Право інтелектуальної власності на сценічний образ (ID:889363)

Захист права інтелектуальної власності на сценічний образ є поширеним способом захисту прав відомих осіб в Україні. Однак маловідомим є той факт, що насправді право інтелектуальної власності на сценічний образ є значно вужчим, ніж право на публічність, розвиток якого відбувається у США та Європі ще з минулого століття. Як зазначає О. Коваль, право на публічність є ширшим за право захисту сценічного образу та містить всі необхідні елементи першого [17, с. 95]. Дослідження зарубіжного досвіду із захисту права інтелектуальної власності на сценічний образ ґрунтуються на дослідженнях захисту права на публічність, правове закріплення якого, на нашу думку, дає значно ширші можливості для захисту своїх прав особі, зокрема у сфері інтелектуальної власності. Як наголошує Дж. Фабер, «захист імені, зображення, образу є синонімом усталеної правової доктрини, відомої як право на публічність. Право на публічність стосується права контролювати комерційне використання своєї особистості. Наприклад, згідно зі статутом штату Індіана в США, право на публічність відноситься до майнових інтересів, притаманних «імені, голосу, підпису, фотографії, образу, характерній зовнішності, жестам або манерам» особи. Очевидно, Індіана має більш широкий погляд на те, що включає право на публічність, ніж деякі інші держави» [37]. Як бачимо, право на публічність включає в себе широкий перелік того, що стосується індивідуальності особистості. Крім того, цей перелік можна в цілому звести до іміджевих прав, які часто ототожнюються з елементами образу знаменитості, а також її іменем. Водночас в різних зарубіжних країнах по-різному захищають право на публічність та встановлюють його межі. Також науковці, а разом з ними і законодавці, не можуть прийти до спільного знаменника щодо приналежності права на публічність до конкретної сфери, тобто чи є воно частиною права на приватне життя, чи належить до сфери особистих прав, чи належить воно до сфери інтелектуальної власності. Окреслення цих питань важливе для нас з точки зору того, що сценічний образ як головний об’єкт нашого дослідження безпосередньо описується в західній доктрині як невід’ємний елемент образу або іміджу особи-знаменитості, захист яких відбувається на підставі захисту права на публічність.