаткування України. Я можу порівнювати старе з новим. А необхідність порівняння податкової практики щодо підприємств нашої країни і розвинутих країн дала мені можливість порівняти перші кроки нашої податкової реформи з іноземним досвідом і зрозуміти, наскільки ми до нього близькі чи далекі. Потрійне виявилося порівняння: наша податкова система - стара і нова, яка між ними різниця і порівняння нашої податкової системи, тої, якою вона є на даний момент, з податковими системами розвинутих країн. Цікавими виявилися наслідки такого порівняння. Якби від мене вимагали максимально лаконічного висновку - всього однією фразою, я б сказала: “Проаналізувавши практику формування бюджету у нас і в інших країнах, я зрозуміла: годі сподіватися на полегшення податкового тягаря”. Але маю обгрунтувати свою думку. Отже, потрібно зрозуміти, в чому різниця між нами і “ними”. Наш бюджет формується у такий спосіб: за заявками міністерств і відомств формується видаткова частина. Прибуткова підганяється під неї. Коштів, як правило, не вистачає. Тому податків багато, і ставки, як правило, не маленькі. Це гальмує розвиток виробництва, а населення біднішає. Держава змушена дотувати окремі галузі виробництва і найбідніші верстви населення, піднімати зарплату бюджетниками. Це вимагає нових коштів, тому вводяться нові податки або збільшуються ставки існуючих. Це прискорює спад виробництва. Знову біднішають люди. Державі знову потрібні кошти. Це замкнене коло. В цей час розвинуті країни практикують зовсім інше: при формуванні бюджету розглядаються можливості прибуткової частини лише після цього, у відповідності з ними, формується видаткова частина. Така практика не шкодить процесу виробництва. Проблеми нашої податкової системи “заховані” в бюджеті. Податкова реформа не буде ефективною доти, доки нову податкову систему, побудовану за прикладом розвинутих країн, ладнатимуть на старих засадах бюджетної політики. Стосовно податкових ставок. Виявляться, ставки податків у нас не найвищі. Базова ставка прибуткового податку в Україні - 30 %. В більшості країн вона сягає від 35 до 40 %. В Ісландії - 51 %. При такому порівнянні ми виграємо. Ставка ПДВ в нашій країні 20 % - це дещо вище за середньоєвропейську - 18,6%. Інші податки в нашій країні теж співставимі за своїми розмірами з європейськими. В чому ж тоді річ, чому згасає наша економіка? Адже, як ми бачимо, податкові ставки у нас помірні. Про який податковий тягар йде постійно мова в засобах інформації? Справа в тому, що в інших країнах податків менше, хоч іноді вони й вищі. Там немає такої кількості нарахувань на заробітну плату (донедавна у нас було 51 % фонду заробітної плати). Можна було б заперечити: а як же Австрія? Там податків і податкових платежів взагалі більше 100. Річ у тім, що в Австрії в цю цифру включені і всі платежі до державних органів за окремі види послуг. Вони сплачуються не систематично, а лише в окремих випадках. Важливо зрозуміти головне: від інших країн нас відрізняють нее ставки податків. Від інших країн нас відрізняє те, що значна частина податкового навантаження перекладається у нас з підприємств на населення. Споживачі змушені оплачувати вартість дозволів, ліцензій, сертифікатів, ринковий збір, внески до різних фондів тощо. При низькому життєвому рівні населення це веде до скорочення попиту, а отже, стимулює і спад виробництва. В інших країнах, де між товаровиробниками існує конкуренція, навпаки: підприємства частину цих витрат добровільно беруть на себе. Там борються за споживача, а не зі споживачем. Тривала праця над цією темою дала мені можливість побачити перспективи розвитку нашої країни і податкової системи зокрема. Мій прогноз щодо розвитку податкової системи наступний. Через деякий час Україна приведе свою податкову систему до загальноєвропейських стандартів. Не можу сказати лише, як скоро це відбудеться: через 10 років чи через 50. Необхідно буде, щоб економіка України вписувалася в загальноєвропейську картину. Без цього неможливі інвестиції. Без інвестицій немає розвитку. Інвестиції потрібні не лише для того, щоб вийти з кризи. Вони потрібні й для подальшого розвитку України. А щоб залучити їх, необхідно, щоб законодавство, особливо податкове, приваблювало інвесторів. Проілюструвати це можна на прикладі Італії. В 1973 році ця країна ввела на своїй території ПДВ. Підставою для такого кроку стали вимоги країн-учасниць ЄЕС. Економічні реалії такі: в Європі відбувається інтеграція економічних систем. Податки різник країн відрізняються, іноді дуже суттєво, але процес йде в напрямку встановлення загальноєвпропейських ставок. Окремі кроки вже зроблені. В 1977 році було прийнято директиви по ПДВ, відповідно до яких ставки цього податку в країнах-членах ЄЕС повинні бути наближені і на їх територіях діють однакові ставки. Припустимо, Україна залишилася осторонь цього процесу. Це переконливо свідчить, що податкова система України поступово теж наблизиться до європейських стандартів.