Організація міжнародних фрахтових операцій (ID:22968)

Зміст ВСТУП РОЗДІЛ 1. ОСОБЛИВОСТІ ЗДІЙСНЕННЯ ФРАХТОВИХ ОПЕРАЦІЙ У ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА 1.1. Світовий фрахтовий ринок: структура та механізм дії 1.2. Зовнішньоекономічні проблеми торгового флоту РОЗДІЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ОПЕРАЦІЙ З ФРАХТУВАННЯ СУДЕН 2.1. Трамповое і лінійне судноплавство 2.2. Види та особливості фрахтування суддів 2.3. Типові проформи і сутність тайм-чартеру, бербоут-чартеру і слот-чартеру 2.4. Процедури здачі і повернення вимоги до стану судна РОЗДІЛ 3.ПРАВА ТА ОБОВ`ЯЗКИ СУДНОВЛАСНИКА І ФРАХТУВАЛЬНИКА ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ДОДАТКИ ВИСНОВКИ На підставі проведеного дослідження зроблені наступні висновки щодо організації управління міжнародними фрахтовими операціями. За сучасних економічних умов перед підприємствами водного транспорту постає складне завдання – зберегти обсяги міжнародних перевезень на такому рівні, який задовольнив би потреби зовнішньої торгівлі і фрахтової незалежності держави і забезпечити фінансову стійкість і самоокупність за умови майже повної відсутності державної підтримки. За таких умов від керівництва судноплавних компаній вимагаються чіткі й обґрунтовані стратегічні і тактичні рішення, що забезпечуватимуть подальший розвиток перевезень та підвищення їх ефективності. У міжнародному судноплавстві розрізняють дві форми організації руху суден: регулярне, у вигляді лінійного судноплавства, і нерегулярне, у вигляді трампового судноплавства. Лінійне судноплавство - це регулярні перевезення за оголошеним розкладом між завчасно визначеними портами. Вантажний потік лінійного судноплавства складають, в основному, генеральні (тарно-поштучні) вантажі. На лінійних суднах перевозять невеликі партії вантажів, в основному це готові вироби і напівфабрикати. До переваг лінійного судноплавства належать: регулярність, дотримання розкладу руху, порівняно стабільні ціни, експлуатація спеціалізованого тоннажу, наявність широкої мережі агентів. Однак воно потребує значних витрат і тому тарифи лінійних перевізників вищі, ніж фрахтові ставки при трампових перевезеннях. Головним документом у морських перевезеннях є коносамент. Коносамент - це документ, що видається перевізником, і засвідчує прийняття вантажу до перевезення із зобов'язанням доставити його в порт призначення та видати його законному одержувачу. Коносамент виконує три основні функції: - є договором морського перевезення в лінійному судноплавстві; - виконує функцію розписки перевізника про приймання вантажу; - є товаросупровідним документом. Трамповими називаються судна, які здійснюють нерегулярні рейси, без чіткого розкладу, і направляються судновласниками туди, де з боку фрахтувальників є попит на тоннаж. Трампові судна транспортують в основному масові вантажі: деревину, руду, вугілля, зерно, нафтопродукти та інші вантажі, що перевозяться навалом чи наливом. Більшість трампових суден універсальні і можуть транспортувати і генеральні вантажі - упаковані та неупаковані товарно-штучні вантажі (обладнання, хімікати, апаратуру, металовироби, автомашини, трактори, вагони, сільськогосподарську техніку). Таким чином, на цих суднах під вантаж може бути надано все судно або його частина, або певні вантажні приміщення. Договір на перевезення вантажів трамповими суднами укладається у вигляді чартеру. Сторонами у чартерному договорі є фрахтувальник (вантажовідправник чи його представник) і фрахтівник (перевізник чи його представник). Багатовікова практика торгового мореплавства привела до створення типових договорів перевезення, які називаються проформами чартерів. На основі проформ чартерів, що розробляються перевізниками, або спеціалізованими організаціями, укладаються чартери на перевезення конкретних вантажів у певних напрямках. У торговому мореплаванні застосовують такі види фрахтування судна: - фрахтування на один рейс, за яким судновласник одним рейсом перевозить вантаж з одного чи кількох портів відправлення в один чи кілька портів призначення; - фрахтування на послідовні рейси використовується під час перевезень великої кількості однорідного вантажу в одному і тому ж напрямку кількома послідовними рейсами; - фрахтування за генеральним контрактом, за яким судновласник зобов'язується протягом конкретного періоду часу перевезти певну кількість товару; - фрахтування на умовах тайм-чартеру - договір про оренду судна, коли все судно чи його частина надаються на конкретний час у розпорядження фрахтувальника для перевезення вантажів у будь-яких напрямках. Судновласник зобов'язаний тільки утримувати судно у справному стані та сплачувати платню екіпажу. Фрахтувальник бере на себе всі інші витрати (паливо, портові збори) і сплачує орендну плату судновласнику; - фрахтування на умовах димайз-чартеру - це договір про оренду судна, коли судновласник передає його фрахтувальнику на визначений термін разом із командою, члени якої стають працівниками наймача, котрий бере на себе усі витрати з експлуатації судна, у т. ч. зарплату екіпажу й орендну плату судновласнику; - фрахтування на умовах бербоут-чартеру - це оренда судна без екіпажу; фрахтувальник бере на себе усі витрати на його використання і виплачує орендну плату судновласнику. Цей вид фрахтування суден широко застосовується під час придбання суден у розстрочку. У такому разі договір оренди є також договором купівлі-продажу. Після завершення розра хунків фрахтувальник стає власником судна. Грошова сума, що виплачується фрахтувальником фрахтівникові за перевезення вантажу трамповим судном, визначається розміром фрахтової ставки. Фрахтові ставки складаються залежно від ринкової кон'юнктури та встановлюються безпосередньо судновласником. До найважливіших параметрів, що визначають завдання менеджменту комплексного розвитку судноплавних компаній (СК) і торгових портів в системі глобального фрахтового ринку і національних інтересів, відносяться: інтенсивність формування вантажопотоків і науково-технічні характеристики тоннажу; структура вантажообігу між регіонами міжнародної економіки, загальний дедвейт флоту і його розподіл за групами суден і морськими державами; організаційний рівень управління вантажопотоками і принципами інтеграції на основі логістики і мультимодальних транспортних коридорів; рівень застосування принципів злиття і поглинання; відношення до системи інтернаціоналізації транзитних сполучень.