Зразок роботи
Актуальність теми. Розвиток нових інформаційних технологій, поступ людства та невпинні процеси глобалізації сприяють появі в мові нових реалій і, як наслідок – нових слів, що зумовлює поповнення тезаурусу неологізмами. Саме тому у нашому суспільстві відбуваються значні зміни, і це насамперед відображається у ЗМІ. Часто неологізми вперше з’являються саме в мас-медіа, а пізніше ретранслюються суспільством. Тому мова засобів масової інформації, а зокрема неологізми та їх функціонування у ЗМІ, – важлива й актуальна проблема сучасних досліджень.
Лексичні інновації виникають як індивідуальне явище, однак, поширюючись засобами масової інформації, стають загальновживаними. Тому процеси засвоєння, використання та тиражування неологізмів у ЗМІ є актуальною лінгвістичною проблемою, дослідження якої сприятиме глибшому розумінню особливостей розвитку мови, а також загальних тенденцій інтеграції українців у світову спільноту [20].
Аналіз останніх досліджень i публікацій. Основні положення теорії неології були предметом дослідження таких учених, як О. Брагіна, В. Гак, О. Земська, Ж. Колоїз, Н. Котелова, А. Ликов, В. Лопатін, А. Нелюба, Г. Скляревська, А. Тараненко, С. Тогоєва та ін.
Вивченням виникнення нових слів у різних аспектах займались Ковалик І. І., Клименко Н. Ф., Плющ М. Я., Москаленко Н. А., Медушевський А. П. та інші лінгвісти.
Сучасні дослідження неологізмів, зокрема у сфері ЗМІ та Інтернету, проводили М. Бергельсон, Т. Виноградова, Г. Вокальчук, В. Горпинич, О. Горошко, І. Грищенко I., Л. Іванов, М. Навальна, Т. Попова, О. Стишов, Л. Струганець, О. Тараненко, С. Чемеркін, Е. Штукарьова, І. Ющук та ін.
Стилістичні функції неологізмів досліджували І. Білодід, А. Коваль, О. Пономарів, Л. Кравець.
Неологізми української мови останніх десятиліть вивчалися здебільшого в плані загальних словотвірних, лексико-семантичних та стилістичних тенденцій розвитку такими авторами, як А. Москаленко, І. Шашкін, К. Ленець, О. Сербенська та інші.
Безупинна поява нових слів у мові засобів масової інформації зумовлює необхідність подальшого опрацювання питання визначення лінгвостилістичних особливостей неологізмів у сучасному мас-медійному просторі.
Метою дослідження є вивчення лінгвостилістики неологізмів у мові сучасних українських ЗМІ.
Реалізація поставленої мети зумовила потребу у розв’язання таких завдань дослідження:
дослідити суть поняття «неологізм»;
описати принципи класифікації неологізмів;
розглянути проблеми дослідження неологізмів;
описати особливості функціонування неологізмів у сучасних ЗМІ;
проаналізувати джерела виникнення та способи творення нових слів у мові сучасних українських ЗМІ;
розглянути типологію неологізмів у сучасних українських мас-медіа;
визначити семантико-стилістичні потенції лексичних інновацій у сучасному мас-медійному просторі;
дослідити вплив використання лексичних інновацій у сучасному мас-медійному просторі;
визначити перспективи використання неологізмів у мові сучасних українських ЗМІ.
Об’єктом дослідження є мова сучасних українських ЗМІ.
Предметом дослідження є лінгвостилістичні особливості неологізмів у мові сучасних українських ЗМІ.
Методологічною основою дослідження є система філософсько-світоглядних, загальнонаукових і спеціально-наукових методів, філософських підходів i принципів наукового пізнання, яка забезпечила комплексний та всебічний аналіз обраного предмета дослідження.
Для досягнення поставленої мети та завдань дослідження застосовувалися загальні та спеціальні методи: метод суцільної вибірки із лексикографічних джерел, інформаційно-пошуковий метод – для відбору, матеріалу дисертаційного дослідження та опрацювання базових знань, необхідних для інтерпретації та формування корпусу неологізмів у сучасних українських ЗМІ; метод дискурсивного та конверсаційного аналізу – для виявлення специфічних прагматичних особливостей неологізмів у сучасних українських ЗМІ; метод узагальнення – для виокремлення найсуттєвіших теоретичних положень неології; метод дедукції та індукції – для уточнення теоретичних засад, узагальнення даних і формулювання висновків роботи; метод класифікації та структурно-семантичного аналізу – для визначення способів утворення цих одиниць та їх основних структурних типів та підтипів; описовий метод – для аналізу функціонування мови та дослідження особливостей неологізмів у сучасних українських ЗМІ; контекстувальний, функціональний та метод аналізy словникових дефініцій – для розгляду лінгвопрагматичних особливостей неологізмів у сучасних українських ЗМІ; метод квантитативного аналізу отриманих даних – для підрахунку сукупності досліджуваних одиниц.
Наукова новизна роботи у ґрунтовному розгляді неологізмів у сучасних українських ЗМІ, типології неологізмів у сучасних українських мас-медіа та визначенні семантико-стилістичних потенцій лексичних інновацій у сучасному мас-медійному просторі.
Теоретичне значення роботи полягає у тому, що надає можливість виявити основні способи творення нових слів у мові засобів масової інформації та виявити тенденції використання неологізмів у мові сучасних українських ЗМІ.
Практичне значення роботи дослідження полягає у можливості використання її результатів на практичних заняттях з лексикології.
Обсяг i структура дипломної робити. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та списку літератури.
Магістр