Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми. Одним з актуальних напрямів сучасної лінгвістики в Україні є вивчення української політичної комунікації. Політична комунікація – це процес обміну інформацією, в ході якого відбувається передача повідомлень усередині самої політичної сфери, а також від суб’єктів політичної діяльності до адресатів у соціумі. Причини, що викликають інтерес до цієї проблеми, зумовлені екстралінгвальними та власне лінгвістичними чинниками. Екстралінгвальні складові проблеми пов’язані, насамперед, з набуттям Україною нового політичного статусу, з еволюцією у сфері ідеології від тоталітарних часів, через перебудову аж до початку ХХІ століття. Українська політична комунікація ще й досі не була предметом усебічного лінгвістичного наукового аналізу, а досліджувалися лише деякі її фрагменти (наприклад, дослідження політичної риторики Г. М. Яворською, офіційного та альтернативного дискурсів О. В. Зарецьким, параметрів дискурсу І. В. Стецулою, мовної репрезентації образу держави І. Брагою; аналіз ідеологічно забарвлених номінативних одиниць 1990-х років, здійснений Г. Б. Мінчак, дослідження ідеологічного та національно-культурного компонентів дискурсу – Т. В. Весною). У зв’язку з цим перспективним напрямом аналізу такого багатоаспектного явища, яким є політична комунікація, видається дослідження одиниць вторинної номінації, зокрема метафори.
Метою роботи я вважаю розгляд політичної метафори на сторінках україномовних газетних видань.
Зазначена мета окреслює коло таких завдань:
Проаналізувати наукову літературу;
Визначити поняття політичної метафори;
визначити основні теоретичні засади у підходах до поняття політичної метафорики у структурі сучасної української політичної комунікації;
Простежити використання політичної метафори у засобах ЗМІ.
Об’єктом дослідження є метафора як важлива складова сучасної україномовної політичної комунікації.
Предметом дослідження є когнітивна структура та функціональні й лінгвокультурологічні характеристики політичних метафор у сфері ЗМІ та публічних виступах українських політиків
Матеріал дослідження – публічні виступи українських політиків та журналістів у газеті «Українська правда».
Наукова новизна роботи визначається предметом дослідження та поставленою проблемою. Здійснено опис сучасної політичної метафори в газетній комунікації України. Новим є звернення до функціонування метафор у різних за своїми поглядами суб’єктів політичної діяльності в Україні.
Практичне значення роботи визначається можливістю застосування результатів дисертаційного дослідження у викладанні нормативних курсів “Лексикологія”, “Стилістика”, спецкурсу “Мова засобів масової інформації”, у спецкурсах та спецсемінарах, присвячених розгляду новітніх напрямків сучасного мовознавства.
Методи дослідження. Відповідно до завдань і матеріалу дослідження в роботі комплексно застосовано такі методи, методики та прийоми вивчення політичних метафор: описовий (прийоми лінгвістичного спостереження й узагальнення), метод компонентного аналізу (зокрема, аналізу словникових дефініцій), метод концептуального аналізу (методика моделювання), контекстуального аналізу, статистичного аналізу, контент-аналізу. Методологічною основою дослідження є концептуальна теорія метафори Дж. Лакоффа та М. Джонсона та її сучасні модифікації (зокрема, дескрипторна теорія метафори А. М. Баранова та Ю. М. Караулова), а також положення дискурсивного аналізу, лінгвокультурології, соціолінгвістики.
Структура роботи. Робота складається зі вступу, 2-х розділів, висновку та списку використаної літератури (40 найменувань).