Оцінка ефективності використання основних фондів підприємства (ID:26754)

Вступ РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи ефективності використання основних фондів підприємства 1.1 Нормативно-правова база дослідження основних фондів підприємства 1.2 Огляд літературних джерел з проблеми дослідження 1.3 Завдання та методика аналізу руху та ефективності використання основних фондів підприємства РОЗДІЛ 2 Практичні аспекти дослідження ефективності використання основних фондів на підприємстві ПП РСП «Черкаси-ліфт» 2.1 Організаційно-економічна характеристика ПП РСП «Черкаси-ліфт» 2.2 Аналіз руху основних фондів підприємства 2.3 Оцінка ефективності використання основних фондів підприємства РОЗДІЛ 3 Шляхи підвищення ефективності використання основних фондів підприємства 3.1 Автоматизація аналізу основних фондів підприємства як один з шляхів поліпшення аналітичної роботи в цілому 3.2 Факторний аналіз показників ефективності використання основних фондів та пошук шляхів підвищення їх використання Висновки Список використаної літератури Підприємство ПП РСП “Черкасиліфт” проводить будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи по монтажу пасажирських і вантажних ліфтів, підйомників, диспетчерських систем по обслуговуванню ліфтів при житловому і промисловому будівництві, технічне обслуговування ліфтів і прийомних механізмів, їх ремонт, реконструкцію, модернізацію, виготовлення, ремонт, відновлення запасних частин до ліфтів і прийомних механізмів, виробляє слюсарно – монтажні, металорізальні інструменти для машинобудівних підприємств, підприємств різноманітних галузей народного господарства, майстерень ремонтного профілю, сільськогосподарських підприємств, транспорту, а також власників легкових автомобілів. Результати аналізу фінансових результатів діяльності підприємства в 2003-2005 р.р. наведено в таблиці 19. На нашу думку вироби підприємства користуються попитом, відрізняються досить високою якістю. Проблема в дуже високій собівартості. Це пов’язано з великим рівнем фондомісткості продукції та високими цінами на ресурси, що закуповуються для виробництва даних виробів. Тому найголовніша задача для даного підприємства – зниження собівартості. Основними шляхами зниження витрат є економія усіх видів ресурсів, що споживаються у виробництві: трудових та матеріальних. Так, значну долю в структурі витрат виробництва займає оплата праці. Тому актуальною є задача зниження трудомісткості продукції, що виготовляється, зростання продуктивності праці, скорочення чисельності персоналу. Зниження трудомісткості продукції, збільшення продуктивності праці можна досягнути різними шляхами. Найбільш важливі з них – механізація та автоматизація виробництва, розробка та застосування прогресивних, високопродуктивних технологій, заміна та модернізація застарілого обладнання. На даному підприємстві дуже багато застарілого обладнання, яке можна продати без будь – якої шкоди для виробництва, це допоможе скоротити простої. Отримані кошти можна вкласти в нове, ресурсозберігаюче обладнання, яке підвищить фондовіддачу. Важливим є підвищення вимог та застосування вхідного контролю за якістю сировини, яка надходить від постачальників та матеріалів, комплектуючих виробів та напівфабрикатів. Скорочення витрат по амортизації основних виробничих фондів можна досягнути шляхом кращого використання цих фондів, збільшення їх навантаження. Можна порекомендувати виробництво продукції значною кількістю маленьких серій, тоді витрати по складуванню готової продукції будуть мінімальними. Але, з іншого боку, збільшаться витрати на підготовку виробництва. Доцільно продати деяку кількість виробничих запасів та незавершеного виробництва. Як і у всіх інших, в умовах кризи неплатежів у даного підприємства є нестача грошових коштів, проблеми із збутом (велика сума готової продукції на складі) та з отриманням дебіторської заборгованості. Щодо джерел отримання грошових коштів, то до них відносяться : Реалізація продукції з негайною оплатою або із знижкою. 2. Отримання дебіторської заборгованості. 3. Продаж резервних грошових активів. 4. Продаж матеріальних і нематеріальних активів (зайвих запасів). 5. Отримання банківських кредитів. 6. Залучення інвестицій, приватного капіталу та інших внесків до статутного фонду. Перші чотири шляхи більш доцільні, тому що не приводять до збільшення валюти балансу. В цих випадках грошові кошти формуються шляхом реструктуризації активів. Два останніх можуть використовуватись для підтримки поточної платоспроможності в крайніх випадках, тому що вони приводять до відволікання залучених фінансових ресурсів від цільового використання. Але щодо поточної ліквідності, то даний коефіцієнт знаходиться в межах норми. У підприємства є проблеми із грошовими коштами. Тому треба приділити увагу збуту продукції за готівку. Цьому має сприяти правильна маркетингова політика (пошук нових, більш платоспроможних споживачів продукції, нових ринків, розширення збутової мережі, підвищення якості продукції). Так, щоб оптимізувати значення коефіцієнту абсолютної ліквідності з тією ж сумою короткострокової заборгованості, треба мати 26,84 тис. грн. в готівці або короткострокових фінансових вкладеннях або суму короткострокової заборгованості 2,5 тис. грн., що є нереальним шляхом, оскільки у підприємства не буде вистачати коштів для здійснення поточної діяльності. Тобто вихід з цієї ситуації – удосконалення виробництва та розширення збутової мережі, щоб реалізувати товари на цю суму хоча б із знижкою. Сума дебіторської заборгованості та запасів покриває суму оборотних активів у нормативному значенні. Якщо провести правильну політику по управлінню дебіторською заборгованістю, то необхідну суму можна отримати із неї, а частину дебіторської спрямувати на покриття кредиторської. Але для цього потрібно вибрати найбільш доцільні строки платежів та форми розрахунків із споживачами (попередня оплата, з відстрочкою платежу, по факту відвантаження продукції). Доцільним є надання відстрочки платежу споживачам, бо за рахунок цього збільшується обсяг реалізації, тобто прибуток (для стимулювання збуту в умовах високої конкуренції), але можливе виникнення додаткових витрат по залученню короткострокових банківських кредитів для компенсації дебіторської заборгованості. Для поповнення власного капіталу треба, перш за все, оцінити вартість його залучення з різних джерел. До того, як звертатись до зовнішніх джерел формування власного капіталу, повинні бути реалізовані можливості його формування за рахунок внутрішніх джерел. А основні внутрішні джерела – прибуток та амортизаційні відрахування. Так, для удосконалення діяльності треба здійснити наступне: Прискорити оборотність оборотних коштів через активізацію системи постачання; Знизити витрати електроенергії через проведення ревізії обладнання, блокування деяких машин та впровадження блочного, місцевого включення світла та інших заходів; Зменшити витрати на обробку продукції через модернізацію обладнання та нові технології. Треба розробити гнучку систему знижок та кредитування для оптових покупців, вивчити ефективність організації та проведення сезонних розпродаж зі знижками в ціні. Ці всі заходи будуть закладом підвищення виручки, а також прибутку на необхідну величину, що дозволить підвищити рентабельність капіталу. Але якщо сума власного капіталу із внутрішніх джерел є недостатньою, треба звертатись до зовнішніх джерел залучення. Це вимагає необхідність розробки емісійної політики підприємства. Основною метою цієї політики є залучення на фондовому ринку необхідного обсягу власних фінансових коштів в мінімально можливі строки. Процес управління вартістю залученого капіталу за рахунок зовнішніх джерел характеризуються високим рівнем складності і потребує відповідної кваліфікації виконавців. Поряд з власним капіталом підприємство певну частину своїх фінансових ресурсів формує за рахунок позикового капіталу. За питомою вагою у складі залучених джерел фінансування значне місце займають банківські кредити та кредиторська заборгованість, в тому числі комерційний і товарний кредити. Необхідність кредиту як джерела поповнення фінансових ресурсів підприємства визначається характером кругообігу основних і оборотних активів. Але ж як джерело фінансування, позиковий капітал теж має свої особливості: Відносна простота формування базових показників оцінки вартості. Це вартість обслуговування боргу в формі процентів за кредит; Виплати по обслуговуванню боргу відносяться на собівартість, що зменшує розмір оподатковуваної бази підприємства, тобто розмір вартості позикового капіталу зменшується на ставку податку на прибуток; Вартість залучення позикового капіталу має високу ступінь зв’язку з рівнем кредитоздатності підприємства, оціненого кредитором. Чим віще кредитоздатність підприємства по оцінці кредитора, тим нижче вартість залученого позикового капіталу; Залучення позикового капіталу пов’язано із зворотним грошовим потоком по обслуговуванню боргу та по погашенню зобов’язань по основній сумі боргу. Вартість внутрішньої кредиторської заборгованості при визначенні вартості капіталу враховується по нульовій ставці, тому що це безплатне фінансування підприємства за рахунок цього позикового капіталу. Але не можна збільшувати суму капіталу за рахунок цього джерела, бо якщо кошти затримуються на тривалий час в обігу і своєчасно не повертаються, це може стати причиною простроченої кредиторської заборгованості, що в кінці приведе до виплати штрафів, санкцій та погіршити фінансовий стан. Щодо позикового капіталу, то у підприємства при існуючій структурі коштів і низькій рентабельності активів у порівнянні з процентними ставками за кредит є дуже незначні можливості по його залученню. Треба в першу чергу вирішувати збутові проблеми і підвищувати кредитоздатність підприємства. Оптимізація фінансової структури капіталу є одним з найбільш важливих та складних завдань фінансового менеджменту. Оптимальна структура капіталу – це таке співвідношення його власних і залучених джерел, при якому забезпечується оптимальне співвідношення між рівнем рентабельності власного капіталу та рівнем фінансової стійкості, тобто максимізація ринкової вартості підприємства. Хоча залучення кредитів можливо, коли вже забезпечена висока рентабельність капіталу іншим способом. Це дозволить зрівняти суми дебіторської та кредиторської заборгованості. Таким чином, в результаті розглянутих варіантів можна сказати, що політика оптимізації структури капіталу спрямована на підвищення долі власного капіталу. А саме прибутку, через неможливість залучення кредитів. Але ж якщо взяти за мету підвищення рентабельності власного капіталу, то теоретично найкращий варіант – залучення позик. Але є обмеження по коефіцієнту платоспроможності, який не дозволяє збільшити позиковий капітал без збільшення оборотних активів. Збільшення питомої ваги оборотних активів дозволяє збільшити позиковий капітал та зменшити власний і зберегти платоспроможність. Рентабельність капіталу тим більша, чим нижче його сума і вище прибуток, а при заміні власного капіталу позиковим вона підвищується. Перелік графічного матеріалу Таблиця № 1.1 Класифікація основних фондів Таблиця 1.2 Огляд літературних джерел Рис. 1.1 Загальна модель аналізу основних засобів Таблиця 2.1 Техніко-економічна характеристика ПП РСП “Черкасиліфт”, за 2003-2005 р. Таблиця 2.2 Агрегований баланс для аналізу фінансового стану підприємства”Черкасиліфт” за 2003-2005р.р., тис. грн. Таблиця 2.3 Аналіз показників ліквідності підприємства ПП РСП ”Черкасиліфт” за 2003-2005р.р. Таблиця 2.4 Аналіз складу та структури активу балансу підприємства ”Черкасиліфт” за 2003-2005р.р., тис. грн. Таблиця 2.5 Аналіз динаміки і темпів росту індексу постійного активу підприємства ”Черкасиліфт” за 2003-2005р.р., тис. грн. Таблиця 2.6 Аналіз динаміки і темпів росту коефіцієнту реальної вартості майна підприємства ПП РСБУ ”Черкасиліфт” за 2003-2005р.р., тис. грн. Таблиця 2.7 Показники фінансової стійкості підприємства підприємства ”Черкасиліфт” за 2003-2005р.р., тис. грн. Таблиця 2.8 Характеристика показників платоспроможності підприємства ”Черкасиліфт” за 2004-2005 р.р. Таблиця 2.9 Ступінь надходження, вибуття і приросту основних фондів підприємства “Черкасиліфт” за 2003-2005 р.р. Таблиця 2.10 Віковий склад обладнання підриємства “Черкасиліфт” за 2003-2005р.,% Таблиця 2.11 Вікова структура обладнання, підприємства ПП РСП “Черкасиліфт” за 2003-2005р.,% Таблиця 2.12 Розрахунки рівня та динаміки фондовіддачі підприємства “Черкасиліфт” за 2003-2005р.р. Таблиця 3.1 Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі на ПП РСП „Черкасиліфт” за 2003-2005р. Таблиця 3.2 Результати факторного аналізу фондовіддачі ДП СРБП „Черкасиліфт” (за 2005 з 2003).