0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Ринкові відносини (ID:206283)

Тип роботи: курсова
Сторінок: 29
Рік виконання: 2016
Вартість: 40
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП ………………………………………………………………………. 3 1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН………..... 5 1.1 Необхіднсть кредиту та причини його виникнення…..……………….. 5 1.2 Основні етапи розвитку кредитних відносин......………………………. 9 2. ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН.........………….. 12 2.1 Поняття та сутність кредиту та кредитних відносин……………….…. 12 2.2 Функції та форми кредиту………………………………………….……. 15 3. АНАЛІЗ СТАНУ КРЕДИТНОГО РИНКУ УКРАЇНИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ЙОГО РОЗВИТКУ……………………………………….. 20 3.1 Аналіз і оцінка динаміки показників розвитку кредитного ринку……. 20 3.2 Проблеми і перспективи розвитку кредитних відносин в Україні…….. 23 ВИСНОВКИ…………………………………………………………………… 25 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…………………………………….. 27
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
1. ВИНИКНЕННЯ ТА РОЗВИТОК КРЕДИТНИХ ВІДНОСИН 1.1 Необхіднсть кредиту та причини його виникнення Історична наука стверджує, що кредит був відомий не менш ніж 3000 років тому в Ассирії, Вавилоні, Єгипті. Починаючи з ХІІ ст., діяла комплексна система торгового кредиту в Європі. З одного боку, купці продавали свої товари в кредит, а з іншого — надавали аванси товаровиробникам під майбутню поставку товарів. Активне застосування кредиту було властиве і середньовічній торгівлі на території сучасної України. Записи у Львівській міській книзі за 1382—1389 pp. свідчать, що у Львові (можливо, й в інших руських містах) були досить розвинуті кредитні відносини. Гроші позичались під заставу зі сплатою процентів. Окрім цього, надання кредиту було пов'язане з торгівлею, зокрема, з так званим складським правом, коли непроданий протягом відведеного купцеві часу товар залишався в кредит (при абсолютному складському праві купець не мав права їхати зі своїм товаром далі) [1]. У XIV ст. також був удосконалений переказний вексель і розширилось надання комерційного кредиту. Кредит мав бути забезпечений капіталом, про що вказувалось у векселі. Оплачуватись вексель мав золотими або срібними монетами. Хоч карбування монет на території сучасної України почалося ще в X ст., через відсутність власного золота і срібла обсяги карбування своїх монет (монетні двори розташовувались у Києві та Львові) були незначні, тому доводилось користуватись чеськими і татарськими монетами. Срібло на львівський монетний двір завозилось із Семиграддя, що в Угорщині. У той час, коли товарно-грошові відносини були більш-менш регулярними, взаємовідносини між товаровиробниками іноді набували особливого характеру: продавцеві потрібно було продати товар, а в покупця не було грошей, щоб його купити з тих чи інших причин (він ще не виготовив свій товар або виготовив, але не продав його). За таких умов акт купівлі-продажу товару не міг відбутись. І лише за наявності довіри продавця до покупця товар міг бути проданий із відстрочкою платежу. Звідси і з'явилась назва «кредит», що перекладається з латинської «credo», «creditum» як «вірю», «довіряю» або як «борг» чи «позика». А тому категорія кредиту розглядається економічною наукою переважно як довіра однієї особи до іншої, на підставі чого у позику надається певна вартість у грошовій або товарній формі для тимчасового користування. Довіра — фундамент кредитних відносин, одна з найважливіших передумов їх виникнення [1]. Отже, насамперед, кредит виник і розкинувся на основі функції грошей як засобу обігу. З його виникненням гроші, окрім функції міри вартості та засобу обігу, почали виконувати й функцію засобу платежу, однією з ознак якої є відрив моменту відчуження товару від одержання грошового еквівалента, тобто відносне відокремлення грошової форми вартості від товарної форми. За цих умов кредит полегшував реалізацію товарів. Саме в цьому й полягає найбільш поширена причина потреби кредиту. Пізніше, з розвитком товарно-грошових відносин, необхідність у кредиті обумовлювалася не тільки потребами сфери обміну, а й інших сфер суспільного відтворення — виробництва, споживання. Узагальнені причини виникнення кредиту зображено на рис. 1.1. Рис. 1.1 - Узагальнені причини існування кредиту За сучасних умов розвитку товарного виробництва, коли воно набуло загального характеру, стан економічних зв'язків не тільки в межах однієї країни, а й в усьому світі дуже ускладнився, його навіть неможливо собі уявити без кредиту. Адже внаслідок спеціалізації виробників на виготовленні певних товарів і викликаного нею кооперування суспільне виробництво перетворилось у свого роду величезний замкнутий ланцюг тісно пов'язаних між собою товарно-грошовими відносинами ланок — товаровиробників, продавців, споживачів. Тому порушення у будь-якій із цих ланок може призвести до того, що вона не розрахується за своїми зобов'язаннями з іншими його ланками. Як наслідок, може бути порушений нормальний обмін товарами між окремими учасниками товарно-грошових відносин. Усе це досить негативно може вплинути на фінансово-господарську діяльність низки учасників суспільного відтворення. Тому суспільство повинно мати у своєму розпорядженні такі економічні інструменти, за допомогою яких можна було б запобігати перебоям у сфері суспільного відтворення, одним із яких і є кредит. Таким чином, товарообмін є тим ґрунтом, де виникають відносини з приводу кредиту. Формування різнобічних і сталих мінових відносин між контрагентами товарообміну за активного обслуговування їх банками посилює взаємну залежність і довіру суб'єктів ринку. Тому продаж товарів дедалі частіше здійснюється в кредит [1]. Нині без кредиту нормальне функціонування товарного виробництва" товарного обігу та споживання у сучасному суспільстві взагалі неможливе. Він стає обов'язковим атрибутом господарювання ринкової економіки, яку ще називають кредитною, оскільки вона вся пронизана кредитними відносинами. Водночас кредит необхідний для підтримки безперервного кругообігу за капіталом підприємств, обслуговування процесу реалізації продуктів виробництва, що набуває особливого значення за ризикових умов. Більшість суб'єктів господарювання потребують кредитів, щоб компенсувати тимчасовий розрив між виробничим циклом і періодом реалізації продукції, тобто між оплатою поточних витрат і надходженням виторгу. Кредит забезпечує безперервну зміну функціональних форм виробничих фондів. Крім того, необхідність кредиту пов'язана з особливостями кругообігу індивідуальних капіталів. Відомо, що для нормального функціонування виробничого процесу суб'єкт господарювання повинен мати необхідні запаси, що створюються його власним коштом. Однак через різні обставини, специфічні для кожного суб'єкта господарювання (сезонність та характер виробництва, умови постачання матеріалів і сировини, тривалість робочого періоду тощо), потреба в обігових коштах може раптово зростати, що й зумовлює необхідність одержання кредиту. За рахунок кредиту, зазвичай, покривається лише різниця між загальною потребою в обігових коштах і наявних у розпорядженні суб'єкта господарювання власних коштах. Отже, кредит виступає як балансуюче джерело формування обігових фондів і забезпечує нормальні умови господарської діяльності. Коливання наявні також у кругообігу капіталів, що забезпечують відтворення основних засобів. Вони зумовлені невідповідністю між потребою у великих одномоментних капітальних витратах на відтворення основних засобів і поступовим (рівномірним) характером відновлення їхньої вартості за рахунок відрахувань. Кредит дає змогу здійснити капітальні вкладення ще до того, як суб'єкт господарювання накопичив для цих потреб власні кошти (прибуток і амортизацію) [1]. Проте, окрім цих загальних причин необхідності кредиту, існує низка передумов та специфічних чинників, які спричинюють існування кредиту. До них варто віднести, насамперед, майнове розшарування суспільства у період розпаду первіснообщинного ладу, коли бідніший мусив звертатися за позичкою до багатшого. У сучасних умовах така закономірність не є обов'язковою. Через різні причини тимчасово вільна вартість у грошовій чи натуральній формах може бути в одних юридичних чи фізичних осіб, а потреба в їх запозиченні виникає в інших. Тому необхідність акумуляції тимчасово вільної вартості для надання її в позичку є важливою передумовою кредитних відносин. Обов'язковою передумовою виникнення кредитних відносин є забезпечення інтересів сторін кредитної угоди, що досягається через переговори між ними щодо основних умов надання кредиту (розміру і терміну позички, величини позичкового процента та порядку його сплати тощо). Однією з передумов виникнення кредитних відносин є необхідність матеріальної відповідальності її учасників за виконання взятих на себе зобов'язань. Тому ці учасники мають бути юридично самостійними особами. Фізичні особи можуть стати суб'єктами кредитних відносин за умови їх дієздатності з правового погляду [1]. Ще однією передумовою кредитних відносин є дотримання позичальником регулярних доходів, за рахунок яких він зможе погасити кредит (виручка від реалізації товарів, отримувані заробітна плата, пенсія, допомога тощо). Як правило, за відсутності цієї передумови кредит не надається, зокрема, він не може надаватись установам, які повністю перебувають на бюджетному фінансуванні. Неодмінною економічною передумовою існування кредиту для юридичних осіб є їх функціонування на засадах комерційного чи господарського розрахунку. Наявність коливань потреби в коштах і джерелах їх формування викликана необхідністю кредиту для капітальних інвестицій підприємства. Отже, необхідність кредиту зумовлена існуванням товарно-грошових відносин. Його передумовою є наявність поточних або майбутніх доходів у позичальника, а конкретними причинами, що визначають необхідність кредиту, — коливання потреби в коштах та джерелах їх формування як у юридичних, так і у фізичних осіб, за обставин, що в одних із них кошти вивільняються, іншим їх не вистачає. Ця суперечність вирішується за допомогою кредиту [1]. 1.2 Основні етапи розвитку кредитних відносин Основні етапи розвитку кредитних відносин відображено на рис. 1.2. Рис. 1.2 - Етапи розвитку кредитних відносин Зародження кредитних відносин. Почали виникати при переході від натурального до товарного господарства. З появою грошей з'являється продаж товарів з відстрочкою платежу. Значна роль лихварства в розвитку кредиту. Поява найпростішої форми іпотеки - запорука землі для забезпечення позикового зобов'язання. Після появи грошей - перехід до грошової форми лихварства. Лихварство, як узаконена форма кредитування існувала вже в античності [2]. Три форми античного кредитування: – рабовласницької знаті, земельних власників, для покупки предметів розкоші; – дрібної знаті, які володіють умовами своєї праці виробників (селяни, ремісники); – античних міст і держав. Особливості античного лихварського кредиту: – дуже високий рівень відсотка; – можливість звернення в рабство за борги; – в основі - грошова форма, що сприяло переходу до товарного господарства; – надання кредиту з власних коштів. Зародження банківського промислу. Спочатку - як додаткове заняття мінял (ті, хто змінює валюту одних міст і держав на валюту інших). Вони стали приймати гроші на зберігання, видавати кредити під заставу будинків, земель. У Греції вони називалися трапезитами. З ними конкурували храми. У Стародавньому Римі перші банкіри - менсаріями. Якщо вони займалися тільки обміном, їх називали нумулляріі. Якщо вели кредитні опреації - аргентарии. З'явилися перші безготівкові розрахунки - шляхом банкірських записів [2]