Зразок роботи
Можливий продаж частини роботи
Вступ
Бурхливі суспільні зміни в другій половині 80-х років позначилися на соціальному становищі людей, зумовили прискорену політизацію суспільної свідомості. Виразніше окреслювались розбіжності в поглядах, підходах до вирішення назрілих проблем, відбувалося швидке політичне розмежування. Виникли різноманітні самодіяльні громадські об’єднання, організації, товариства. Представники творчої інтелігенції підняли голос на захист української мови та історії. У різних містах України постали культурологічні товариства, метою яких було відродження української мови
З початку перебудови в Україні визрівала ідея створення широкого демократичного руху. Він був організований у листопаді 1988 р. Незважаючи на опір компартійної номенклатури, цькування в засобах масової інформації, розгони мітингів, арешти активістів, на вересень 1989 р. Рух нараховував майже 280 тис. осіб. Це була масова всеукраїнська демократична організація.
У другій половині 80-х – на початку 90-х років розпочалося нове українське національно-культурне відродження. Боротьба за національне і духовне відродження стала одним з пріоритетних завдань національно-демократичних сил та українського суспільства.
Демократизація суспільно-політичного життя, гласність, послаблення, а згодом і ліквідація цензури відкрили замовчувані або сфальсифіковані події в історії України, сприяли поверненню несправедливо забутих, репресованих тоталітарним режимом імен діячів української культури та їх творів. Поступово відкривалася правда про національно-визвольну боротьбу українського народу, голодомор 1933 p., процес колективізації, масові репресії тоталітарного режиму. Цьому сприяли насамперед літератори, театрали, кіномитці, а також ЗМІ. У часи перебудови національно-демократичний рух як процес становлення сукупності самодіяльних утворень став своєрідною реакцією на шаблонні форми і методи діяльності офіційних державних громадських організацій, особливо у сфері реалізації культурних потреб.
Таким чином стає зрозуміло, що у 1987-1990 рр. найяскравіше проявилося прагнення українського суспільства до власного самовираження як окремого народу, що прагне радикальних змін, до здобуття власної державності.
Актуальність дослідження. Становлення України як незалежної держави, проблеми взаємовідносин влади і соціуму, побудови громадянського суспільства актуалізують питання вивчення досвіду діяльності громадських організацій та їх ефективного впливу на діяльність вищих органів влади. Саме у другій половині 1980-х рр., в процесі демократизації та розширення інформованості суспільства, відбулися кардинальні зміни, що призвели до проголошення незалежності країни в 1991 р. Поява громадських організацій засвідчувала, що в Україні відбувається процес громадянської структуризації, що є запорукою розбудови України як держави та її перспективи у світовому співтоваристві.
Відтак, перед історичною наукою постає завдання з’ясувати процес становлення громадських формувань, дослідити їх вплив на суспільні зрушення та роль у формуванні соціальної структури суспільства. Дослідження появи та розвитку опозиційних до влади структур в період перебудови дає можливість вирішення багатьох сучасних культурних та політичних проблем в Україні.
Вивчення їх діяльності як окремої структури, з одного боку, і в контексті загальносуспільного розвитку – з іншого, дає змогу використати попередній досвід як важливий чинник розвитку суспільства в історичному розрізі.
Об’єкт дослідження – суспільне та культурне становище України напередодні здобуття незалежності.
Предмет дослідження – основні тенденції та особливості соціальних та культурних процесів в Україні у 1987-1990рр.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період з 1987р., коли почали виникати різноманітні осередки спротиву офіційній владі в СРСР та поряд із загальнодемократичними та соціально-економічними вимогами суспільства на мітингах все голосніше почали лунати заклики до національного відродження, боротьби за державну незалежність України і до 1990 р., – рубіжного моменту, після якого почалася політизація суспільного руху.
Територіальні межі охоплюють Україну в її сучасних державних кордонах.
Історіографія. Після проголошення незалежності інтерес до вивчення проблем «перебудовчого» періоду поглиблюється. Ґрунтовним аналізом суспільно-політичної ситуації др. пол. 1980-х рр. та причин виникнення громадських організацій визначаються праці А. Русначенка , О. Бойка , В. Литвина та ін.
В напрямку дослідження проблем розвитку молодіжного руху в Україні 80-х рр. працювали В. Головенько, О. Корнієвський , В. Якушик , В. Кулік, Т. та О. Голобуцькі . В їх роботах аналізуються причини виникнення, основні етапи становлення та механізм формування молодіжних громадських організацій. Безпосередньо діяльність громадських організацій розглядається в працях О. Доніята О. Синельникова, Г. Гончарука , В. Ковтуна , А. Данілова та ін. Їх роботи присвячені діяльності УСС, Народного руху України, ТУМу не тільки у містах, а й в регіонах. Втім, автори мало уваги приділили питанню впливу діяльності організацій на відродження української національної свідомості. Менш чисельним організаціям присвячено менше уваги, хоча і робилися спроби систематизувати існуючий матеріал з їх історії.
Одним з перших досліджень в діаспорі з проблеми національно-демократичного руху в кінці 1980-х рр. є робота А. Камінського , написана на основі відомих на заході офіційних друкованих та радіоматеріалів. В ній висвітлено процес зародження національного руху, створення самодіяльних організацій («Меморіалу», «Просвіти», УСС та ін.) і НРУ.
Що стосується національно-культурного відродження в УРСР досліджуваного періоду, то тут історіографія невелика і потребує розвитку. Для даного дослідження корисними стали монографії «Нариси з історії кіномистецтва України», «Нариси з історії театрального мистецтва України ХХ ст.», статті Липківської А.К.
Для дослідження питань музичної культури цінною стала праця О. Євтушенка «Легенди химерного краю» , де повноцінно описано історію українського неформального музичного руху часів перебудови, частково описано його вплив на суспільство різних регіонів України. Цікавою для нас стала праця російського дослідника А. Троїцького «Рок в Союзі: 60-ті, 70-ті ,80-ті» , де можна знайти чимало інформації про власне українську музичну культуру.
Джерельну базу магістерської роботи складають архівні матеріали, опубліковані документи, насамперед Народного Руху України, періодика та спогади учасників подій.
Певна кількість документів про діяльність Народного Руху України зосереджена у Центральному державному архіві громадських об’єднань України (ЦДАГОУ) (фонд 1 «Центральний Комітет Комуністичної партії України»), Державному архіві Львівської області (ДАЛО) (фонд 3 «Львівський обком Компартії України»), зберігаються протоколи, резолюції, звернення, інструкції та розпорядження, що регламентували основні аспекти діяльності Руху, звіти первинних осередків, статистичні дані про кількісний та якісний склад членів організації, листування тощо.
Використано також вельми важливі і різноманітні матеріали партійних друкованих органів, періодичні видання.
,,,,,,,,ЧАСТИНА ТЕКСТУ ВИЛУЧЕНА АВТОРОМ,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,,
Отже, джерела різноманітні за своїм походженням, інформативністю, ступенем достовірності, відображають різні етапи діяльності громадських організацій.
Мета роботи – на основі аналізу праць попередників, широкої джерельної бази з’ясувати основні тенденції суспільно-політичного та культурного розвитку України наприкінці перебудовчих процесів, відтворити цілісну, комплексну, системну та науково обґрунтовану картину змін та зрушень, які відбулися в Україні.
У відповідності з цією метою автор ставить перед собою наступні дослідницькі завдання:
• з’ясувати основні етапи та напрями дослідження проблеми суспільно-політичного та культурного розвитку України напередодні здобуття незалежності;
• проаналізувати тенденції розвитку основних напрямків національного відродження;
• розкрити ключові моменти процесу зародження та становлення народної опозиції;
• виявити та проаналізувати нові тенденції у розвиткові громадської думки та суспільної свідомості;
• охарактеризувати причини, суть, характерні риси та особливості утворення та діяльності молодіжних неформальних організацій на території України та їх вплив на суспільне життя населення;
• оцінити місце і роль «Народного Руху України за перебудову» у контексті суспільно-політичних перетворень;
• охарактеризувати культурні процеси, що свідчили про підвищення національної свідомості українців та їх готовності до проголошення незалежності країни;
• проаналізувати тенденції розвитку основних напрямків національно-культурного відродження.
Структура магістерської роботи зумовлена метою та завданнями. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел та літератури.
Магістр