Зразок роботи
ВИСНОВКИ
Проаналізувавши традиції та сучасні тенденції розважальних шоу на вітчизняному телебаченні, ми дійшли таких висновків.
1. Перехід до ринкової економіки, комерціалізація ЗМІ сприяли поширенню інформації розважального характеру на сторінках газет, журналів, теле- і радіоефірів, де вона поступово завоювала провідні позиції. Поставивши на розваги, сучасні телекомпанії активно сповідують принцип інфотейнменту – нового виду телебачення, покликанням якого є більшою мірою розважати глядача, ніж інформувати. Але розважальність заважає реалізації інших функцій журналістики і знижує якість телевізійного продукту.
2. Перше в історії телебачення шоу з’явилося на телеекранах США у 1953 р. під назвою «Прихована камера», формат якого набув поширення майже в усіх країнах світу. Ток-шоу також виникло на американському телебаченні в 60-х рр. ХХ ст. і отримало розквіту завдяки зусиллям Ф. Донах’ю, О. Уінфрі, Л. Кінга та ін. телеведучих. Історія телевізійного талант-шоу почалася в Новій Зеландії у 1999 р., звідти явище перекинулося сусідню Австралію, а потім в Європу, починаючи з Німеччини, і було продано телеканалам в 50 країн світу. Проте найуспішнішим цей формат став у США, який був адаптований у 58 країнах світу, що свідчить про його шалену популярність. Телевізійне талант-шоу стало результатом особливостей не лише суспільного, а й масово-комунікаційного розвитку суспільства. Крім цих різновидів шоу-програм вчені виокремлюють також такі формати, як шоу підглядання, шоу оновлення (модернізації), шоу на виживання, шоу навчання, шоу гри та ін., вважаючи їх модифікаціями реаліті-шоу.
3. В історії розвитку вітчизняного телевізійного шоу, що почалася у середині ХХ ст., простежується чітка тенденція: складні у виробництві телевізійні проекти, розважальні шоу та музичні програми в переважній більшості вироблялися у Москві. Монополія загальносоюзного Центрального телебачення тривалий час стримувала і гальмувала спроби створення якісного телевізійного продукту у сфері розважального і музичного телебачення в Україні. В Україні ток-шоу започаткував телеканал «1+1», що мав таких ведучих із власним обличчям, як А. Мазур, М. Вересень, О. Герасим’юк, В. Піховшек, В. Скуратівський. Безумовні передачі-лідери «Студії «1+1» кінця 1990-х років – це «Табу» й «П'ятий кут», «Без табу», «Епіцентр», «Подвійний доказ», «Я так думаю», «Хочу і буду», а також ток-шоу М. Єфросіниної «Один у полі…» («Інтер»), «Життя прекрасне» («Новий»), «Дійові особи» («Інтер») та ін. Однак більшість проектів характеризувалася концептуальною безконфліктністю та поверхневим висвітленням тем.
4. Поява наприкінці ХХ ст. в ефірі більшості популярних українських телеканалів різноформатних шоу, створених переважно на основі адаптації західних ідей, свідчить про високій рівень інтеграції, в першу чергу, України у світову видовищну культуру масового зразка. Отримавши досить високі рейтинги, такі проекти, стали широко представленими в українському телевізійному просторі. Проект «Дивись!» (ТЕТ) став першою програмою в українському ефірі власного виробництва у жанрі інфотейнмент.
5. Серед цікавих проектів власного виробництва на УТ стало нове телевізійне шоу «Енеїда» («UA:Перший»), що з’єднало в собі високу інтелектуальну тематику, а саме тему української літератури й популярну тему готування смачних традиційних та сучасних авторських страв української кухні; соціальне реаліті-шоу «Ревізор» і пост-шоу «Страсті за Ревізором» («Новий»); унікальне соціально-розважальне шоу «Хата на тата» (СТБ); вітчизняний проект у жанрі реаліті-шоу «Інспектор. Міста» («1+1»); проект «Дизель шоу» (ICTV) тощо. Багато оригінальних продуктів створюється у студії «Квартал 95», яка з липня 2016 року має свій телеканал, орієнтований на широку сімейну аудиторію по всій Україні. Зокрема, тут транслюються вже відомі програми «Вечірній Квартал», «Ліга сміху», «Вечірній Київ», «Країна У», «ЧистоNews», «Розсміши коміка», серіали «Свати», «Слуга народу», «Родичі» і багато інших. Варто зазначити, що шоу студії «Квартал-95» «Вечірній квартал» та «Розсміши коміка» є суто українськими продуктами, як і ток-шоу «Один за всіх» (СТБ), «Говорить Україна» (ТРК «Україна») та ін.
6. Варто зазначити, що вітчизняний шоу-бізнес не тільки купує формати, а й успішно їх продає. Йдеться про такі проекти, як «Караоке на Майдані», «Все для тебе» («Інтер»), «Вечірній квартал», «Хата на тата» (СТБ), «Пристрасті по Ревізору» («Новий»), «Розсміши коміка» («Квартал 95»), «Майданс» («Квартал 95») тощо.
7. Дослідники по-різному підходять до питання тематичного та змістового поділу розважальних програм на українському телебаченні. Більшість науковців виділяє такі різновиди, як кулінарні, музичні, танцювальні, шоу краси (інтелекту, фізичної досконалості), шоу талантів (а також надприродних здібностей), весільні шоу, соціальні, психологічні (змін, перевтілень), дейтинг-шоу та ін. Деякі вчені виокремлюють програми-хроніки, програми-щоденники, мета яких – показ реального життя героя, а дехто в основу класифікації покладають принцип документального знімання. Ряд дослідників виділяють гумористичні та спортивні програми. Називають також такі різновиди шоу, як селебриті, судові шоу, шоу в стилі «мильної опери» і т. ін.
8. До найбільш характерних рис сучасного вітчизняного телебачення слід віднести такі: по-перше, дедалі зростаюче відчуття та впевненість сучасній людини, що на телебачення може потрапити кожен; по-друге, наявність більшості розважальних програм із запозиченими форматами із-за кордону зменшує ризики від фінансування них каналами та гарантує доброзичливість аудиторії та зростання рейтингів програми. Все це говорить про те, що процес запозичення закордонних форматів буде тривати; по-третє, навіть політичні, інформаційно-аналітичні та соціальні програми починаюсь все більше додавати у свої випуски елементи гри та видовища; по-четверте, тенденція макдональдизації призводить до все більшої примітивності та однаковості розважальних програм; по-п’яте, завдяки частій та постійній таблоїдності анонсів програм та серіалів – все більша кількість людей починає звертати увагу на ті програми, якими раніше навіть не цікавилась. Такий спосіб маніпуляції увагою глядача є ефективним, тому ця тенденція буде й надалі розвиватися; по-шосте, все більша кількість шоу починає супроводжуватися пост-шоу, завдяки чому підсилюється ефект інтерактивності.
9. В умовах зниження глядацького інтересу і посилення конкурентної боротьби між проектами різних телеканалів, будуть можливі лише дві стратегії боротьби за утримання аудиторії: удосконалення репертуарного змісту даних проектів та використання типових для сучасного шоу-бізнесу рекламних кампаній. Залишається сподіватися, що в майбутньому українське телебачення у створенні телевізійних шоу обере перший, більш творчий шлях.
10. У зв’язку з анексією Криму, війною на Сході України, економічною кризою розважальна орієнтація українського телебачення змінилася. Зокрема, значно зменшилась кількість розважальних програм і менш сатиричним став гумор. Проте розважальність займає певні позиції на телевізійному просторі і буде існувати до тих пір, поки існуватиме попит на неї.
Магістр