Зразок роботи
2.3. Імпорт плодово-ягідної продукції.
Внутрішній продовольчий ринок нашої країни характеризується значним переважанням продуктів власного виробництва. Тому, це дозволяє Україні експортувати значні обсяги сільськогосподарських товарів, регулярно забезпечуючи високе додатне сальдо зовнішньої торгівлі ними. Однак в сучасних умовах виникає також об'єктивна потреба в імпорті агропродовольчої продукції з метою повнішого задоволення споживчого попиту всередині країни. Для нашої держави традиційно високими обсягами відзначається імпорт плодів і ягід.
Хоча перед цим, у 2012-2013 роках, ми імпортували фруктів більш ніж на мільярд доларів щорічно. Далі відбувся різкий спад вартості закупівель за кордоном, адже почалися військові дії на Сході України і серйозні зміни у суспільно-політичному житті. Паралельно спостерігались і такі негативні явища, як висока девальвація гривні, падіння купівельної спроможності населення та зниження ділової активності в зовнішній торгівлі, зокрема імпорті плодів і ягід.
Переважна більшість покупців просто не мали змоги купувати імпортні фрукти, які відчутно подорожчали, тому спеціалізовані компанії згортали свою діяльність. Незважаючи на збільшення в останні роки вітчизняного експорту плодово-ягідної продукції, за рахунок суттєво переважаючого імпорту сальдо зовнішньої торгівлі нею є від'ємним [45].
Так, за підсумками минулого року цей показник для нашої країни становив – 456 млн дол. У 2019 році, як і раніше, найвищою була вартість закупок за кордоном цитрусових фруктів (180,2 млн дол.) і бананів (97 млн дол.).
Крім того, значні суми витрачено на малину,ожину, чорницю - 44 млн дол., різні кісточкові (в основному, персики, нектарини і сливи) - 36 млн дол., авокадо, ананаси, манго, фініки та ін. - 36 млн дол., хурму та ківі - 37 млн дол. По всіх перерахованих продуктах минулого року зафіксоване зростання імпорту в натуральному і грошовому виразі в порівнянні з 2018 роком.
Основними імпортерами плодово-ягідної продукції є Іспанія, Великобританія, Китай, Білорусь, Німеччина, Росія (яблука - до 35% (2,9 млн тонн)); Китай, Японія, Великобританія, Бельгія, Росія, Німеччина, США (банани - до 60% (12,6 млн тонн)); Нідерланди, Китай, Франція, Німеччина, Росія, Великобританія, США (апельсини - до 50% (3,5 млн тонн)). Найбільшими експортерами яблук є Італія, Польща, Китай - до 39% (3,6 млн тонн).
Основний прибуток від їх продажу припала на Італію, США, Китай - 46% (3,3 млрд грн). Польща більш конкурентоспроможна за ціною (нижче) і за обсягом експорту (вище) в порівнянні з США. Але останні змогли продати в 1,4 рази менші партії цього фрукта в 2,3 рази дорожче. Лідерами продажів бананів є Гватемала, Коста-Ріка, Еквадор - до 51% (10,5 млн тонн). Загальна вартість запасів з цих країн становить 43%, або 4,7 млрд грн. У ТОП-4 з експорту цитрусових входять Єгипет, США, ПАР і Іспанія - до 60% (4,1 млн тонн). Виручка від їх продажу склала 3,0 млрд грн. Так, найбільша виручка припала на експорт бананів, яблук, цитрусових, Іспанія - 1,4 млрд грн, Китай - 1,8, США - 1,9 і Еквадор - 2,7 млрд грн (тільки банани). В сумі це 7,8 млрд грн, або до 35% світової вартості експорту цих фруктів [46].
У сукупності ці сім країн забезпечили 2/3 вартості імпорту фруктів і ягід в Україні в цьому році. Зростання закупівель імпортних фруктів в фізичному і грошовому вираженні пояснюється їх позитивним впливом на імунну систему, що сприяє підвищенню попиту, особливо в зв'язку з пандемією коронавіруса. Крім того, торгові обмеження в переважній більшості випадків стосуються експорту, але імпорт продовольства в таких обставинах має набагато менше штучних бар'єрів.
За даними української митниці, в першому півріччі 2020 року Україна закупила на зовнішніх ринках різних фруктів на 341 млн доларів. США, що на 23% вище, ніж за аналогічний період минулого року. У той же час українські компанії імпортували 182 тисячі тонн цитрусових на суму 129 мільйонів доларів. 964 тисячі тонн бананів на 96 мільйонів доларів. США.
Щоб проаналізувати сировину і географічну структуру імпорту, рекомендується розглядати їх з точки зору основних товарних категорій. Так, в минулому році закупівля цитрусових за кордоном склала 359 тисяч тонн, з них апельсини - 92 тисячі тонн, мандарини, клементини і т.д. 180 тисяч тонн, лимони і лайм - 54 тисячі тонн. Найбільші обсяги фруктів в цій групі в минулому році було імпортовано з Туреччини (192 тис. тонн), Єгипту (68 тис. тонн), Іспанії (17 тис. тонн), Китаю (15 тис. тонн) і Греції (13 тис. тонн). Так, 1 тонна імпортних апельсинів коштує в середньому 602 долара за тонну, мандаринів 1 клементин - 750 доларів за тонну, а лимони і лайм - 787 доларів за тонну [47].
У 2019 Україна імпортувала 281 тисячу тон бананів, з них 128 тисяч тонн з Еквадору, 83 тисячі тонн з Коста-Ріки, 33 тисячі тонн з Колумбії. Середня імпортна ціна бананів для нас становила 557 тонн. Також в минулому році з-за кордону було імпортовано більше 58 000 тон свіжого і сушеного винограду. 3 Ми імпортували близько 32 тисяч тонн винограду з Туреччини, з Молдови - 8 тисяч тонн, з - 7 тисяч тонн і з Узбекистану - 6 тисяч тонн. Його середня ціна становила 764 долара. Цікаво, що більше 2/3 персиків і нектаринів закуплено в Греції, більше 90% ананасів закуплено в Коста-Піке, більше 90% хурми - в Азербайджані і більше половини ківі - в Італії.
При цьому слід враховувати, що з швидким поширенням моди на правильне і розумне харчування міжнародна торгівля фруктами показала зростання і стала однією з найприбутковіших в сільськогосподарській галузі. Його річний обсяг недавно перевищив 100 мільярдів доларів, а максимальний поки - світовий експорт плодово-ягідної продукції в 2018 році, який перевищив 125 мільярдів доларів [48].
Таким чином, Україна потребує регулярних поставок певної кількості плодово-ягідної продукції з-за кордону. Крім екзотичних фруктів, які ми не можемо вирощувати через природно-кліматичних умов (цитрусові, банани, ананаси, манго, ківі та ін.) умови або вища якість виходячи з певної категорії споживачів. У короткостроковій перспективі попит на різні іноземні фрукти в Україні збережеться, але на обсяг імпорту найбільше вплине адекватне внутрішнє виробництво і купівельна спроможність вітчизняних споживачів.
Магістр