Основні аспекти політики Росії щодо УКРАЇНИ у 18 ст. (ID:105955)

Спершу це проявилося у виборі самого гетьмана. Фактично цар “наказав козакам обрати за гетьмана стародубського полковника Скоропадського”[8, с. 272]. Його було обрано в присутності царя, який особисто вручив йому булаву та інші клейноди. В той же час вже в другій половині липня 1709 р. Петро I запроваджує в Україні інститут царських резидентів, прерогативою яких став широкий спектр функцій політичного нагляду, контролю ( явного і таємного ) за адміністративною, господарською та фінансовою діяльністю гетьмана та старшини [19, с. 33]. Новий гетьман підпадав під особливий погляд довіреної особи Петра I – боярина Андрія Ізмайлова, котрому таємно наказувалося за будь-якого “народного возмущения” або “чьей либо измены” застосовувати “великороссийськие полки”, які залишилися після військової кампанії на території України як гаранат лояльності українських політиків [26, с. 43]. Їх утримання покладалося на плечі місцевого населення.