Імідж внутрішньо переміщених осіб у засобах масової інформації України (ID:254298)

ВИСНОВКИ Дослідивши імідж внутрішньо переміщених осіб у засобах масової інформації України, ми дійшли таких висновків. 1. Основними передумовами виникнення протистояння Росії та України, що переросло у збройну агресію Росії проти України, слід вважати: намагання Росії відновити та розширити контроль над частиною світу та утримати за собою світову гегемонію, втрачену з розпадом СРСР та економічним занепадом; намагання України в умовах економічного, політичного та інформаційного тиску з боку Росії зберегти та розширити свою незалежність; встановлення в Росії авторитарного режиму з елементами фашизму та нацизму; слабкість державних інститутів України. 2. Найвагомішими викликами економічній безпеці держави сьогодні є: вимушена мілітаризація економіки; скорочення експортного потенціалу; Зменшення надходжень до бюджетів усіх рівнів через скорочення податкової бази; масштабне розширення соціальних видатків, обумовлених зовнішньою агресію; скорочення внутрішньої ресурсно-сировинної бази паливно-енергетичного комплексу; гальмування технічної модернізації реального сектору економіки України внаслідок загострення дефіциту металургійної й машинобудівної продукції вітчизняного виробництва; дестабілізація банківської системи; зниження конкурентоспроможності національної транспортної системи та стрімка втрата транзитного потенціалу України. 3. За даними соціологічних досліджень, можна констатувати, що більшість опитаних переселенців не відчувають до себе упередженого ставлення місцевих мешканців, почуваються такими ж, як і інші члени спільноти, не зіштовхуються з порушенням своїх прав, а також мають налагоджені ділові та особисті стосунки з постійним населенням тих міст та сіл, де вони проживають. Зі свого боку, мешканці приймаючих громад декларують переважно позитивне або нейтральне ставлення до внутрішньо переміщених осіб. Разом із тим, чимало ВПО все ж зіштовхується з проблемами у зв’язку зі своїм статусом та життєвими обставинами. Найбільш типова сфера порушення прав ВПО пов’язана з отриманням соціальних виплат та пільг від держави, друга за частотою згадок сфера – це оренда житла, на третьому місці – сфера працевлаштування. 4. Особисті зв’язки є першочерговим джерелом інформації про допомогу, яку надають ВПО державні органи та міжнародні організації. Друге місце за відсотком звернень ділять між собою державні установи та Інтернет. Третє місце за відсотком звернень – у спеціалізованих пунктів, що займаються прийомом та облаштуванням внутрішньо переміщених осіб, а також у волонтерів, благодійних фондів, громадських організацій. Загалом, більшість ВПО знаходять способи отримати потрібну їм інформацію. Разом з певна частка не отримує ніяких відомостей про можливості скористатися міжнародною допомогою. 5. Матеріали про переселенців найбільше висвітлюють ресурси Інтернету: «Media Sapiens», «Телекритика», «Детектор медіа», спільнота «КримСОС», Всеукраїнський благодійний фонд «Право на захист», проект «STOP Fake.org», інформаційне агентство «Вчасно», яке має довідник для переселенців. Асоціація «Спільний простір» моніторить усі регіони, щодо висвітлення теми вимушених переселенців у медіа, дослідження експертної групи «Інституту демократії ім. Пилипа Орлика» охоплюють 8 регіонів України. Щодо місцевої преси, то в газетах усіх регіонів тема соціальної адаптації ВПО та життя в громадах виявилася найпоширенішою, далі йдуть теми державної допомоги, благодійності, соціальної напруги, житла. Матеріали мають переважно нейтральну й позитивну тональність, однак певна частка матеріалів характеризується й негативною тональністю. Серед загальноукраїнських видань слід виділити видання центральних органів виконавчої влади України «Голос України», яке збалансовано висвітлює як негативні, так і позитивні тенденції у вирішенні питань переселенців. При цьому «Голос України» приділяє увагу переселенцям не тільки з Донбасу, але й ВПО з Криму. На шпальтах газети постійно публікуються поради внутрішньо переміщеним особам з практичного вирішення існуючих проблем, коментарі до нормативно-правових актів, які стосуються ВПО, тощо. На відміну від «Голосу України», публікації в газеті «День» більше висвітлюють недоліки в організації життя вимушено переміщених осіб. 6. Моніторинг висвітлення груп, дотичних до конфлікту, засвідчив, що вимушено переміщених осіб ігнорують центральні канали: про них згадують лише в 1 % новинних повідомлень. На регіональних телеканалах їм приділяють дещо більше уваги: 3 % повідомлень. Серед спеціальних програм, присвячених вимушеним переселенцям, одними з перших стали проекти «Вимушені» («Громадське» та «UA: Перший») і «Переселенці» («UA: Перший»). Проект «5 каналу» «Полілог» включає в себе дві опції: телевізійне ток-шоу та Інтернет-портал «Polilog.UA», який акумулюватиме в собі абсолютно всю інформацію. Автори проекту прагнуть об’єднати в одному ресурсі все: від даних статистики до абсолютно практичних порад. З 2018 р. «Громадське Телебачення Донбасу» разом із новоствореним суспільним телебаченням Донецької та Луганської області «UA: Донбас» запустили спільну щотижневу програму, одним із завдань якої є боротьба з нетолерантністю та сприяння встановленню взаєморозуміння між людьми. 7. Схвалена Кабінетом Міністрів України Стратегія інтеграції внутрішньо переміщених осіб та впровадження довгострокових рішень щодо внутрішнього переміщення на період до 2020 року спрямована на розв’язання державою проблеми внутрішнього переміщення громадян України та його наслідків, зокрема приймаючих територіальних громад, створення ефективних інструментів державного управління, задоволення нагальних та постійних потреб внутрішньо переміщених осіб. 8. Результати аналізу матеріалів, що публікуються, та контенту, який потрапляє в ефір, свідчать, що аналітичні матеріали з проблем ВПО майже не використовуються, тобто не підтримується баланс думок для всебічного висвітлення поточної ситуації. Спостерігається брак системних інформаційних кампаній з проблем ВПО та особливостей їх реінтеграції до приймаючих громад. Наявні проблеми вимагають не тільки комплексних дій щодо розроблення та впровадження плану дій у соціальній та гуманітарній сфері, але й реалізації системних стратегічних заходів та скоординованої інформаційної політики, спрямованої на реінтеграцію ВПО. З метою досягнення взаєморозуміння, соціальної консолідації та згуртованості населення країни Міністерством інформаційної політики України була розроблена Стратегія інформаційної реінтеграції внутрішньо переміщених осіб. 9. Розглядаючи можливість запозичення окремих управлінських технологій та підходів міжнародного досвіду в питаннях підвищення іміджу ВПО, необхідно звернути увагу на досвід провідних країн світу – Великої Британії, Німеччини та ін. Однак у цих країнах увага зосереджена на проблемах біженців, які заполонили території розвинутих країн світу. Тому нашій країні доречніше вивчати досвід Азербайджану, Молдови, Грузії – найбільш близьких до України держав, чиї здобутки варто використовувати при формуванні відповідної державної політики щодо підтримки ВПО. При висвітленні проблем ВПО вітчизняним журналістам корисно використовувати досвід їхніх зарубіжних колег, зокрема, під час проведення тренінгів, організованих закордонними фундаціями. 10. Поява внутрішньо переміщених осіб – трагічний момент для країни. Вона несе із собою проблеми, які треба вирішувати на системному рівні, і в разі неспроможності це зробити – стає довготерміновою. Однак слід пам’ятати, що у внутрішніх переселенців життя триває, а у деяких – починається. Від наших, спільних із ними, зусиль, у тому числі – від роботи журналістів, залежить, наскільки гідним, реалізованим, безпечним і повним воно буде. Головне, що порівнюючи публікації про ВПО 2014 року з нинішніми, можна стверджувати, що поступово наші мас-медіа позбавляються стереотипів щодо цієї категорії населення України, щезає мова ворожнечі, стандартизується мова публічних виступів.