ЗОБРАЖАЛЬНО-ВИРАЖАЛЬНІ ЗАСОБИ ГАЗЕТНОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ І ДРУКОВАНОЇ РЕКЛАМИ: ПОРІВНЯЛЬНИЙ АСПЕКТ (ID:1066364)

Актуальність теми. Актуальність теми дослідження зумовлюється однаковою важливістю використання зображальних та виражальних засобів як в друкованій рекламі, так і газетній журналістиці для досягнення основних їх цілей – привернення уваги читача та його знайомства з текстом газетної публікації чи друкованої реклами. У сучасних умовах роль зображально-виражальних засобів медійного матеріалу неухильно зростає. Зацікавити, залучити читача до конкретного видання здатний не лише якісний текст, а й передусім зображально-виражальні акценти. Оскільки читач має широкі можливості для отримання потрібної йому інформації, журналісти та редактори намагаються подати контент у вигляді, максимально наближеному до потреб читача. Тобто важливим є не тільки що розмістити на сторінках видання, а й як. Матеріали оформляються яскраво та привабливо, щоб запам'ятатися, закріпитися у свідомості реципієнта, асоціюватись із конкретним виданням. При цьому вони акумулюють різноманітні факти, що стосуються теми публікації, у стислому вигляді подають аналітично перероблені дані, з різних сторін не тільки розкривають сутність події, але також подають історичні відомості, прогнози, рекомендації, інформацію про супутні події. Все це вимагає від журналіста вмілого використання зображально-виражальних засобів. Актуальність теми зумовлюється й тим, що у наукових дослідженнях досі не було здійснено порівняльної характеристики зображально-виражальних засобів газетної журналістики та друкованої реклами, не було окреслено їх специфіки. Тож, зважаючи на вище викладене, вважаємо обрану тему дослідження актуальною та такою, що потребує подальших наукових досліджень. Мета та завдання дослідження. Метою цієї кваліфікаційної роботи є здійснення порівняльної характеристики зображально-виражальних засобів друкованої реклами та газетної журналістики. Відповідно до встановленої мети слід виконати такі завдання: - здійснити загальнотеоретичну характеристику зображально-виражальних засобів; - окреслити актуальні аспекти порівняння зображально-виражальних засобів друкованої реклами та газетної журналістики; - охарактеризувати добірку власних матеріалів крізь призму використаних в них зображально-виражальних засобів. Об’єкт та предмет дослідження. Об’єкт дослідження – зображально-виражальні засоби в журналістиці. Предмет дослідження – порівняльна характеристика зображально-виражальних засобів друкованої реклами та газетної журналістики. Методи дослідження. Під час роботи над дослідженням були використані наступні методи наукового пізнання. Метод діалектики було використано при визначенні поняття зображально-виражальних засобів в журналістиці. Емпіричний метод – при здійсненні загальнотеоретичної характеристики зображально-виражальних засобів. Метод порівняння – при здійсненні порівняльної характеристики зображально-виражальних засобів газетної журналістики та друкованої реклами. Метод узагальнення – при формулюванні висновків за проведеним дослідженням. Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна одержаних результатів дослідження знаходить прояв у тому, що: вперше: - було здійснено порівняльну характеристику зображально-виражальних засобів газетної журналістики та друкованої реклами; - було проаналізовано власні матеріали та охарактеризовано специфіку використання в них зображально-виражальних засобів; удосконалено: - власні навики щодо використання зображально-виражальних засобів при створенні медіа-продукту; набуло подальшого розвитку: - дослідження зображально-виражальних засобів та їх специфіки в окремих різновидах ЗМІ. Практичне значення отриманих результатів.Практичне значення одержаних результатів дослідження проявляється у тому, що вони можуть бути використані: - у науковій сфері – під час подальших досліджень вказаної тематики; - в освітній діяльності – під час викладання у ВНЗ навчальних дисциплін та спецкурсів журналістики, якими охоплюється дана тематика; - в практичній сфері журналістики – під час створення друкованої реклами та друкованих ЗМІ (газет). Структура кваліфікаційної роботи. Кваліфікаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи становить 62 сторінок, з них 49 сторінок – основний текст. Список використаних джерел налічує 36 найменувань.