Тема 1. Давні германці 1. Суспільно-економічний устрій германців за даними Юлія Цезаря та Корнелія Тацита. (ID:1210132)

Тема 1. Давні германці 1. Суспільно-економічний устрій германців за даними Юлія Цезаря та Корнелія Тацита. Підкоривши внаслідок низки кампаній Галію, Цезар близько 49 р. до н. е. написав «Записки про галльську війну». Тут ми знаходимо і порівняно докладні відомості про західних сусідів галлів - германців. Судячи з опису Цезаря, німці жили в умовах родоплемінного ладу; римському полководцю найкраще відомий могутній племінний союз свевів. Заняття германців - землеробство і скотарство, причому, за характерним зауваженням Цезаря, германці «не особливо старанно займаються землеробством». Їхня їжа складається не з продуктів землеробства, а з продуктів, які доставляють мисливство та скотарство. Однак вони, безперечно, землероби. Цезар розповідає про громадську власність на землю; земля займалася лише рік, після чого під ріллю відводилися нові ділянки. Необхідно підкреслити Цезар пише про зміну ріллі, а не про відкочування на нові місця. Очевидно, тут маємо підсічно-вогневу систему землеробства, коли він відбувається швидке виснаження землі і відведення нових ділянок. Можливо, зауваження Цезаря про щорічний переділ землі потребує коректив, подібний переділ, найімовірніше, проводився раз на два чи три роки. Проте германці легко знімалися зі своїх місць, забираючи худобу і забираючи пожитки на візках. За часів Цезаря германці часто пересуваються. Їх спосіб життя (напівосілість) був обумовлений тим, що землеробство ще не стало переважним заняттям. Цезар підкреслює майнову рівність, відсутність постійної влади вождя, який обирається лише у разі походу; ні згадки про рабів, які, звичайно, були б помічені спостережливим римлянином. Дуже слабко розвинений обмін. У той самий час очевидні і явні риси розкладання первісно-общинного ладу впливова знать, могутні вожді з - сильними дружинами (з одним із свевських вождів, Аріовістом, Цезар вів важку війну), грабіжницькі війни. Через півтора століття після Цезаря праця про германців написав найбільший римський історик Тацит. Цей знаменитий твір з'явився 98 р. зв. е.., його повна назва «Про місце проживання та походження германців» Залишивши осторонь ідейну спрямованість твору Тацита, який прагнув ідеалізувати германське суспільство і протиставити його зіпсованим римлянам початку імперії, ми відзначимо те, що становить для нас найбільшу цінність відомості про матеріальну культуру, суспільний лад, політичну організацію германців. Пересування племен припинилися, і германці міцно осіли на землі. Землеробство зайняло більше, ніж раніше, місце в житті германських племен, хоча скотарство, як і раніше, дуже розвинене, а худоба (і до того робоча, упряжна худоба) є мірилом багатства. Характерно для Тацита з його точною і лапідарною мовою зауваження про те, що германці не знають ні садів, ні огорож, а «вимагають від землі тільки посіяного». Дані з германської мови підтверджують ці слова римлянина. Германські назви плодових дерев (вишня, слива, груша, яблуня), городніх культур (капуста, редька, цибуля, боби) латинських коренів, тобто вчителями германців у землеробстві та садівництві були римляни. Важко повірити заяві Тацита про те, що германці одягнені у звірині шкури, оскільки культура льону налічувала вже кілька століть, та й сам Тацит пише про полотняний одяг німецьких жінок.