Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Дослідивши концептуальні особливості жіночих періодичних видань в Україні, ми дійшли таких висновків.
1. Періодичні видання для жінок – самостійна група і реально існуючий сегмент на ринку засобів масової інформації. Однією із серйозних перешкод на шляху глибокого і всебічного вивчення журнальної преси і виявлення типології видань є відсутність універсальної методики, яка б дозволила виробити комплексний аналіз сучасного журнального масиву або окремих його сегментів на основі чітких критеріїв. Зокрема, лишаються досить «розмитими» критерії визначення суто видань для жінок. Загалом пресу для жінок варто поділити за такими типологічними ознаками: тип видання (газета, журнал, бюлетень, дайджест, вісник); періодичність; аудиторія; обсяг; цільове призначення; характер інформації. Одним із найголовніших конструктів типологічної системи, який допомагає краще розкрити специфіку гендерно маркованої періодики, є фактор засновника та видавця.
2. Історію роз¬витку української преси для жінок доцільно поділити на чотири основні періоди: 1) від середини XІX ст. до 1920 р. – виникнення і становлен¬ня жіночої преси; 2) 1921-1939 рр. – найвищий розвиток жіночої преси в Галичині та виникнення радянських жіночих видань у Східній Україні; 3) 1940-1989 рр. – паси¬вність жіночої преси, вихід заідеологізованих радянських жіночих видань; 4) від 1990 р. – початок становлення та еволюції сучасної плюралістичної жіночої преси в Україні. Разом із тим, важке економічне становище у державі відображається і на сучасній пресі, зокрема жіночій, скороченням тиражів, погіршенням у деяких випадках поліграфічного виконання, відведенням усе більшого місця рекламі. Хоч є й вишукані жіночі видання, які не завжди доступні за вартістю усім жінкам. Відчувається брак часописів, які б спонукали до роздумів, допомагали формувати зрілу громадянську позицію, активно захищали права та інтереси жінок.
3. Останнім часом помітне зростання конкурентної боротьби на ринку жіночої преси в Україні, внаслідок якої деякі часописи не витримують фінансово-економічний і політичний тиск, що призводить до перерозподілу капіталу і власників, Якщо наприкінці 90-х рр. ХХ ст. налічувалося понад 100 газет і журналів, бюлетенів і вісників для жіночої аудиторії, то нині ці показники зросли втричі. Географія видавничих центрів зазначеної періодики залишається сталою: лідером завжди є Київ, по 10-15 видань зафіксовано у Львові, Харкові, Тернополі, Донецьку (до 2014 р.); значно менші показники у таких міст, як Вінниця, Дніпропетровськ, Черкаси, Ужгород, Запоріжжя, Луганськ, Одеса та ін. Крім обласних центрів у справу розвитку жіночої преси вносять районні центри та селища міського типу. Як і в інших сегментах преси, більшість жіночих видань існують завдяки рекламі. Вкрай негативним є стан розвитку україномовних видань для жінок. Незважаючи на певні зрушення в цьому напрямку, в Україні поки що домінують російськомовні друковані й електронні періодичні видання.
4. Основні функції та особливості жіночої періодики модифікувалися в часі через зміну ролей жінки в суспільстві, трансформації, що відбулися власне у соціумі та ЗМІ. Так, дослідження динаміки завдань жіночої періодики свідчить, що в радянський час їх коло було досить вузьке і зосереджувалося на допомозі у виконанні сімейних ролей й оволодінні практичними корисними навичками, освіті та збереженні здоров'я. У пострадянський час цей перелік став ширшим, а на перше місце вийшла нова функція – допомога в адаптації до ринкових умов. Зростає значення охорони здоров'я жінок, їх психологічної підтримки, захисту цивільних і соціальних прав, консолідації, зміцнення авторитету, ставлення до них у суспільстві та сім'ї, формування громадської думки жінок. Відрізняється своєрідністю і тематичний зміст видань. Особлива увага приділяється питанням морально-етичним, історії, релігії, мистецтва, тобто всьому, що пов'язане з духовним розвитком людини. Разом із тим, багато жіночих видань схожі між собою порадами, подіями, репортажами, запитаннями. Дедалі все важче вибрати те, що задовольняло б своєю оригінальністю, ненав’язливістю. Покращення ситуації вбачається нам в усуненні саме цих недоліків, що певною мірою пов’язується із поширенням вітчизняних Інтернет-видань жіночого спрямування, перші спроби яких доводять їхню перспективність.
5. Перспективним нам вбачається розвиток жіночих сайтів українською мовою на кшталт веб-сайтів «Діана-клуб», «Crocus», «Вдома добре», «Джарвіс» та подібних, оскільки розважальні та практичні видання жіночої преси є найпривабливішими. З метою збільшення кількості прихильників жіночих журналів на українському медіаринку вважаємо також доцільним певну частину тиражів зарубіжних часописів видавати українською мовою. Це підвищить рейтинг журналів, оскільки україномовна частина населення країни бажає отримувати інформацію рідною мовою. Крім того, це дасть змогу вдосконалювати володіння українською мовою, розвиток якої тривалий час гальмувався. Оскільки дедалі більша кількість жінок сідає за кермо автомобіля, потрібно «автомобільну тему», яка донедавна вважалася суто чоловічою, ширше висвітлювати на сторінках жіночих часописів. Проте домінуючим напрямком покращення жіночої періодики нам вбачається підвищення якості контенту часописів цього сегменту.