0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 09:00 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Використання мультимедійних технологій українськими ЗМІ (ID:121021)

Тип роботи: дипломна
Сторінок: 69
Рік виконання: 2015
Вартість: 200
Купити цю роботу
Зміст
ВСТУП РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ АСПЕКТИ ВИКОРИСТАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УКРАЇНСЬКИМИ ЗМІ 1.1. Мультимедійна журналістика в науковій і професійній літературі 1.2. Специфічні властивості інтернет-ЗМІ 1.3. Особливості оформлення текстового контенту українських інтернет-ЗМІ 1.4. Проблеми визначення нормативно-правового статусу та врегулювання діяльності інтернет-ЗМІ Висновки до Розділу І РОЗДІЛ ІІ. ДОСВІД ЗАСТОСУВАННЯ МУЛЬТИМЕДІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ УКРАЇНСЬКИМИ ЗМІ 2.1. Основні переваги використання мультимедійних технологій на прикладі сучасних українських ЗМІ 2.2. Використання мультимедійних технологій як черговий крок розвитку інтернет-ЗМІ на прикладі порталу «Українська правда» 2.3. Характеристика використання інфографіки у щотижневому інформаційно-політичному виданні «Фокус» 2.4. Функціонування розділу «Інфографіка» на сайті інформаційного агентства «Укрінформ», як самостійного чинника подання інформації Висновки до Розділу ІІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
Інтернет-журналістика розвивається дуже динамічно з моменту своєї появи (1997 рік в Україні) і до сьогодні. За цей час веб-видання пройшли декілька стадій розвитку, і на даний момент посідають місце, яке розривається між традиційним індивідуальним журналізмом та новомодним соціально-мережевим. Традиційні мас-медіа, вийшовши до мережі мереж, втрачають основні характеристики зовнішньої структури: Інтернет-видання відрізняються від звичайних, у першу чергу, формою подачі інформації; вони поєднують властивості всіх ЗМІ, та ще й мають свою унікальну рису – це гіперпосилання. Завдяки цьому на першій сторінці видання можна розмістити (анонсувати) досить велику кількість матеріалів. Коли говорити про анонсування у звичайній газеті, на телебаченні чи радіо, то виникає просторово-часова проблема. Газета може присвятити, як правило, одну сторінку формату А3 чи А2 для реклами своїх матеріалів, що знаходяться на 10, 13 чи 33 шпальті – газета просторово обмежена. Анонси на радіо та телебаченні обмежені в часі. По-перше, для Інтернет-видання таких проблем просто не існує: ніхто не лімітував простору для Інтернет-медіа. А щодо проблеми сторінок, які «не читаються», то їх просто не існує. По-друге, часових обмежень для такого видання також не існує: інформація подається миттєво. Іншою характеристикою мультимедійності ЗМІ у процесі їхньої інтеграції до світової мережі (це використання невластивих для першоджерела засобів чи створення нових видів медіа) є глобалізація інформаційних процесів та продуктів. Очевидною стала потреба в нових засобах масової інформації, які б поєднували в собі всі переваги Інтернету та унеможливлювали медіанедоліки. На нашу думку, таким інформаційним проривом стала громадянська (персональна) журналістика. Іншими словами, той, хто прагне долучитися до виробництва новин, має змогу це зробити через посередництво блогів, щоденників, подкастів, плейкастів та інших засобів, які надає мережа. Така журналістика є способом залучити елемент високої інтерактивності до медіа та позбавити ЗМІ їх загальної спрямованості й абстрактності. Характерною рисою мас-медіа є те, що вони не транзитивні й антикомунікативні. Вони являють собою те, що назавжди забороняє відповідь, що унеможливлює процес обміну. Саме в цьому справжня абстракція. Отже, у другому розділі ми на практиці дослідили використання засобів мультимедіа у щотижневому інформаційно-політичному виданні «Фокус», на порталі «Українська правда» та на сайті інформаційного агентства «Укрінформ». Загалом ми побачили, в якому вигляді подається інфографіка, в яких кольорах, які теми розкриває та яку змістову наповненість має. Під час розгляду інфографіки в журналі, ми проаналізували в яких рубриках та якого типу найчастіше її застосовують. Навели приклади наявності візуальних зображень на сторінках видання. Також ми визначили, який різновид інфографікина на сайті «Укрінформ» є найбільш уживаним. Проте, на наш погляд, значна частина графічних зображень перевантажена. Інфографіка дуже велика і поєднує в собі забагато малюнків, графіків, різного роду цифрових елементів. Інколи трапляється стандартна, суха інфографіка. Проте, функціонування інфографіки в цих ЗМІ є дуже доречною, цікавою і головне інформативною.