Зразок роботи
Таким чином, проаналізувавши досвід інших країн щодо створення суспільного телебачення, можна виокремити дві основні умови його функціонування: незалежні від держави органи управління та фінансування.
Сьогодні впевнено можна казати про необхідність внесення змін до законів України «Про телебачення і радіомовлення», «Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення» та інших нормативно-правових актів у цій сфері. Під час підготовки проектів нормативно-правових актів зі створення суспільного телебачення слід пам’ятати, що найчастіше під словом «суспільне» у назві телерадіоорганізації представники заінтересованих фінансово-політичних груп намагаються приховати власні інтереси та пропаганду. Наслідком цієї роботи має стати здійснення заходів щодо створення незалежних суспільних телерадіоорганізацій, належних умов їхньої діяльності, що сприятиме покращенню інформаційного забезпечення громадян України.
Громадське мовлення – це незалежний, неупереджений, об’єктивний інститут, основна мета якого – донесення правомірної інформації до споживача, яким справедливо можна вважати кожного громадянина України. Для України 2014 рік став не тільки роком переформатування політично- соціальних аспектів, а й переформатуванням медіа-простору країни. Ще на початку 2013 року розпочалася хвиля заснування й презентацій громадських мовлень журналістами та громадськими активістами. Під час Євромайдану найбільшої популярності досягли чотири проекти (позиціонують себе як громадські медіа), що намагаються вберегти свої позиції сьогодні. Йдеться про такі проекти (в порядку першості заснування): Мульти-медіакомпанію «Громадське мовлення України» на Facebook, Громадське телебачення «GROMTV», Українське громадське Інтернет-телебачення «Спільнобачення» та «Громадське телебачення».
Слід зауважити, що кожен з проектів має свою специфіку, бачення та відображення подій, що відбуваються в Україні та світі.
Мульти-медіакомпанія «Громадське мовлення України» на Facebook майже не виробляє власного контенту. Інформаційне наповнення проекту складають переважно матеріали, які присилають інші зареєстровані у Facebook особи. Як зазначав головний редактор цього медіуму В. Бебик, проект ніким не фінансується і немає витратної частини.
Проект О. Дайнеки «GROMTV» – авторський проект, тому він не може повністю підпадати під загальний термін громадського мовлення. Контент становлять, переважно, проблемні новинні відеосюжети, репортажі з місць конфліктів та розслідування. Дані про фінансування та про інших керівників проекту не відомі, тому дослідники припускають, що громадська легітимність «GROMTV» не дотримана.
Лідером створення українського громадського Інтернет-телебачення «Спільнобачення» є підприємець В. Пекар. Характеризується нелінійністю (одночасною трансляцією кількох телепередач та відеоархівом цих передач), високим ступенем інтерактивності (до 80 % програм), поєднанням професійного та аматорського контентів, мультимедійністю трансляції (відео, графіка, текст), наявністю активного зворотного зв'язку та постійного діалогу з глядачами з питань суспільного життя.
«Громадське телебачення», з головою Програмної ради – Р. Скрипіним, спочатку власного контенту не мали. Сьогодні проект пропонує авторські передачі різного спрямування, активно розширює сфери свого контексту.
На жаль, тільки два останні проекти найбільше наближені до моделі класичного суспільного мовлення, хоча повною мірою їй не відповідають. Незважаючи на наявні недоліки новостворених громадських мовлень, в жодному разі неприпустимо згортати їх діяльність. Адже громадське мовлення має незаперечне значення у формуванні стандартів сучасної журналістики. Так само немає сумнівів у тому, що на порядку денному сучасної України громадське мовлення залишається найактуальнішим проектом, який лише потребує постійного вдосконалення.
Магістр