Зміст
Вступ
Розділ 1 теоретичні аспекти цінової політики будівельного підприємства в умовах кризи
1.1 Сутність цінової політики та основні фактори, що на неї впливають
1.2 Передумови маркетингової цінової політики в умовах кризи
1.3 Обгрунтування ефективної політики ціноутворення на будівельних підприємствах в умовах кризи
Розділ 2 практичні засади дослідження цінової політики будівельного підприємства
2.1 Організаційно – економічна характеристика Будівельного управління
2.2 Особливості ціноутворення на підприємстві
2.3 Вплив кризи на політику ціноутворення на підприємстві
Висновки
Список використаної літератури
Маркетингова цінова політика складається з комплексу заходів щодо визначення цін, знижок, умов оплати за товари чи послуги з метою задоволення потреб споживачів і забезпечення прибутку підприємства. Вона є одним з основних елементів маркетингу, оскільки:
ціна належить до головних інструментів у конкурентній боротьбі;
за низького рівня доходів населення відповідна ціна дає змогу виробникам продати, а покупцям придбати товари чи послуги;
у ринковій економіці ціна є надійним зрівноважувачем попиту та пропонування товарів чи послуг.
Основними ціноутворювальними факторами є величина і динаміка попиту (кількість товарів, яку споживачі готові й бажають придбати за дану ціну, на даному ринку, протягом даного періоду) і пропонування продукції. Згідно із законом попиту на ринку існує зворотна залежність між цінами та кількістю товарів, на які є попит. Якщо товар дешевший, його купуватимуть більше (ефект заміни) і навпаки.
Підприємства можуть використовувати різні стратегії ціноутворення:
стратегія закріплення на ринку. Передбачає встановлення низьких цін на нові види продукції з метою залучення більшого числа покупців і завоювання більшої частки ринку. Це забезпечує розширення виробництва даної продукції і зниження витрат на виробництво одиниці продукції;
стратегія «зняття вершків». Застосовується щодо нових видів продукції, але таких, які мають унікальні властивості й захищені патентами. На продукцію встановлюються завищені ціни, унаслідок чого і «знімаються вершки» з ринку. Зі зменшенням попиту ціни на цю продукцію знижують для залучення іншої групи споживачів, які не могли собі дозволити її раніше придбати;
стратегія знижок з цін (знижки за платежі готівкою, сезонні знижки, знижки за кількість закупленого товару), спрямована на прискорення обігу і збільшення обсягів продажу;
стратегія «опортуністичного ціноутворення». Застосовується щодо товарів, кількість яких у даний момент, у даному конкретному місці недостатня, щоб задовольнити високий попит на них. У такому разі споживач не має вибору і готовий платити високу ціну за ці товари;
стратегія «географічної ціни». Використовується у тих випадках, коли ціна продукту значною мірою залежить від вартості витрат на її доставку до місць споживання і передбачає встановлення різних цін для споживачів у різних регіонах країни. Цю стратегію застосовують у першу чергу для тієї сільськогосподарської продукції, яка є малотранспортабельною і швидко псується (молоко, ягоди, окремі види овочів). Ціни у просторі (у регіонах) змінюються як функція витрат, пов’язаних із переміщенням продукції з регіонів виробництва в регіони споживання. Заслуговують на увагу принципи, що сформульовані спеціалістами і які лежать в основі диференціації цін у регіонах:
— рівень цін на будь-якому ринку обумовлюється ціною виробництва в регіоні з найменшими витратами (зоні спеціалізованого виробництва);
— товаровиробники прагнуть продавати свою продукцію на тому ринку, який дає їм найбільший прибуток;
— ціна в регіоні виробництва продукції дорівнює ціні в районі споживання з відрахуванням витрат на транспортування й інших витрат, пов’язаних із відвантаженням продукції;
— цінова різниця між регіонами, що торгують між собою, дорівнює транспортним витратам з доставлення вантажу. На базі цих принципів у ринкових умовах формуються розміри ринків і кордони регіонів виробництва, орієнтовані на кінцеві ринки споживання продукції;
— зі зменшенням транспортних та торговельних бар’єрів (митних тарифів, різних торгових обмежень) розбіжність між регіональними цінами зменшується;
— зі збільшенням обсягів міжрегіональної торгівлі споживачі в регіонах, що закуповують продукцію, виграють від зниження цін, а товаровиробники у регіонах, де виробляють цю продукцію, отримують вищі ціни. Останнє стимулює ріст виробництва і поглиблення спеціалізації регіонів на ринкових засадах.
Обов’язковою умовою ефективної маркетингової цінової політики підприємства є врахування поряд з цінами внутрішнього ринку продукції цін світового ринку. У режимі відкритої економіки вплив на внутрішні ціни з боку світових цін тим відчутніший, чим більша питома вага експортно-імпортних угод.