Зразок роботи
РОЗДІЛ 1. ПОНЯТІЙНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ОБГРУНТУВАННЯ СТРАТЕГІЇ ВИКОРИСТАННЯ ІННОВАЦІЙНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ПІДПРИЄМСТВА
1.1 Інноваційний потенціал підприємства, як економічна категорія
Інноваційна діяльність спрямована на створення та реалізацію нових якостей, які відрізняються від відомих, тобто оригінальності, що дозволяє задовольнити існуючі потреби більшою мірою та ефективніше в індустріальних суспільствах, а також нові потреби в традиційних або нових сегментах ринку в постіндустріальних суспільствах. Нові або вдосконалені товари, послуги та технології, які дозволяють це зробити [4, 11]. Інноваційний кошик організації - це сукупність інноваційних проектів, що складається з узгоджених у часі та просторі витрат ресурсів на різних стадіях відтворювального процесу, управляється як єдине ціле і охоплює всі види діяльності організації [9]. Інноваційні проекти є способом реалізації інновацій, що характеризується системною єдністю. По-перше, це комплекс взаємопов'язаних заходів і дій, спрямованих на досягнення конкретних цілей, що охоплює всі стадії життєвого циклу інноваційного об'єкта, по-друге, це організаційні, необхідні для реалізації та нормативно-правові заходи щодо розроблення, виробництва, реалізації, експлуатації, модифікації та використання інноваційних товарів, послуг і технологій, комплекс правових, фінансових, проектно-конструкторських, технічних і методичних документів; роль інноваційного проекту в діяльності організації (у тому числі інноваційній) слід визначати як конкретні результати, яких очікується досягти після реалізації цього інноваційного проекту.
Ефективність інновацій можна визначити шляхом оцінки їх здатності до збереження ресурсів, часу та грошей у відношенні до створюваних продуктів, систем і структур. Виробнича сфера є основою розвитку, оскільки вона може реалізувати інтелектуальні можливості персоналу підприємств. Інноваційна діяльність відіграє важливу роль у розвитку підприємств і є основним джерелом їх розширеного відтворення та механізмом переходу до інноваційної економіки. Проблема дослідження полягає в розробці методологічних основ, концептуальних положень та механізмів, спрямованих на вирішення протиріч між теоретичними можливостями управління інноваційною діяльністю підприємств та їх властивостями на основі інформаційного, інтелектуального та кваліфікаційного забезпечення.
Саме інноваційна діяльність промислових підприємств є ключовим фактором розвитку української економіки. Це означає, що підприємства повинні активно впроваджувати нові ідеї, технології та продукти, що дозволяють їм бути конкурентоспроможними на ринку. Для цього важливо мати нестандартні теоретичні знання, які дають змогу розробляти і впроваджувати інтелектуальні технології. Ці технології повинні бути високоприбутковими, тобто приносити великий прибуток підприємству. Також важливо мати можливість створювати та реалізовувати інтелектуалоємні товари, які будуть відповідати потребам і попиту на ринку. Використання цих елементів дозволить підприємствам бути лідерами у конкурентоспроможності та забезпечує їх активність на внутрішньому та зовнішньому ринках.
На сучасному етапі інноваційного потенціалу економіки та посилення процесів технологічної трансформації беручи до уваги наслідки кризової ситуації та конкуренцію, що посилилася, у підприємств сформувалася потреба пошуку способів утримання вищих конкурентних позицій на внутрішніх та зовнішніх ринках. У зв'язку з цим, безліч підприємств вдаються до різних методів підтримки власного стану та формування конкурентної переваги.
Сьогодні успішність будь-якої компанії в багато в чому визначається її орієнтованістю на розвиток, а інновації стають невід'ємною частиною її.
Інноваційний потенціал — найважливіший чинник зростання конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на міжнародному ринку.
У сучасних економічних умовах кожна компанія формує власну інноваційну політику, яка визначає напрямки реалізації інноваційних перетворень.
У період цифровізації всіх сфер економічної діяльності, одним із основних факторів стратегічного зростання є інновації. Підприємства, які ефективно використовують власний інноваційний потенціал, значно випереджають конкуруючі підприємства та зміцнюють свої позиції на ринку шляхом впровадження нових ідей, технологій та продуктів підприємства нарощують конкурентоспроможність та власну частку над ринком, зокрема отримують додатковий прибуток
В економічній літературі накопичено достатній досвід вивчення сутності інноваційного потенціалу підприємства, проте існує ряд прогалин теоретико-методологічного характеру щодо даного поняття. На сьогоднішній день відсутній єдиний підхід до визначення сутності та структури інноваційного потенціалу, а також його оцінки, зустрічається ряд авторських позицій, з різних сторін, які характеризують категорію «інноваційний потенціал» залежно від цілей досліджень. Саме тому, для того, щоб дійти більш чіткого розуміння суті того, що таке «інноваційний потенціал», слід розглянути та проаналізувати його складові елементів.
Комплексною характеристикою спроможності підприємства до інноваційної діяльності є його інноваційний потенціал. Існують різні підходи до тлумачення поняття інноваційний потенціал.
Магістр