"Інфотейнмент : Особливості функціонування у новинному контенті на телебаченні". (ID:380336)

ВСТУП Актуальність дослідження зумовлена використанням українськими тележурналістами принципів створення й подачі формату інфотейнменту. В Україні інфотейнмент використовують як формат для презентації теленовин та інформаційно-аналітичних програм уже майже десятиріччя. Науково не встановлено точну дату виходу першого випуску новин, «прикрашених» розважальними елементами, але останні сім років відсоток інфотейнменту в ефірі українських телеканалів зростає. Інфотейнмент народився саме в сегменті підсумкових новин, у якому подаються не тільки факти, але і їхній аналіз, різноманітні порівняння, аналогії, виявлення причинно-наслідкових зв’язків, узагальнень до тенденцій, підведення підсумків і прогнозування подальшого розвитку подій. Тож така інформація потребувала значного спрощення, більш влучного й ефективнішого подання, придатного для розуміння реципієнтом постмодернової епохи. Це питання досліджують науковці в Україні. Так, Г. Почепцов писав про передумови збільшення відсотка розважальності в різних сферах суспільного життя, що призвели, зокрема, до трансформації традиційних журналістських жанрів; А. Капелюшний аналізував сучасну стилістику телевізійної мови й описував розмовний стиль, жаргонізми та просторіччя в журналістській подачі, що є ознакою інфотейнменту; Н. Симоніна розглядала історію виникнення інфотейнменту; Ю. Шевченко дала власне визначення цьому поняттю. В інфотейнменті поєднуються різні жанри й підходи до подачі матеріалів з метою прикрасити та вигідніше «продати» їх. Це не завжди вдається, навіть якщо номінально всі принципи побудови інфотейнменту застосовані. При перебільшенні інфотейнмент швидко втрачає інформаційну складову та стає суто розважальним проектом. З іншого боку, можна використати всі ознаки інфотейнменту й отримати в результаті нудний, важкий для сприйняття глядачем телематеріал. Мета роботи – здійснити комплексний аналіз інфотейнменту в новинах. Поставлена мета передбачає вирішення таких завдань: - розглянути історію розвитку феномену інфотейнменту на телебаченні; - розкрити й конкретизувати термінологічне визначення поняття; - дослідити ознаки інфотейнменту в передачах інформаційно-публіцистичного типу; - здійснити аналіз виражальних прийомів інфотейнменту; - добгрунтувати використання монтажних спецефектів й знімальних прийомів інфотейнменту. Об’єктом дослідження є інфотейнмент як соціокомунікативний феномен, що спричиняє трансформації в сучасному інформаційно-публіцистичному мовленні. Предмет дослідження – прояви та прийоми реалізації інфотейнменту в новинах. Методи дослідження. Мета й завдання магістерської роботи зумовили використання певного комплексу методів дослідження. Бібліографічно-описовий метод у поєднанні з аналітичним дав змогу зрозуміти, наскільки інфотейнмент є дослідженим й актуальним явищем, а метод наукового вивчення й спостереження дозволив уточнити уявлення про аналізовану концепцію й сформувати нові підходи до окремих її аспектів. Історико-генетичний метод дав можливість виявити передумови появи інфотейнменту та процес його становлення й розвитку в зарубіжних і вітчизняних ЗМІ. Описовий рівень дослідження в поєднанні з аналітичним був використаний для характеристики сучасного етапу функціонування інформаційно-публіцистичного сегменту українського ТБ. Порівняльно-аналітичний метод дав змогу розділити змістово-структурні трансформації та прийоми реалізації інфотейнменту в зазначених проектах. А дискурсивний рівень дослідження і якісний контент-аналіз дозволили розкрити сутність цих проявів, визначити контекст, у якому вони вживаються, встановити причинно-наслідкові зв’язки й особливості їхнього використання. Наукова новизна одержаних результатів полягає в змістово-структурному аналізі ознак, проявів і прийомів існування формату інфотейнменту в сучасних українських новинах. Детально проаналізовано особливості реалізації інфотейнменту на сучасному українському інформаційному телебаченні; обґрунтовано доцільність існування концепції в підсумковому мовленні; поглиблено розуміння особливостей використання прийомів розваги та гри на телебаченні. Практичне значення магістерської роботи. Результати роботи можуть бути використані на лекційних та практичних заняттях курсів із новітніх тенденцій у тележурналістиці, художньо-публіцистичних й аналітичних жанрів ТБ, із майстерності проведення телеінтерв’ю, а також при розробці спецкурсів і семінарів, професійних тренінгів і майстер-класів для журналістів, присвячених концепції інфотейнменту та її реалізації в межах національної медійної системи. Структура магістерської роботи зумовлена метою й завданнями дослідження, складається зі вступу, трьох розділів (9 підрозділів), висновків, списку використаних джерел (70 найменувань) і додатків. Загальний обсяг магістерської роботи – 102 сторінки. ВИСНОВКИ Український інфотейнмент перебуває на стадії динамічного і досить бурхливого розвитку. Чимало програм, зокрема й інформаційних, використовують елементи інфотейнменту. Адже новини – певною мірою розвага для глядача. Високі рейтинги розважальних програм свідчать про те, що аудиторія швидше хоче бути розваженою, ніж поінформованою. Але не зважаючи на дуже короткий термін появи цього жанру в Україні, розширюється телевізійний простір його використання. Інфотейнмент, як явище відносно молоде на світовому телебаченні, в більшій мірі співвідноситься з поняттям «формат», так як має на увазі наявність певної методики подачі інформації. Дана методика формується на базі стилістичних прийомів, характерних саме для інфотейнменту. Інфотейнмент за своєю природою є робочим способом подачі інформації аудиторії, а тому не розрахований для створення продукту для «вічності». Можна сказати, що на українському телебаченні, зокрема в підсумковому мовленні, інфотейнмент – це здебільшого форматні трансформації, які хоча й не здатні кардинально змістити жанрові межі, але неодмінно впливають на зміст, його глибину, рецепцію. Але в основі, у ядрі передачі, все ж залишається одиниця інформації, нехай і по-іншому «упакована» прийомами гри, іронії. Серед сучасних способів викладу інформації й прийомів привернення глядацької уваги на телебаченні в ракурсі концепції інфотейнменту останнім часом особливо поширений прийом деталізації. Деталь у журналістиці відрізняється від деталей у суміжних видах творчої діяльності – літературі й кінематографі, у яких автор має можливість створити яскраву подробицю, що схарактеризує ситуацію, героя, явище тощо. Журналіст має виокремити деталь із реальних чи змоделювати таку, яка мала місце в дійсності. У другому випадку мова йде вже про рівень асоціацій і символів. У теоретичній та прикладній літературі для журналістів це поняття є маловивченим. У більшості професійних посібників деталізація розглядається побіжно, без ґрунтовного осмислення цього прийому, його функцій й особливостей використання, без наведень класифікацій; недостатньо досліджене й використання деталі в телевізійних медіапродуктах. Зазначений прийом так чи інакше стосується всіх жанрів тележурналістики, зокрема інформаційно-публіцистичних проектів, у яких знаходить широкий ужиток і виконує різноманітні функції. Слід зауважити, що деталізація в українських інформаційно-публіцистичних телепроектах часто посилюється лінгвістичними прийомами актуалізації уваги: «ось це», «саме така», «зверніть увагу», «як бачите». Роль знаків пунктуації (сигналів для зупинки й концентрації на письмі) виконують паузи, у деяких випадках навіть зітхання журналіста. У візуальній площині привернення уваги досягається за допомогою наближення, використання статичних кадрів після динамічних і різноманітних монтажних ефектів. Окрім того, можуть долучатися звукові ефекти й різноманітні варіації з музичним супроводом (початок музичної композиції на важливому моменті чи її припинення, підвищення звуку на словах або паузі). Слід розуміти, що поряд зі значними деталями використовуються незначні, які в процесі деталізації виконуватимуть підсилювальну функцію. Часто основних ознак деталі стає недостатньо, тоді другорядні сприяють розумінню основних. Інфотейнмент в професійних руках телевізійників став неймовірним інструментом для створення видовища, і надав програмам, які представляють події дня або тижня, яскравого забарвлення. Головною перевагою інфотейнменту перед традиційною подачею інформації став аналіз подій в максимально полегшеній формі, подача політичного життя як сфери масової культури, розігрування новин та утримання інтересу масової аудиторії, що сприяло підвищенню рейтингів програм, а, відповідно, і каналу. Інфотейнмент, вплинувши на зміст інформації та спосіб її подачі, не міг залишити без змін й інші рівні телевиробництва. Аналіз сучасного телеефіру дозволяє прослідкувати трансформацію композиційних елементів журналістських матеріалів, які є базовими для медіапродуктів майже всіх жанрів. Одним із улюбленіших прийомів журналістів залишається контамінація відомих висловів, фразеологізмів, словосполучень. Наприклад, в анонсі про підробку ліків ведучий говорить: «Порятунок хворих – справа самих хворих» («Подробности недели», 19.04.2015). Використанню мовностилістичних фігур на телебаченні властива своя специфіка: якщо в інших видах ЗМІ слово має первинне значення (окрім фотожурналістики), то на ТБ рівноправною з вербальним складником стає візуальна. Тому відео не дублює слово, а існує з ним в одній стилістиці, створюючи єдине ціле. Психологи встановили, що впорядковані, пов’язані між собою зорова й звукова інформація сприймаються людиною в значно більших кількостях за одиницю часу, ніж окремо. Це досягається й тим, що словесний ряд впливає здебільшого на свідомість, основні ж компоненти відеоряду – на підсвідомість і почуття, роблячи можливим посилення ефекту лінгвістичних прийомів у кілька разів. Інфотейнмент базується на застосуванні іронії, але в українських інформаційно-публіцистичних проектах часто спостерігається зловживання веселим, глузливим, стьобним музичним супроводом. На прикладі сюжетів про нове скликання Верховної Ради стає зрозумілим, що глядач дізнається з розповіді журналіста не про якісний склад тих, хто буде вирішувати важливі державні питання, а про набір кумедних випадків й опис поведінки одіозних народних обранців, і ця думка постійно підкреслюється аудіорядом. Використання інфотейнменту на різних рівнях сприяє все більшій інтеграції пізнавальних та розважальних форматів і на такій підставі виникненню нових жанрових форм і різновидів. Наприклад, програма «The Daily Show» («Comedy Central») з Джоном Стюартом – гібридна суміш комедії, новин та політичної бесіди; «Rockpolitik» – скандальне політичне ток-шоу італійського співака й кіноактора Адріано Челентано («Rai Uno», 2005) – за жанром – авторське музично-політичне ток-шоу. Інфотейнментові прийоми складаються з тих, що використовуються в журналістиці роками, і тих, які стали можливими лише в останні десятиріччя завдяки стрімкому розвитку комп’ютерних технологій. Принципи подання інформації й прийоми постійно зливаються воєдино, перетікають одне в інше, мають розгалужені, багаторівневі зв’язки. Так, саме в підводках ведучих і стенд-апах найчастіше використовуються складні монтажні ефекти, що підкріплює тенденцію персоналізації. Стилістичні фігури й тропи стають критерієм відбору синхронів і лайфів до ефіру.