Зразок роботи
Коли одна компанія купує телеформат в іншої компанії і на його основі виробляє своє телешоу, то питань не виникає, навіть якщо купується телеформат на телешоу, котре не охороняється авторським правом. Але якщо компанія створює своє телешоу, а інша компанія вважає, що це телешоу порушує її права на її теле-шоу, то виникає питання, як захищати права на телешоу. [15]
Якщо мова йде про теле-шоу, яке є телесеріалом, в сенсі багатосерійного художнього фільму, то тут сумнівів з охороною авторським правом немає. Такий телесеріал має сценарій і при порівнянні сценарію і телесеріалу, що належить порушникові, легко буде встановлено запозичення, що буде означати порушення права на екранізацію сценарію.
Якщо ж телешоу не є художнім фільмом, а, наприклад, реаліті-шоу або ток-шоу, то таке телешоу, не будучи твором, що не буде охоронятися авторським правом.
Основне питання, яке стоїть перед судами, що розглядають спори про порушення прав на телеформат, чи підлягають захисту права правовласника телеформату, якщо телешоу, створене на основі телеформату, не є твором, а якщо є, то, яким чином.
Іншими словами, сам формат є літературним твором, навіть якщо зняте за таким форматом телешоу і не буде твором. Як наслідок цього, в одному випадку (створення телесеріалу) виробництво телешоу буде екранізацією (в авторсько-правовому сенсі), а в іншому випадку (створення реаліті-шоу), виробництво теле-шоу не буде екранізацією (в авторсько-правовому сенсі).
Якщо уявити, що в основі теле-шоу відповідача, яка не охороняється авторським правом, також лежить формат, який є літературним твором, то, можна порівняти формат відповідача і формат позивача на предмет запозичення.
По суті, суд як би виробляє "деекранізацію", перетворюючи теле-шоу в вихідний телеформат (для комп'ютерної програми є термін - "декомпіляція", що описує схожу операцію).
Такий прийом дозволяє суду уникнути запитання про охоронювана авторським правом теле-шоу, і порівнювати між собою літературні твори - телеформати позивача і відповідача. [14]
Справа в тому, що, навіть якщо і порушено авторське право на літературний твір - формат при створенні іншого формату, то це призводить до заборони використання такого іншого формату (літературного твору). Одним із способів використання літературного твору є його екранізація (створення аудіовізуального твору). Якщо ж аудіовізуальний твір вже створено, то можна забороняти його використання.
У разі ж, коли на основі телеформату проводиться телешоу, яке не є аудіовізуальним твором і не є твором взагалі, то таке виробництво не буде екранізацією в авторсько-правовому сенсі і, відповідно, не буде підпадати під заборону авторського права на використання телеформату . І забороняти показ такого телешоу також не буде підстав.
Захист прав на телесеріал нічим, по суті, не відрізняється від захисту прав на звичайне аудіовізуальний твір. Інша справа – захист прав на телешоу, яке не є твором.
Перед творцями телешоу, які не є творами, стоїть питання, як захистити результат своєї діяльності - телешоу, якщо буде створено без дозволу схоже телешоу. В ідеалі - як домогтися заборони на використання такого теле-шоу. [15]
В принципі, є два шляхи: або через захист прав на телешоу або через захист прав на телеформат, на основі якого створено телешоу.
Захист прав на телеформат, на основі якого створено телешоу, яка не є твором – один із сопособу захистів.
Цей спосіб захисту будується на логічному ланцюжку: літературний твір (телеформат) переробляється (екранізація) до аудіовізуального твору - без дозволу автора літературного твору (телеформат) не можна використовувати похідну роботу (аудіовізуальну).
У зазначеному міркуванні є одне "але" - телешоу не є аудіовізуальним твором і не є твором взагалі (захист прав на телесеріал, як аудіовізуальний твір, в цій статті не розглядається).
Як наслідок - авторсько-правовий захист обмежується телеформатом (літературний твір) і не поширюється на телешоу, створене на основі такого телеформату. [14]
Телеформат є детальною інструкцією по створенню телешоу. Така інструкція сама по собі може бути літературним твором.
Авторське право охороняє лише форму вираження твору і не охороняє ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі (ч. 3 ст. 8 Закону України "Про авторське право і суміжні права").
Це означає, що практична реалізація положень, які складають зміст творів, не охороняється авторським правом.
Магістр