Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Вивчивши сучасні формати комунікації медіа з аудиторією (на прикладі онлайн-медіа Укрінформ), ми дійшли таких висновків.
1. З’ясовано стан дослідження поняття «медіакомунікації» в науковій літературі. Встановлено, що у своїх дослідженнях науковці визначають медіакомунікації як важливу складову соціальних комунікацій, призначених для виконання соціальних функції; аналізують інформаційний контент мас-медіа у контексті медіакомунікації; розглядають мовні проблеми медіакомунікації тощо. Зазначено, що дослідники уважно вивчають питання взаємозв’язків учасників такої комунікації, зокрема, участі аудиторії в медіакомунікативному процесі, приділяючи увагу питанням структуризації та типології аудиторії мас-медіа тощо. Підкреслено, що низку праць науковці присвячують дослідженню ефективності форматів комунікації з аудиторією в онлайнових виданнях, акцентуючи на їхній мультимедіатизації, інтерактивності, персоналізації, автоматизації створення контенту та ін.
2. Висвітлено проблеми взаємозв’язків комунікантів з аудиторією. З’ясовано і розкрито поняття комуніканта і комуніката, доведено, що сукупність останніх являє собою аудиторію. Проаналізовано гіперактивну, активну, помірно активну і пасивну частини аудиторії. Зазначено, що сьогодні з’являється багато нових варіантів комунікації, з-поміж яких слід виділити миттєві реакції у вигляді емоджі, коментарі, повідомлення, підписка на особисту сторінку чи приєднання до групи, участь у різного роду опитуваннях, конкурсах тощо. Встановлено, що у взаєминах комунікантів та аудиторії надзвичайно важливою є проблема довіри/недовіри між ними.
3. Охарактеризовано формати інтерактивності в українських онлайн-медіа. Зазначено, що інтерактивність надає можливості користувачам створювати й розповсюджувати контент у нових медіа, а самим медіа – визначати та формувати цільову аудиторію, для якої він призначений. Підкреслено, що інтерактивність дозволяє миттєвого реагувати на контент, користувачі можуть залишати коментарі, ставити оцінки, робити репости та обговорювати матеріали на різних платформах. Доведено, що це сприяє формуванню активного діалогу між медіа й аудиторією, які стають рівноправними сторонами взаємодії. Зауважено, що інтерактивність може створювати й певні загрози через спотворену ботами та тролями інформацію і через вплив на думку звичайних людей, журналістів і політиків, що особливо небезпечно з боку росії. Встановлено, що визначальну роль у процесі комунікації онлайнових медіа з аудиторією відіграє мультимедійний контент, використання гейміфікованих інформаційних продуктів, що урізноманітнюють зв’язки медіа з аудиторією.
4. Надано загальну характеристику онлайн-медіа Укрінформ у ретроспективі та сьогоденні. Простежено історію виникнення і розвитку інформаційного агентства Укрінформ, яке бере свій початок з 1918 року. За більш ніж столітню історію агентство неодноразово змінювало свою назву, а з грудня 2023 року стало функціонувати як онлайн-медіа. Виявлено, що на сьогодні Укрінформ є джерелом інформації про політичне, економічне, соціальне, наукове, культурне, суспільне життя в Україні та за кордоном, маючи найбільшу мережу регіональних і закордонних корпунктів. Зазначено, що кожного дня Укрінформ надає читачам повну та об’єктивну картину подій, випускаючи понад 300 новин українською, англійською, німецькою, іспанською, французькою, японською та польською мовами за добу, ексклюзивні коментарі, інтерв’ю, фоторепортажі, інфографіку. Крім того, випускає десятки професійних інформаційних продуктів: стрічки, інформаційні пакети та вісники. Має професійну фотослужбу, найбільший в Україні історичний фотоархів. Зауважено, що з-поміж нововведень у діяльність онлайн-медіа слід відзначити створення власного прес-центру.
5. Визначено роль мультимедійного контенту в розширенні аудиторії Укрінформу, підкреслено його значення для взаємодії медійного видання з аудиторією у різноманітних форматах, таких як текст, аудіо, зображення, анімація, відео та інтерактивні елементи. Такий контент поєднує різні види медіа, щоб створити комплексний вплив на аудиторію. Зазначено, що основним контентом Укрінформу залишаються текстові новинні повідомлення у формі заміток та її жанрових різновидів, інтерв’ю, а також низка популярних проєктів. Визначено, що з-поміж нових форм подання матеріалів активно застосовується сьогодні інфографіка, матеріали з якою сприймаються ефективніше, ніж сам текст, полегшують сприйняття й розуміння інформації. Дуже значне місце належить фото- та відеоматеріалам, які розміщені на сторінках «Фотобанк» і «Відео». Зауважено, що подкасти в онлайн-медіа виконують комунікативну функцію, адже можуть бути продуктом як усної асинхронної комунікації у вигляді повідомлення, презентації, запису лекції тощо, так і синхронної комунікації у формі відтворення діалогу, дискусії, інтерв’ю та ін.
6. З’ясовано можливості використання соціальних мереж з метою підвищення інтерактивності видання. Зазначено, що з метою зацікавлення максимально великої кількість споживачів інформаційного продукту Укрінформ почав освоювати практично всі доступні соціальні мережі: Facebook, Twitter, Telegram, Іnstagram тощо. Звернено увагу на те, що взаємодія з ними відбувається в декількох напрямках: журналісти медіа реєструються там, розміщують власні матеріали; соціальні мережі використовують медіа як майданчик для його присутності, реалізуючись у формі спільноти та публічної сторінки медіа; соціальні мережі використовуються як джерело інформації. Підкреслено, що така взаємодія значно підвищує інтерактивність онлайн-медіа.
