Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Динамічні інформаційно-комунікаційні трансформації початку ХХІ століття призвели до формування нових дискурсивних формацій, зумовлених історичними процесами, умовами соціального-економічного буття, новими комунікативними технологіями, що потребують осмислення того як суспільна реальність (дискурсивна формація) формує дискурсивні та соціальні практики, що пов’язані з певними формами висловлення, зокрема явищем псевдоновин.
Оскільки технологічний розвиток не стоїть на місці, важливо регулярно доповнювати раніше напрацьовані теоретичні положення щодо поширення фейкових новин, а також досліджувати нові методи і сфери їх поширення, аби ефективно їм протидіяти. Дослідник сучасних медіатрендів П. Ньюман останні кілька років наголошує, що фейкові новини підривають демократичні процеси у світі. Такі вітчизняні науковці як М. Кіца та Д. Лавникевич зробили спроби класифікаії та упорядкування поняття «фейкові новини», Б. Козловський досліджував вплив фейкової інформації на суспільну свідомість.
Натомість сьогодні бракує досліджень особливостей каналів поширення фейкових новин, а це найбільші та найпопулярніші соціальні мережі – Facebook, Telegram, Instagram. Фальшиві новини протягом останніх років досліджують у своїх працях вітчизняні та іноземні медіа-експерти. Зокрема, І. Габер, І. Іванов, С. Ільченко, М. Міллер, П. Ньюман, З. Партико, Р. Дж. Річлак.
Метою є виявлення особливих суспільних умов та чинників виникнення та формування сучасних дискурсивних практик пов’язаних з появою фейкових новин у медіадискурсі, як такому що характеризуються постійними трансформаціями, оперативно реагує на будь-які інноваційні процеси, що відбуваються в суспільстві, є показником розвитку соціуму.
Матеріалом слугували англомовні та україномовні електронні ресурси інтернет-мережі.
Визначена мета передбачає розв’язання низки ключових завдань:
розкрити поняття феномену та зміст поняття фейкових новин;
описати чинники дискурсивної практики фейкових новин;
розглянути структуру та класифікацію фейкових новин;
проаналізувати лексичні засоби впливу мовної одиниці «фейк-новини»;
відокремити дискурсивну характеристику фейкових новин, як феномен сучасності;
надати характеристику «фейкова» новина як новітня медійна платформа комунікацій медіапростору : канали поширення;
виконати аналіз досвіду застосування методів перевірки інформації в Україні;
описати розробку фейкової мовної особистості із погляду дискурсивної лінгвістики;
охарактеризувати перспективи розвитку та вдосконалення перевірки фейкових новин вітчизняному кіберпросторі.
Об’єкт дослідження – феномен фейкові новини у контексті загальної системи засобів масової інформації.
Предметом дослідження є інструментарій створення фейкових новин, методи їх поширення та наслідки від їх розповсюдження.
Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять: методи системного та компаративного аналізу, формалізації та узагальнення даних науково-методичної літератури; метод порівняльного аналізу для розгляду дефініцій «фейкових новин» та «дезінформація» українських та іноземних науковців; метод збору та систематизації інформації для аналізу історичної складової фальшивих новин; методи індукції, дедукції та контент-аналізу у процесі визначення особливостей контенту українських медіа та порівняння публікації ними фальшивих новин.
Наукова новизна отриманих результатів полягає у тому, що вперше явище фейкових-новин в українських медіа досліджується з точки зору каналів їх розповсюдження; проаналізовано нові канали поширення фальшивих новин, зокрема встановлено тенденції їх розповсюдження через меседжер Telegram; окреслено перспективи розвитку фактчекінгу в українському кіберпросторі.
Практичне значення отриманих результатів полягає у можливості застосування на практиці розроблених рекомендацій щодо верифікації інформації – окремими журналістами або ж цілими медіа. Окрім того, визначені тенденції розповсюдження фекових новин через Telegram можуть бути використані в подальших наукових дослідженнях феномену.
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФЕЙКОВИХ НОВИН
1.1 Феномен та зміст поняття фейкових новин
Журналістику називають «четвертою гілкою влади». ЗМІ стали невід’ємною складовою громадянського життя суспільства, а сприйняття ним дійсності більшою мірою залежить від способу її відображення медіа. Вибори 2016 року у США наочно продемонстрували, що фейкові новини можуть бути вагомим фактором впливу на суспільні рішення.
Усвідомивши масштаби проблеми, найбільша соціальна мережа Facebook регулярно робить чистки фейкових акаунтів та змінює свою політику, щоб протидіяти розповсюдженню фальшивих новин. Водночас останні п’ять років цей феномен підриває суспільно-політичну ситуацію в Україні. Експертні кола в усьому світі замислюються над тим, наскільки велику загрозу для журналістики представляє масштабне створення недоброякісної інформації. З розвитком технологій у сучасному світі інформація стала потужним ресурсом, який нерідко використовують як зброю – за допомогою неї маніпулюють людською свідомістю. А геополітична ситуація, яка розвивається в Україні з 2014 року, наочно демонструє, як фейкові новини та спотворена інформація здатні змінювати світогляд та цінності суспільства [4,с.232].
До українсько-російського конфлікту на сході країни українське суспільство не сприймало фейкові новини як потужну дезінформацію, а радше вважало фейками навмисне перекручення фактів, яке не призводить до серйозних наслідків. Втім, протягом останніх п’яти років проблема фейків актуалізувалась для України, адже їх поширюють ще й з метою пропагандистських та військових цілей [14,с.184].
Поєднання декількох факторів – військово-політичних обставин, швидкого розвитку українських медіа та їх модифікації – зумовили появу нових способів та методів впливу на свідомість суспільства, формування його
Магістр