Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність дослідження. Більше півстоліття відділяє нас від тих днів, коли відгриміли останні залпи Другої світової війни. Часу, коли німецький фашизм піддав важким випробуванням не лише фізичну могутність народів, але й такі їх переконання як патріотизм і дружбу, відданість своїм традиціям, могутність людського духу, братню підтримку найбільш приниженим і постраждалим від жорстоких військових подій. Якраз у ці важкі дні, місяці й роки з особливою силою, проявилася незламність духу українських та інших людей, які проявили чудеса героїзму не лише на фронтах, але й у спільній боротьбі з іншими народами на територіях, окупованих ворогом, де сформувався, зміцнів і набрав величезного розмаху грандіозний не лише за своїми масштабами, але й за своєю силою і значимістю рух Опору.
Під час Другої світової війни населення України потрапило в епіцентр інформаційно-ідеологічного впливу, який випробовували й застосовували дві потужні тоталітарні системи. Нацисти особливу увагу звертали на обробку свідомості населення окупованих територій, представників руху Опору й військовослужбовців Червоної армії.
Суспільна актуальність дослідження полягає в тому, що технології ведення психологічної війни, зокрема методами агітації й пропаганди, нині активно застосовуються в усьому світі засобами масової інформації, політтехнологами, лідерами політичних партій і громадських організацій, запозичуючи досвід минулого. Отже, соціально-політична значущість та відсутність фундаментальних праць із даної проблеми й зумовили вибір теми дисертаційного дослідження
Аналіз історіографічної літератури з проблеми еволюції радянської друкованої пропаганди показує, що вона постійно перебувала є полі зору вітчизняних дослідників В радянській історіографії чимало наукових та науково-популярних праць, що висвітлюють роль радянської преси в організації та розгортанні боротьби проти німецько-фашистських загарбників у роки Великої Вітчизняної війни.
Об’єктом дослідження багатьох науковців радянського періоду була саме військова преса СРСР часів Великої Вітчизняної війни.
Особливістю досліджень радянських часів є обов’язкова характеристика військової преси як невід’ємної складової системи партійної і радянської преси, підкреслення керівної ролі комуністичної партії. Оскільки Україна, розглядалася як складова частина Радянського Союзу, то окремо пресу України часів війни не вивчала, були тільки окремі спроби дати характеристику її діяльності на теренах України.
За радянських часів окремі сторінки з історії Харківщини свідомо замовчувалися або залишалися не дослідженими. До таких належить питання проведення німецьким окупаційним режимом агітаційно-пропагандистської роботи серед населення через розповсюдження своїх періодичних видань.
Поза межами вивчення радянські вчені залишали розвинуту на землях України систему преси ОУН-УПА. Цей пласт друкованих видань радянські науковці у своїх дослідженнях навмисне ігнорували, обмежуючись вкрай негативними емоційно забарвленими характеристиками по співпадало а тогочасною державною політикою. Лише після розпаду Радянського Союзу розпочалося вивчення преси українських національних збройних формувань часів Другої світової війна, однак багато хто з науковців досі не може зламати радянські стереотипи власного мислення.
Сучасні українські історики, актуалізуючи раніше майже недоступний масив архівних першоджерел із застосуванням новітніх історичних методик, на нашу думку, з одного боку, намагаються глибше та детальніше дослідити форми та методи нацистської пропаганди, з другого – з’ясувати увесь комплекс причин провалу її впливу на духовне життя населення
Об’єкт дослідження – преса Харківської області 1941–1945 рр.
Предмет дослідження – генезис, типологічні та структурно-функціональні особливості преси Харківської області часів тоталітаризму, її роль у формуванні суспільної свідомості населення області, створенні самобутньої сторінки історії не лише регіону, а й України.
Мета мого дослідження полягає у комплексному й усебічному розкритті процесу становлення, функціонування та основних тенденцій розвитку преси Харківської області 1941–1945 рр. на основі комплексного аналізу й узагальнення всіх опублікованих праць та архівних матеріалів розкрити сутність і характер агітаційно-пропагандистської діяльності на шпальтах преси серед населення харківської області.
Згідно з теми і поставленої мети переді мною постають наступні завдання:
– скласти каталог періодичних видань, що виходили друком у Харківській області в період з червня 1938 р. по лютий 1956 р.;
– подати ґрунтовну історико - типологічну характеристику періодичних видань регіону окресленого часу;
– розкрити проблемно-тематичний зміст і пов’язану з ним парадигму функцій преси Харківської області в 1938–1956 рр. на тлі суспільно-політичних подій у країні й регіоні, наголосивши на характерних ознаках її розвитку;
– проаналізувати прагматику журналістської пропаганди в тоталітарну добу на сторінках газет Харківщини, вказавши на методи й прийоми ідеологічного впливу засобами преси на населення регіону та аспекти взаємодії періодики й суспільної свідомості доби.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період з 1941 до 1945 рр.. Визначення нижньої межі пов’язане із початком великої вітчизняної війни, яка активізувала національно-патріотичний рух, яких спонукав народ до боротьби із фашистськими окупантами. Верхня межа обмежена закінченням Другої світової війни та переходом суспільної свідомості до налагодження мирного життя. Аналізований проміжок часу не є етапом становлення нового типу преси в умовах воєнного часу
Географічні межі окреслюють друковані видання газетного типу, що виходили на території Харківської області.
При написанні роботи застосувались як загальнонаукові методи логічного аналізу, класифікації та систематизації, узагальнення, компаративний, статистичний, структурний, так і спеціальні–проблемно-хронологічний, порівняльно-історичний, міждисциплінарний тощо.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в постановці та комплексній розробці актуальної проблеми, яка донині не отримала всебічного та об’єктивного висвітлення в історичній науці.
Практичне значення роботи полягає в тому, що її теоретичні положення, висновки та фактичний матеріал можуть бути використані при написанні узагальнюючих праць з історії Другої світової війни чи монографічних досліджень із питань функціонування німецького окупаційного режиму в Україні, у процесі викладання спеціальних курсів і семінарських занять із вітчизняної історії.
Обсяг і структура курсової роботи зумовлені метою, завданнями, проблемно-хронологічним принципом дослідження. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків.
Магістр