Зразок роботи
Вступ
Актуальність. Центральним явищем історії України ХVІ-ХVШ ст. Було козацтво, яке втілило в собі кращі риси українського народу. Воно виникло і сформувалось у другій половині ХV-ХVІ ст. Як протест народу України проти все зростаючого соціального, національного та релігійного гніту. Його колискою стали порубіжні-території Південної України. Саме специфічні умови порубіжжя та особливості тодішнього життя і породили такий феномен як українське козацтво. Що стосується причин виникнення козацтва, то на думку відомого його дослідника академіка Д. Яворницького, першопричиною утворення козацтва були «ухідництво» (промисли) та «добичництво» (походи на татарські поселення). Сучасні вчені в принципі погоджуючись з академіком Д. Яворницьким дають більш детальну картину цього процесу. Характерною рисою суспільно-політичного розвитку українських земель ХV – першої половини ХVІ ст. Було зосередження переважної більшості населення на спрадавна обжитих землях: Галичині, Волині, Поділлі, Поліссі, північній Київщині. Їхня південна межа практично проходила по лінії укріплень Кам’янець-Бар-Вінниця-Біла Церква-Черкаси-Канів-Київ. Далі на південь лежало так зване «Дике поле». Незаселені південні території відзначалися великими природними багатствами, які вражали сучасників. Зрозуміло, що такий благодатний край здавна манив до себе людей. Кожної весни сюди направлялися ватаги промисловців на «уходи» - полювати диких звірів, ловити, в’ялити й солити рибу, збирати мед диких бджіл, добувати сіль та селітру. На зиму більшість уходників поверталася додому, де збувала свою здобич. Місцевому воєводі платили десяту частину свого прибутку. Але були й такі, що не бажали коритися королівській адміністрації і залишалися у степу постійно, закладаючи там свої зимівники та хутори. Спочатку уходництвом займалися в основному мешканці Придніпров’я. Однак із посиленням феодального визиску та національно-релігійного переслідування до них почали приєднуватися втікачі від панської неволі й з інших українських земель, насамперед тих, що були захоплені Польщею – Галичини, Західної Волині, Західного Поділля. Уходницький промисел приносив непогані прибутки, але водночас потребував від тих, хто ним займався, великого завзяття, витривалості й відваги. Адже життя у степу було пов’язано з багатьма небезпеками, насамперед з татарськими набігами. Доводилося постійно бути насторожі. З часом, опанувавши військове ремесло та призвичаївшись до місцевих обставин, озброєні загони уходників не тільки успішно захищалися від нападу татар, але й самі при нагоді громили їхні улуси, захоплюючи здобич та визвольняючи бранців. Саме це рухливе, загартоване небезпеками і злигоднями військово-промислове населення, що об’єднувало вихідців із селян, міщан, дрібної шляхти, і склало основу окремої соціальної групи, яка під іменем «козаків» почала відігравати дедалі помітнішу роль на прикордонні України зі Степом.
Мета. Визначити особливості військової організації та суспільного устрою Козацької доби, з’ясувати роль козацтва в політичному та соціальному житті України, а також виявити основні чинники, що сприяли формуванню козацької державності та її впливу на подальший розвиток української нації.
Апробація. Робота апробована на наукових семінарах і конференціях з історії України, а також у процесі обговорень з експертами в галузі історії козацтва. Основні положення роботи було представлено на студентських наукових конференціях, а також публічно обговорено на факультетських засіданнях. Частина результатів дослідження була використана для підготовки статей і доповідей на тему козацької військової організації
Предмет. Військова організація та суспільний устрій Козацької доби, зокрема організаційні структури козацького війська, політична система, соціальна організація та правовий статус козаків
Магістр