Зразок роботи
ВСТУП
Мета роботи полягає в теоретичному та практичному розгляді вивчення ефективності використання оборотних коштів підприємства та шляхи її покращення.
Об'єкт дослідження – проблема вивчення ефективного використання оборотних коштів на підприємстві.
Метод дослідження - у процесі дослідження та реалізації вищезазначених завдань проведено оцінку ефективності використання оборотних коштів за допомогою аналізу показників оборотності.
Постановка проблеми. Для багатьох вітчизняних підприємств негативним фактором в процесі їх функціонування є нестача оборотних коштів, яка супроводжується низьким рівнем їх використання. Досвід зарубіжної системи господарювання визначає залежність результатів діяльності підприємств від ефективності управління процесом формування і використання їхніх оборотних коштів. Тому визначення потреби в оборотних коштах як важливого чинника підвищення ефективності функціонування та прискорення їх обігу для підприємств промисловості, в тому числі і харчової, набуває особливої актуальності.
Прискорення оборотності оборотних коштів зменшує потребу в них, дозволяє підприємствам вивільняти частину оборотних коштів або для потреб виробництва (абсолютне вивільнення), або для додаткового випуску продукції (відносне вивільнення).
В результаті прискорення обороту вивільняються матеріальні елементи оборотних коштів, менше потрібно запасів сировини, матеріалів, палива, залишків незавершеного виробництва та ін., а отже, вивільняються і грошові ресурси, раніше вкладені в ці запаси. Вивільнені грошові ресурси розміщуються на розрахунковому рахунку підприємства, в результаті чого поліпшується їх фінансовий стан, поліпшується його платоспроможність.
Актуальність теми - Важливою умовою успішного розвитку підприємств є ефективна політика формування оборотних активів, яка суттєво впливає на обсяги господарської діяльності, рівень фінансового стану, інвестиційну привабливість, а також на здатність задовольняти попит населення. Наявність у підприємства оборотних коштів в достатній кількості ще не свідчить про їх раціональне використання. Для оцінки ефективності використання оборотних коштів служить система показників, пристосування яких до конкретного підприємства дає можливість визначити шляхи поліпшення використання цих коштів.
Предмет дослідження – вплив оборотності оборотного капіталу на підвищення ефективності виробництва, планування оборотних коштів, визначення потреби в оборотних активах .
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Суттєвий внесок у вивчення проблем управління оборотними коштами підприємств зробили А. Поддєрьогін, В. Ковальов, Є. Стоянова, О. Єфімова, І. Бланк, Джеймс Ван Хорн та інші науковці. Незважаючи на значну кількість публікацій, що освітлюють окремі аспекти проблем управління оборотними коштами, дослідження цього процесу, його сутності, особливостей, факторів, що впливають прискорення обігу оборотних коштів підприємства, вимагають подальшої розробки.
У роботі було використано такі літературні джерела, як: підручники, статті, наукові сайти.
Курсова робота складається з: вступу, теоретичного розділу, розрахунково-аналітичного розділу, висновків та рекомендацій.
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ВИКОРИСТАННЯ ТА УПРАВЛІННЯ ОБОРОТНИМИ КОШТАМИ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Сутність, склад, структура та класифікація оборотних коштів
Оборотні кошти підприємства - це сукупність грошових коштів, вкладених в оборотні фонди і фонди обігу.
Оборотні фонди - це частина виробничих фондів підприємства, яка повністю споживається в кожному технологічному циклі виготовлення продукції та повністю переносить свою вартість на вартість цієї продукції.
Фонди обігу - це залишки готової продукції на складі підприємств, відвантажені, але не оплачені покупцями товари, залишки коштів підприємств на поточному рахунку в банку, касі, у розрахунках, у дебіторській заборгованості, а також укладені в короткострокові цінні папери (рис. 1.1).
Класифікують оборотні кошти за:
1) за видовою ознакою (матеріально-речовим змістом):
- запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів, які характеризують обсяг вхідних матеріальних потоків у формі запасів, що забезпечують виробничу діяльність підприємства;
- запаси готової продукції (в т.ч. незавершеного виробництва), які характеризують обсяг вихідних матеріальних потоків у формі запасів виготовленої продукції, призначеної для реалізації;
- дебіторська заборгованість;
2) за функціональною роллю:
- оборотні активи, що обслуговують виробничий цикл підприємства: запаси сировини, матеріалів і напівфабрикатів; обсяг незавершеного виробництва; запаси готової продукції;
- оборотні активи, що обслуговують фінансовий цикл підприємства: дебіторська заборгованість; поточні інвестиції; грошові кошти;
3) за періодом функціонування:
- постійна частина оборотних активів, яка є незмінною частиною їх сукупного розміру, що не залежить від сезонних та інших коливань обсягу операційної діяльності і не пов’язана з формуванням запасів сезонного характеру, дострокового завезення і цільового призначення та розглядається як незмінний мінімум оборотних активів, необхідний підприємству для здійснення поточної операційної діяльності;
4) залежно від методів планування та регулювання:
- нормовані оборотні активи — це та їх частина, яка може бути точно визначена й зафіксована як планова величина;
- ненормовані оборотні активи — це оборотні активи, які не можна або надзвичайно важко точно встановити або зафіксувати у формі нормативу чи планового обсягу;
5) за формою функціонування:
- фінансові оборотні активи — це оборотні активи у монетарній формі, тобто фінансові інструменти, якими підприємство володіє або розпоряджається (грошові кошти та їх еквіваленти);
- матеріальні оборотні активи — це оборотні активи у матеріальноречовій формі (виробничі запаси, незавершене виробництво, запаси готової продукції тощо);
6) за елементним складом:
- запаси (сировина, основні матеріали й купівельні напівфабрикати, допоміжні матеріали, паливо, тара, запасні частини, малоцінні та швидкозношувані предмети);
7) за часом перебування у кругообігу:
- початкові оборотні активи — дорівнюють підсумку розділу ІІ активу балансу на початок звітного періоду;
- функціональні оборотні активи — характеризуються вартістю оборотних активів безпосередньо використаних у виробничо-господарському процесі в звітному році, що перенесли свою вартість на витрати;
8) за характером фінансових джерел формування:
- валові оборотні активи — це загальний їх обсяг, сформований за рахунок як власних, так і позикових джерел фінансування;
- чисті оборотні активи — це та їх частина, що сформована за рахунок власного капіталу та довгостроково залученого позикового капіталу;
9) за рівнем ліквідності (під ліквідністю розуміється здатність активів швидко перетворюватись у грошову форму):
- абсолютно ліквідні оборотні активи (грошові кошти у касі підприємства і на банківських рахунках)
- високоліквідні оборотні активи (усі форми дебіторської заборгованості, крім безнадійної; товари відвантажені);
10) за рівнем ризику вкладення:
- оборотні активи з низьким рівнем ризику вкладення — це швидколіквідні оборотні активи;
- оборотні активи з середнім рівнем ризику вкладення (незавершене виробництво та витрати майбутніх періодів);
11) за рівнем захищеності від інфляції:
- оборотні активи, що піддаються інфляційним втратам (грошові кошти, дебіторська заборгованість);
- оборотні активи, що не піддається інфляційним втратам. Оборотним активам підприємства притаманні такі особливості.
Необхідність поділу оборотних коштів на власні та позичкові обумовлена неоднаковою потребою в них у часі.
Власні оборотні кошти - це ті, які виділені підприємству при його створенні і поповнені згодом за рахунок прибутку, а також за рахунок використання стійких пасивів.
Стійкі пасиви - це грошові кошти, які є тимчасово вільними, використовуються підприємством в господарському обороті, але не належать йому, наприклад, резерв майбутніх платежів, заборгованість по заробітній платі, внески на соціальне страхування.
Позичкові оборотні кошти - це кредити банків, кредиторська заборгованість та інші пасиви. На всіх підприємствах протягом року потреба в оборотних коштах коливається, наприклад, на формування запасів готової продукції на складах, на відвантажену продукцію, на утворення сезонних запасів сировини та ін. Є періоди, коли потреби підприємства в таких коштах різко зростають, а в інші періоди - знижуються до мінімуму. Підприємствам не доцільно «мати» постійно максимальну величину оборотних коштів, оскільки це призводить до їх надлишків у певні періоди. Мінімальна величина оборотних коштів спричиняє їх нестачу і певні труднощі у розвитку виробництва. Тому поділ оборотних коштів на власні і позичкові забезпечує їх раціональне використання і оперативне маневрування.
Нормованими є ті оборотні кошти, на які встановлюються нормативи запасів. За економічним призначенням вони повинні забезпечувати безперебійність виробничо-господарської діяльності підприємства. До нормованих належать всі оборотні кошти, які обслуговують сферу виробництва (оборотні фонди) та готова продукція на складах підприємства. Ненормованими є оборотні кошти, на які нормативи не встановлюються, оскільки потреба в них є тимчасовою. Їх величина контролюється за фактичними даними. До них відносяться відвантажена готова продукція, готівкові і безготівкові грошові кошти підприємства, дебіторська заборгованість.
В сучасних умовах, коли підприємства знаходяться на повному самофінансуванні, правильне визначення потреби в оборотних коштах має особливе значення.
Структура оборотних коштів - це виражене у відсотках співвідношенням окремих елементів у їх загальному обсязі. Ця структура змінюється в часі, вона неоднакова вона в різних галузях промисловості і визначається рядом чинників виробничого, постачальницького і збутового характеру.
До виробничих чинників відносяться матеріально-технічні особливості галузей, характер організації виробництва, режим роботи підприємства, тривалість виробничого циклу, характер споживаної сировини і продукції,, що випускається.
До чинників постачання і збуту відносяться розміщення постачальників ресурсів та споживачів продукції, періодичність поставок, використовувані форми розрахунків та ін. В цілому по промисловості 2/3 оборотних коштів авансується в оборотні фонди, а 1/3 - у фонди обігу.
Магістр