Київська русь. Культура Київської Русі (ID:1126671)
Зміст
Зміст
Вступ 3
1.Передумови утворення східнослов’янської держави 4
2. Виникнення, становлення і розквіт Київської Русі 6
2.1.Об’єднання земель і племен східних слов’ян 6
2.2.Розвиток державності Русі в першій половині Х ст 7
2.3.Соціально-економічний та державний лад Київської Русі ІХ-Х ст. 8
2.4.Розвиток Давньоруської держави за часів князювання Святослава 9
2.5.Розбудова держави за Володимира Святославовича 10
2.6.Хрещення Русі 11
2.7.Завершення формування держави за Ярослава Мудрого 12
3.Культура Київської Русі 15
Висновок 19
Список літератури: 20
Зразок роботи
Вступ
Більше одинадцяти століть тому східні слов'яни заснували свою першу державу, яку літописи та інші давньоруські літературні пам'ятки називали Руссю, Давньою Руссю або Київською. Ця держава була однією з найбільших, культурно розвинених та економічно потужних середньовічних держав. Русичі, які населяли цю величезну територію від Чорного до Білого морів та від Карпатських гір до Волги, були селянами, які вирощували хліб та розводили худобу, мали розвинені ремесла та промисли, а руські купці були відомі на торгах у Багдаді, Константинополі, Кракові, Будапешті, Булгарії та Італії. Матеріальна і духовна культура Київської Русі була могутньою і розвиненою. Руський народ будував величні кам'яні храми та чудові дерев'яні житла, споруджував могутні оборонні споруди великих і малих міст, а також будував тисячі верст оборонних стін проти кочовиків. Вироби давньоруських майстрів були відомі по всьому світу.
У Києві, а також в Новгороді та інших руських містах складалися літописи, які вміщали опис минулого величного подвигу і аналізували сучасне життя. Давньоруський народ створював свою власну усну історію через розповіді та легенди, бойові співи та інші фольклорні твори. Київська Русь відігравала важливу роль в політичному житті Європи та Близького Сходу, і з нею обов'язково доводилося враховувати візантійським імператорам та хозарським хаганам.
Для відтворення історії Київської Русі використовуються писемні та матеріальні (археологічні) джерела. Головними писемними джерелами є різні літописи, такі як "Повість временних літ", Київський, Галицько-Волинський, Новгородський, Суздальський, Московський, Никонівський та інші. Крім того, інші писемні пам'ятки, такі як кодекси і записи правових норм, земельні грамоти князів і багато інших джерел, надають цінну інформацію для реконструкції історії.
Інші роботи з даної категорії: