Становлення виховання дітей у доісторичний період з XX ст. до н.е. до поч. н.е. (ID:1031650)

У світі, що окутує нас таємницями історії, період доісторичного розвитку людства відіграв важливу роль у формуванні фундаментальних аспектів суспільного життя, у тому числі й виховання наступних поколінь. Хоча зберіглася обмежена кількість писемних джерел, археологічні знахідки, антропологічні дослідження та аналізи культурних звичаїв надають нам можливість крок за кроком розгортати картину виховного процесу в цей період. Актуальність дослідження полягає у тому, що це дає можливість кращого розуміння еволюції людського суспільства та культури. Виховання дітей у доісторичні часи мало значний вплив на формування цінностей, навичок і стосунків між індивідами, що відігравало ключову роль у формуванні ранніх спільнот і культур. Розуміння того, як діти виховувалися в давнину, може надати важливих відомостей для сучасних педагогічних практик та психологічних досліджень. Вивчення того, яким чином виховання впливало на розвиток особистості та суспільства в ці давні періоди, може відкрити нові підходи до сучасного виховання дітей. Разом із тим розуміння того, яким чином люди виховували своїх дітей у давнину, може надати нові ідеї та стратегії для вирішення проблем, з якими стикаються батьки, вихователі та педагоги сьогодні. Отже, дослідження процесу виховання дітей у доісторичний період є важливим з погляду розуміння історії та культури людства, а також із практичного погляду - для вдосконалення сучасних методик виховання та навчання. Мета роботи – проаналізувати особливості становлення виховання дітей у доісторичний період з xx ст. до н.е. до поч. н.е. 1. Виховання у первісному суспільстві Відомо, що в період від з 40-20 рр. до н. е. виникла епоха, яку називають раннім матріархатом. У ці часи, люди почали жити у великих родах, де основними засобами виживання були полювання та риболовля. Молодші члени роду, зазвичай хлопчики, супроводжували чоловіків у полювання та на риболовлю, тоді як дівчатка допомагали жінкам з приготування їжі, виготовлення посуду та одягу, тобто виконували домашні обов'язки [4]. Таким чином, виховання на той час було напряму пов'язане з виконанням побутових справ, і ще не розглядалося як окрема соціальна діяльність. У період раннього матріархату виникала система звичаїв та традицій, а також ранні родові культові обряди, такі як магія, анімізм, фетишизм та тотемізм. Діти природним чином освоювали ці культові практики, беручи участь у них поряд із дорослими. Приблизно з ХХ ст. до н. е. первісні родини перейшли до пізнього матріархату. У цей період вже спостерігалося виготовлення складних інструментів праці та початок землеробства [4].