Зразок роботи
Районні засоби масової інформації вистояли в жорстких умовах конкуренції з національною пресою тому, що виявилися певному колу читачів найпотрібнішими, адже саме в них шукає сільський житель відповіді на найболючіші свої запитання, починаючи від пенсійної, аграрної і закінчуючи податковою та політичною реформами. Завдячуючи цьому ж, «районки», здебільшого, витримують і натиски інших видань у період передплатних кампаній, бо читачі залишаються вірними рідній, місцевій газеті.
Однак, як слушно зауважує І. Паславський, тема функціонування місцевої преси потрапила до категорії непрестижних, безперспективних. Поодинокі публікації, що з’являються у вузькоспеціалізованих виданнях журнального типу, окреслюють лише окремі аспекти діяльності редакційних колективів місцевих видань [65, с. 242].
Натомість викликає здивування наявність діаметрально протилежних оцінок місцевої преси. З одного боку, публікації рясніють компліментарними «епітетами» на кшталт: «найтепліша і найправдивіша преса» [7], «вона звертає увагу на звичайну людину з її думками і почуттями, перемогами і поразками, а тому близька читачам» [7], «значна й серйозна інформаційна сила» [71], «не відсторонений інформатор, а своєрідний тлумачний словник дійсності» [71], «найкраще джерело інформації» [52, с. 17], «альтернативи місцевій пресі немає, її не може замінити жодне інше видання» [17, с. 13].
Не менш колоритними і відповідно ще категоричнішими є і цілком негативні оцінки низової преси: «постійний жебрак» [93, с. 34], «піарщики місцевої влади» [14, с. 10], «одноманітні газети, які не вміють, не хочуть, не знають як надати своєму району особливої неповторності» [82, с. 5]. Насторожують й окремі заголовки публікацій на тему місцевих офіційних видань: «Районна преса на межі кризи» [72], «Районна преса має жити» [32], «Районна преса в розрізі: пацієнт радше живий» [71] та ін.
Аналіз наукової літератури показав, що питання функціонування місцевої преси розглядаються в різних аспектах. Так, І. Паславський намагається аргументовано довести, що місцева офіційна преса втрачає позиції на інформаційному ринку і набуває виразної форми інформаційних бюлетенів місцевих органів влади. Першим дієвим кроком до її реформування, переорієнтування на сучасні ринкові засади є роздержавлення [65, с. 245].
А. Андрієнко і Л. Чернявська аналізують особливості роботи районної газети, її специфіку в системі ЗМІ України. Авторами зроблено огляд теоретичних праць щодо роботи районної преси, досліджено проблеми в роботі районної газети, а також окреслено перспективи її розвитку [3, с. 5-10].
Проблемі стану й перспективі роздержавлення місцевих видань присвячений виступ І. Лубковича на науково-практичній конференції «Актуальні теоретичні і прикладні проблеми мас-медіа» (березень 2007 року, м. Рівне) [46, с. 36-38]. М. Полудьонний здійснює правову експертизу проекту Закону України «Про роздержавлення друкованих засобів масової інформації» [66].
У рамках тижня кафедри журналістики Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка її викладацький колектив спільно з газетою «Вільне життя плюс» організували круглий стіл із редакторами районних газет «Районна преса Тернопільщини: тенденції та перспективи розвитку», темою якого став проект Закону України «Про реформування державних і комунальних друкованих засобів масової інформації» [54, с. 4].
Інші проблеми місцевої преси порушують В. Ланько [44, с. 3], О. Бриж [9, с. 12-14], В. Лубчак [47, с. 6], В. Сенько [74, с. 15-17], І. Паславський [64, с. 11], О. Сирцов [76] та ін.
Магістр