Понятійно-логічна аргументація та її застосування в журналістських текстах (ID:155392)

Своєрідність стану ЗМІ в Україні зумовлена історично, політично, економічно. Завоювавши політичну свободу, медіа потрапили у жорстку економічну залежність від роботодавця, що неважко було передбачити. Нормальному функціонуванню ЗМІ заважає вкрай низька ефективність економіки, унаслідок чого обмежені можливості підтримки мас-медіа з державного бюджету, у важкому стані перебуває журналістсько-інформаційний бізнес. Поряд з цим журналісти повинні нести відповідальність за свої тексти та за той вплив, які вони можуть спричинити на читачів. Саме тому перевірка фактажу та переконливість достовірних аргументів є однією з найважливіших складових діяльності кореспондента. Доведення певної істини, переконування інших громадян у правильності того чи іншого судження, точки зору такі ж давні, як суспільство. Більше того, деякі вчені твердять, що логіка як наука про закони мислення зародилась у зв’язку з риторикою — наукою про красномовство. Бо, зрештою, завдання логіки полягає в тому, щоб доводити істинні судження і спростовувати хибні. Аргументацію розглядають і у риториці, і у логіці, і у журналістиці тощо. Найбільш розробленою проблематика аргументації постає в логіці. Звичайно, оратор повинен враховувати здобутки цієї дисципліни. З іншого боку, поняття логічної та риторичної аргументації відрізняються між собою. Логічна аргументація — це лише окремий випадок риторичної аргументації. Згадаємо, що в Арістотеля логос є тільки одним із модусів переконання, поряд з етосом та пафосом. Відповідно, до царини логіки належать лише ті засоби переконання, що апелюють до розуму. Якщо оратор зосереджується тільки на логосі, то він невиправдано позбавляє себе можливості використання інших способів впливу (в деяких випадках більш ефективних).