Митна політика ЄС (ID:226726)

РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ Історично митна політика являє собою першу форму державного регулювання зовнішньої торгівлі. Суть її виражається в розробці єдиної системи узгоджених економічних, політичних, організаційних та правових заходів з розвитку зовнішньоекономічних зв’язків держави. Митна політика має сприяти реалізації економічних інтересів держави. Під національними економічними інтересами слід розуміти сукупність об’єктивних економічних потреб незалежної країни, задоволення яких забезпечує ефективне функціонування і сталий розвиток її економічної системи. Економічні інтереси виступають провідною складовою системної сукупності національних інтересів [5,с. 15]. Визначення ролі і місця митної політики – не новий предмет для дослідження вчених. Розглянемо підходи вчених до визначення митної політики. У науці існує чотири підходи до визначення «митної політики»: владно-правовий, організаційно-інституційний, економічний, психо-етичний. О. Гребельник пропонує системне уявлення про митну політику й характеризує її з позиції цих чотирьох підходів, але більше дотримується економічного підходу. Згідно з владно-правовим підходом митна політика розглядається як система заходів та нормативно-законодавча база регулювання зовнішньоекономічної діяльності. Владно-правовий підхід до трактування митної політики орієнтується на розкриття її основних положень через дії, спрямовані на отримання, утримання й використання державної влади у сфері регулювання міжнародних економічних відносин. Владно-правовий підхід до трактування митної політики конкретизується організаційно-інституційним підходом. Як зазначають С. Ківалов та Б. Кормич, митна політика нерозривно пов’язана з порядком переміщення товарів та транспортних засобів через державний кордон, оскільки вона, виходячи з конкретних цілей і завдань, що стоять перед нашою державою, визначає основні цілі й функції діяльності митних органів. До того ж митна політика визначає роль митних органів конкретної держави в міжнародному співробітництві щодо вирішення деяких глобальних завдань, які постають перед світовим співтовариством. РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ФОРМУВАННЯ ТА РЕАЛІЗАЦІЇ МИТНОЇ ПОЛІТИКИ В ЄС Країни ЄС сформували особливу і принципово відмінну від конкурентів схему взаємодії з основними торговими партнерами, що враховує специфіку кожного з них. Торговельні зв'язки ЄС регулюються безліччю угод і договорів. Прикладами можуть служити: Трансатлантичне партнерство з США, угоди про економічне партнерство з країнами, що розвиваються, угоди про партнерство та співробітництво з країнами СНД [27]. Митна політика Європейського Союзу базується на концепції побудови внутрішнього ринку, загальних правилах і процедурах, які забезпечують вживання тарифних і нетарифних заходів на рівні Європейського союзу в зв'язку з зовнішньою торгівлею з третіми країнами, реалізацію спільних заходів в торговій політиці. Але при цьому відповідну митну політику ЄС можна визначити як основу функціонування єдиного європейського ринку, оскільки за допомоги її інструментів здійснюється регулювання внутрішніх і зовнішніх економічних процесів спільноти. Митна політика Європейського Союзу ґрунтується на застосуванні загальних правил в діяльності митних адміністрацій країн-членів Європейського Союзу. Митні правила спільноти виходять за межі Митного союзу з загальним тарифом, поширюючись на всі аспекти торговельної політики (преференційна торгівля, охорона здоров'я, екологічний контроль, загальна сільськогосподарська політика, захист внутрішніх економічних інтересів шляхом застосування нетарифних інструментів тощо). Митна політика Європейського Союзу спрямована на забезпечення ефективного контролю торгових потоків, розробку і впровадження сучасних методів зміцнення співпраці між різними службами, які беруть участь в цьому процесі.