АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ОСНОВНИХ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ НА ПІДПРИЄМСТВІ (ID:84470)

В Дипломную работу входит все, презентация,титульный лист,Відгук,завдання до дипломної роботи. Защита прошла отлично на 5 ,лучшая дипломная на кафедре за 2015 год. ВСТУП Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні. Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. По-друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає що до виробничих фондів відносять не всі елементи засобів виробництва взагалі, а ті з них, які мають вартість. Складовими частинами виробничих фондів власні певні характерні ознаки, за якими можна розрізняти основні та оборотні фонди й обґрунтовано тлумачити сутність та значення цих економічних категорій для відтворювальних процесів. Основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй не змінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання. Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних фондів служать визначальними характеристиками щодо окреслення їхнього значення у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого підприємства. Уся сукупність наявних виробничих фондів становить найбільшу за питомою вагою частину (близько 60 відсотків) національного багатства країни. Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Зростання й удосконалення засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства. В теперішній час аналіз займає важливе місце поміж економічних наук. Його розглядають в якості однієї із функцій управління. Для управління виробництвом потрібно мати уяву не тільки про результати господарської діяльності, але і про тенденції та характер діючих змін в економіці підприємства. Осмислення, розуміння інформації досягається за допомогою економічного аналізу. Економічний аналіз – це науковий спосіб пізнання сутності економічних явищ та процесів, оснований на розчленуванні їх на складові частини та вивчення їх в усіх багатовиразних зв’язках та залежностях. В процесі аналізу первинна інформація проходить аналітичну обробку: проводиться порівняння досягнутих результатів діяльності з даними за попередні відрізки часу, з показниками інших підприємств, визначається вплив різних факторів на величину результативних показників; викриваються недоліки, помилки, невикористані можливості, перспективи. Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів є важливим елементом в системі управління виробництвом, діючим засобом вияву внутрішньогосподарських резервів, основою розробки науково обґрунтованих планів та управлінських рішень. Предметом аналізу ефективності використання основних виробничих фондів є причинно – наслідкові зв’язки економічних явищ та процесів. Пізнання причино-наслідкових зв’язків в аналізі дозволяє розкрити сутність економічних явищ і на цій снові дати вірну оцінку досягнутим результатам, виявити резерви підвищення ефективності використання основних виробничих фондів, обґрунтувати прогнози та управлінські рішення. Класифікація, систематизація, моделювання, вимірювання причинно – наслідкових зв’язків є головним методологічним питанням даного аналізу. Тільки розгорнувши причинно – наслідкові зв’язки різних сторін діяльності, можна дуже швидко прорахувати, як зміняться основні показники ефективності використання основних виробничих фондів за рахунок того чи іншого фактора. Об’єктами аналізу є показники ефективності використання основних виробничих фондів. Таким чином аналіз ефективності використання основних виробничих фондів, з наукової точки зору, являє собою систему спеціальних знань пов’язаних з дослідженням господарського розвитку, науковим обґрунтуванням планів (прогнозів), управлінських рішень, контролем за їх виконанням, вимірювання впливу факторів, оцінкою досягнутих результатів, пошуком, вимірюванням та обґрунтуванням господарських резервів ефективності використання основних виробничих фондів і розробкою рекомендацій з використання цих резервів. Метою аналізу ефективності використання основних виробничих фондів незалежно від галузі діяльності підприємства є виявлення можливостей розширення обсягів випуску та реалізації без додаткового залучення ресурсів або визначення необхідності в оновленні або розширенні виробничого потенціалу. Задачі аналізу – визначити забезпеченість підприємства основними виробничими фондами та рівень їх використання по узагальнюючим показникам; встановити причини зміни їх рівня; розрахувати вплив використання основних виробничих на рівень фондовіддачі та інші показники; виявити резерви підвищення ефективності використання основних виробничих фондів. Аналіз ефективності використання основних виробничих фондів проводиться на ПАТ «Червона зірка» за три роки з 2012 року по 2014 рік. Основними напрямками діяльності ПАТ «Червона зірка» на даний час є: виробництво сівалок для сівби зернових та просапних культур, культиваторів для суцільного i міжрядного обробітку ґрунту, борон дискових та запасних частин до них. Використання діалектичного методу в аналізі означає, що аналіз повинен проводитись з урахуванням всіх взаємозв’язків. Жодне явище не може бути правильно зрозумілим, якщо воно розглядається ізольовано, без зв’язку з іншими. І дійсно, забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого - дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомих постійних витрат, витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість. В процесі підготовки роботи використовувалось законодавство України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, література з аналізу господарської діяльності підприємств, статті в економічних журналах та інша спеціальна економічна література, фінансова звітність підприємства, дані бухгалтерського та управлінського обліку підприємства. Методика аналізу ефективності використання основних виробничих фондів являє собою сукупність аналітичних правил дослідження предмету аналізу, певним чином підпорядкованих досягненню мети аналізу. Погляди вчених з методики аналізу ефективності використання основних виробничих фондів практично не відрізняються, як між собою, так і від наведеної в цій роботі. Різниця лише в тому що, в якості головного, вводиться показник фондорентабельності (відношення прибутку від основної діяльності до середньорічної вартості основних виробничих фондів), запропонований Г.В.Савицькою, котрий дозволяє врахувати вплив комерційної діяльності на показники ефективності використання основних виробничих фондів. Спочатку проводиться аналіз забезпеченості підприємства основними виробничими фондами із застосуванням логічних способів обробки інформації. Визначається структура та технічний стан основних засобів в динаміці. Потім проводиться аналіз ефективності використання основних виробничих фондів по узагальненим показникам (фондорентабельності, фондовіддачі та фондомісткості) інтегральним способом детермінованого факторного аналізу, використовуючи готові алгоритми розроблені М.І.Бакановим та А.Д.Шереметом. Аналізується фондовіддача основних виробничих фондів. Особливість аналізу фондовіддачі – його багаторівневий характер. Відокремлюється рівень впливу факторів і у відповідності з ним обираються моделі і способи аналізу. Вплив структури фондів (питомої ваги технологічного обладнання) на фондорентабельність вивчається за допомогою способу абсолютних різниць детермінованого факторного аналізу. Аналіз фондовіддачі технологічного обладнання проводиться за допомогою методу ланцюгового заміщення а також за допомогою факторної моделі розробленої Г.В.Савицькою. Аналіз враховує вплив часу роботи обладнання (екстенсивне навантаження) та виробіток обладнання (інтенсивне навантаження). Виявляються резерви підвищення випуску продукції, фондовіддачі та фондорентабельності, шляхом ланцюгового заміщення факторних показників їх можливим рівнем. Пропонуються заходи щодо підвищення ефективності використання основних виробничих фондів. При розрахунку впливу цих заходів використовуємо розроблену економіко–математичну модель фондорентабельності