0 800 330 485
Працюємо без вихідних!
Гаряча лінія
Графік роботи
Пн - Пт 08:30 - 20:00
Сб - Нд 10:00 - 17:00
Пишіть в чат:
Для отримання інформації щодо існуючого замовлення - прохання використовувати наш внутрішній чат.

Щоб скористатися внутрішнім чатом:

  1. Авторизуйтеся у кабінеті клієнта
  2. Відкрийте Ваше замовлення
  3. Можете писати та надсилати файли Вашому менеджеру

Критерії впливу блогової журналістики на формування громадської думки (ID:598500)

Тип роботи: дипломна
Сторінок: 64
Рік виконання: 2019
Вартість: 300
Купити цю роботу
Зміст
ЗМІСТ ВСТУП………………………………………………………………………3 РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДСЬКОЇ ДУМКИ………………………………………………………...6 1.1. Основні підходи до визначення та розуміння поняття «громадська думка»……………………………………………………………………………...6 1.2. Стан дослідження проблем впливу на формування громадської думки……………………………………………………………………………..10 1.3. Найпоширеніші маніпулятивні технології в мас-медіа……………16 РОЗДІЛ 2. ДОСЛІДЖЕННЯ КРИТЕРІЇВ ВПЛИВУ БЛОГОВОЇ ЖУРНАЛІСТИКИ НА ГРОМАДСЬКУ ДУМКУ В УКРАЇНІ………………..20 2.1. Поняття та особливості функціонування вітчизняних блогів……..20 2.2. Методи впливу на громадську думку в блогах……….……………29 2.3. Застосування сугестивних технологій маніпулятивного типу в блогосфері………………………………………………………………………37 РОЗДІЛ 3. ПРОБЛЕМИ ЗАХИСТУ ВІД МАНІПУЛЯТИВНОГО ВПЛИВУ БЛОГЕРІВ…………………………………………………………….43 3.1. Поняття, форми й методи психологічного захисту від маніпулювання………………………………………………………………….43 3.2. Шляхи розпізнання загрози маніпулювання та протидії йому……47 ВИСНОВКИ……………………………………………………………….54 СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ…………………………..59
Не підійшла ця робота?
Ви можете замовити написання нової роботи "під ключ" із гарантією
Замовити нову
Зразок роботи
ВИСНОВКИ Виявивши критерії впливу блогової журналістики на формування громадської думки, ми дійшли таких висновків. 1. Для суспільства мас-медіа є найважливішим джерелом відомостей про події в країні та за кордоном, про що свідчать дані про споживання інформації Інтернету, преси, радіо і телебачення різними групами населення. У той же час, мас-медіа можуть виступати основою для формування індивідуальної та громадської думок і служити ґрунтом для оцінки кола явищ, подій чи проблем. Нерідко саме ЗМІ ставлять певну проблему у центр громадської уваги. Також мас-медіа здатні щонайбільше подіяти на швидкість формування і розповсюдження громадської думки. А така властивість ЗМІ як регулярність поширення інформації, повторюваність її сприяє формуванню сталої громадської думки. Отже, мас-медіа постійно і цілеспрямовано впливають на формування громадської думки, одночасно вони є безпосереднім каналом її виразу. 2. До прийомів маніпуляції інформацією в процесі комунікації відносять: викривлення інформації, яке дозволяє маніпулювати сприйняттям аудиторії, скеровуючи його у потрібному напрямку; вибіркову подачу інформації або ж її приховування, які межують у політичній сфері з обманом та полягають у спробах маніпулятора специфічно організувати інформаційне поле навколо об’єкту маніпуляції; неструктурований або ж «порційний» спосіб подачі інформації, що дозволяє досягти певного впливу на аудиторію; «замовчування інформації», яке здійснюється двома шляхами: перший – «залишення поза увагою» невигідної політичним силам, що вдалися до маніпуляції свідомістю, інформації, використання чи коментування якої може зашкодити їх цілям; другий – неоголошення, замовчування інформації, якою володіє виключно політична сила, яка має реальну владу. 3. На зміну традиційним мас-медіа поступово приходять соціальні медіа, до яких науковці зараховують блоги, дедалі зростаюча кількість яких дозволяє говорити про виникнення блогосфери як нового інструменту реалізації громадянської журналістики. Адже останніми роками значення блогосфери помітно зросло, вона зміцнила свої позиції під впливом нових технологій і потребує кардинально нового осмислення. 4. До характерних властивостей блогів належать суб’єктивність у виборі тем та посилань, а також у коментарях до них; гіперпосилання як основа для записів; часті оновлення, представлені в зворотному хронологічному порядку. Блог є періодичним виданням, на кшталт щоденної чи щотижневої газети. На відміну від, наприклад, домашніх сторінок, інформація в яких рідко змінюється, блог – це, скоріше, процес, ніж кінцевий результат. Науковці класифікують блоги за різними критеріями: авторством, характером контенту (змісту), способом розміщення в Мережі. Блоги, як і підкасти, твіти, соціальні мережі, RSS-підбірки, QR-коди, віджети та багато інших інструментів для здійснення масової комунікації, активно застосовують сучасні мас-медіа. Багато популярних українських Інтернет-видань включає блоги у структуру свого сайту. Серед таких видань: «Українська правда», «Кореспондент», «Сегодня», «Ліга», «День», «Главком», «Радіо Свобода» тощо. 5. Поділяємо думки науковців, що ставити знак рівності між блогінгом і журналістикою не можна. І в той же час не можна заперечувати того факту, що частину блогів цілком можна прирівняти до ЗМІ, а деякі з них навіть зареєстровані в цій якості – офіційно або в різних каталогах Інтернет-ресурсів, DMOZ тощо. Проте певні відмінності між класичною та блоговою журналістикою, безумовно, є. 6. Всі блоги в мережі Інтернет об’єднані в блогосферу. Українська блогосфера виходить за рамки свого існування у структурі традиційних медіа і переходить до масового сервісу соціальних мереж. Починається її новий етап розвитку. Блоги інкорпорувалися у соціальні мережі, а така трансформація підвищує значення блогів та становить серйозну конкуренцію традиційним ЗМІ. Багато блогів мають просвітницький, повчальний, пропагандистський характер. Вони все частіше схожі не на особисті щоденники (хоча таких поки більшість), а на масово-культурні видання: мистецтвознавчі, педагогічні, екологічні, суспільно-політичні тощо. Для нашої блогосфери характерний високий рівень політизованості. Достатньо активно в мережі розвиваються політичні блоги, які значною мірою відповідають інтересам громади. Рейтинг політичних блогерів постійно росте, вони мають досить високі показники відвідування. Вітчизняна блогосфера частково переймає тенденції найбільш прогресивної та розвиненої блогосфери в світі, якою є блогосфера США. 7. У професійній журналістській комунікації блоги виконують такі функції, як: інформаційна, емотивна, фатична, референтна, комунікативна, організаційна. Формування інформаційного «порядку денного» у журналістських і читацьких блогах веде за собою і визначення основних ціннісних пріоритетів, тобто блоги одночасно виконують аксіологічну функцію, або ціннісно-регулятивну. Це набуває особливої актуальності стосовно завдання впливу на громадську думку, адже вона завжди містить оцінку певних явищ. Блоги виражають і формують громадську думку, яку прийнято розглядати як колективне судження людей, а отже, особистість блогера має визначальне значення. Саме через ознаки суб’єктивізму і незалежності блоги часто використовують для впливу на громадську думку, особливо під час передвиборних кампаній. Треба також вважати, що довіра до блогів вища, ніж до ЗМІ. 8. Аналіз блогів Інтернет-видання «Українська правда» показав постійне зростання кількості блогерів і зростання рівня їхньої майстерності. Основні теми у журналістських блогах «Української правди» – це політика і суспільно-громадське життя, що пояснюється і популярністю цих тем серед читачів, й інформаційною політикою видання. Окрім того, саме у цих галузях завдання впливу на громадську думку набуває особливого значення. Тому багато журналістів ведуть вузькотематичні блоги, спеціалізуються лише на одній темі. З-поміж журналістів «Української правди», які ведуть блоги, популярністю серед читачів користуються блоги С. Лещенка, М. Найєма, О. Притули, О. Черненко та ін. Їхні публікації у блогах відрізняються більшою свободою у формулюванні думок, про що свідчать мовностилістичні особливості журналістських блогів. Формат особистого щоденника дозволяє використовувати розмовну лексику, сленг і навіть жаргон, іронічні й саркастичні висловлювання, оціночні судження тощо. Надаючи власну оцінку діяльності тих чи інших політичних сил, журналіст, звичайно, посилює вплив на громадську думку за допомогою таких експресивних і відверто суб’єктивних висловлювань. Окрім того, розмовна лексика і неформальний тон комунікації нібито наближує журналіста до читача, зменшує дистанцію між ними, неодмінну у професійному спілкуванні. 9. Журналістські блоги стають дедалі більш популярною формою спілкування в «Українській правді» та на інших сайтах ЗМІ, і це відбувається з декількох причин. Завдяки своїй інтерактивній природі блоги перетворюють комунікацію на двосторонній процес обміну думками, зменшуючи дистанцію між комунікантом і реципієнтом. Читачі отримують можливість коментувати й оцінювати журналістські пости, впливати на формування інформаційного «порядку денного», публікувати власні твори. У результаті активізації аудиторії видання завойовує її довіру та популярність, відтак, отримує більше можливостей для впливу на громадську думку. Цей вплив посилюється й неформальним характером комунікації у блогах та суб’єктивним, експресивним стилем викладу думок. Тому на сьогодні журналістські блоги на сайтах ЗМІ мають значний потенціал щодо формування та вираження громадської думки. 10. Для здійснення сугестивного впливу можуть бути використані всі жанри інтернетної комунікації, але найбільш активно застосовуються медіавіруси, комп’ютерні ігри та блоги. Зокрема, сугестивний ефект останніх забезпечується їхньою принциповою настановою на довіру, відкритість, комунікацію. Маніпулювання з громадською думкою в Україні виразно виявляються у блогах і виступах Д. Гордона, які, на думку фахівців, змінили хід передвиборчої кампанії 2019 року. З-поміж головних маніпуляцій автора – технології «правдоруб», часті повторення декількох ключових тез, елемент секретності, спрощення та конкретизація. посилання на авторитети, слова-призми та ін. 11. Для пересічного рецепієнта існує елементарний набір своєрідних «індикаторів», які свідчать про застосування маніпулятивних технологій у тій чи іншій програмі. Свідомо чи інтуїтивно, кожен з нас може опиратися на ряд певних ознак. Окрім способів подачі інформації – сенсаційності, терміновості, мультиплікативності (дроблення) подачі інформації, такими «індикаторами», зокрема, є: мова, емоції, повторення, вилучення з контексту, тоталітаризм джерела повідомлень, змішування інформації та оцінки, прикриття авторитетом, некогерентність (невідповідність) висловлювань та ін. Пересічному телеглядачеві набір таких «індикаторів» може допомогти зберегти здатність до самостійного мислення під маніпулятивним «пресом» мас-медіа. 12. Дієвим у процесі захисту від маніпуляцій є відсторонення від емоцій, адже маніпулятивні технології найдієвіше спрямувати на емоційну сферу людини. Науковці радять сприймати інформацію відсторонено, a вже потім, без участі інших осіб, обміркувати її. Важливою є діалогічність мислення, адже маніпулятори намагаються перетворити нас на споживачів ідей, позбавити нас будь-якого відкритого діалогу. Діалог руйнує маніпуляцію. Необхідними стають також створення альтернатив та піддання сумніву інформації, що надходить. Особа, яка намагається маніпулювати, пропонує вигідну їй позицію, яка, з її точки зору, позбавлена альтернативи. Аби уникнути цього, треба припустити іншу позицію, піддавши сумніву інформацію, що надходить, і вся структура маніпуляції руйнується. Виявивши інші альтернативи, можна припинити процес маніпулювання. Важливою протиотрутою від маніпулювання є належний рівень духовної культури