Зразок роботи
Актуальність. Через відсутність виступів козаків протягом 1638-1648 pp. поляки назвали те десятиліття часом «золотого спокою». Щоправда, спокій був примарним, позаяк тримався на примусі і швидше нагадував затишшя перед бурею. Козацтво як стан уряд Речі Посполитої не наважився ліквідувати, а отже, марними були сподівання, що козаки, здобувши величезний воєнний досвід, заживши європейської слави неперевершених вояків, загартувавшись у численних збройних змаганнях на рідній землі, добровільно зречуться прагнення вибороти волю і незалежність своєї Батьківщини. Десятиліття «золотого спокою» для України було часом гуртування й нагромадження сил перед новим змаганням – Національно-визвольною війною під проводом Б. Хмельницького.
На сьогоднішньому етапі Українська державність знаходиться на етапі, коли для владної еліти настав час затишшя, час «золотого спокою». Для українців як ніколи актуальним завданням стає вивчення історії свого народу, героїчних козаків, які за коротке в історичному масштабі десятиліття змогли наростити потуги, знайти в собі сили і бажання боротися за право бути вільними у власній державі людьми. З іншого боку, доба «золотого спокою» як історичний факт, мала б стати сигналом і для можновладців, які часто зловживають своєю владою, переслідуючи власні інтереси, пригноблюючи простолюд. Їм слід пам’ятати, що десятилітній спокій завершився величезною бурею, яка перекроїла чималий пласт тогочасних владних елементів, заклавши підвалини для творення нової української еліти.
Історіографія. Цікавою для нашого дослідження стала стаття прихильника вивчення нових соціально-економічних і політичних процесів напередодні революції 1648р. О.П.Оглоблина «Золотий спокій» , що вийшла до 300-річного ювілею Хмельниччини. У ній характеризується соціально-економічний аспект розвитку українських земель у складі речі Посполитої, автор фактично заперечено господарське виснаження і зубожіння Наддніпрянської України в першій половині XVII ст. У більш повному обсязі концепція прискореного розвитку нових виробничих і соціально-політичних процесів на українських землях викладена автором у монографії «Думки про Хмельниччину» (Нью-Йорк, 1957) . В цих та інших працях О.Оглоблин виступає як вдумливий дослідник динаміки економічних явищ і духовного життя в Україні в період «золотого спокою». М.Грушевський у своїй «Історії України-Руси» також доволі детально змальовує картину соціально-економічного та політичного розвитку українських земель перед Хмельниччиною .
Дослідник І.Рудницький змальовує тогочасну Україну, як місце могутніх соціальних факторів: обезземелення селян, що шукали землі і волі, і утворення величезних латифундій. Процеси поляризації посилювала полонізація переважної більшості української еліти, що робило ситуацію ще напруженішою .
Н. Полонська-Василенко характеризуючи становище українського населення у час «золотого спокою» наголошує, що разом з прискореним розвитком зернового господарства відбувалося погіршення умов життя селянства, яке з національного погляду являло найбільш суцільну українську верству. В його історичній долі найяскравіше проявилася експлуататорська і колоніальна сутність існуючої системи. Панщина з 13-14 днів на рік досягла кількох днів на тиждень. Важким тягарем для селян було виконання різноманітних повинностей на користь феодалів, сплата податків до королівської скарбниці; сваволя орендарів, що ними найчастіше виступали євреї. Таким чином, селяни поступово втрачали свої права не тільки на землю і самоуправління, а й на волю .
Дослідники Дж.Басараб, М.Реді також вважають загальний жалюгідний соціальний і економічний статус селянства у всій Речі Посполитій одним з найважливіших факторів, що призвели до завершення спокою у Речі Посполитій .
О. Субтельний та Н. Полонська-Василенко вказали, що внаслідок колонізаційних рухів, особливо в період «золотого спокою», на слободах, у степу, в Дикому полі з’явилися вільні від кріпацтва поселення . Там «виростало нове покоління українців, що ще не зазнало гніту панщини, кріпацтва, покоління волелюбних і свідомих своєї сили людей. Все це виявилося пізніше, але визрівало під час «золотого спокою» . Прагнення до особистої свободи, як підкреслює І.Рибчин, було одним з найсильніших мотивів виникнення української козаччини як соціальної групи з виразно динамічним характером .
Знаний історик-україніст, професор Албертського університету Сергій Плохій у своїй монографії аналізує участь козаків у релігійній боротьбі першої половини XVII століття та вплив релігії на самоусвідомлення цього молодого суспільного прошарку. Залучивши широкий масив історичних джерел, автор розглядає засадничий для формування української ідентичності сюжет у контексті загальноєвропейських процесів ранньомодерної доби.
Для нашого дослідження цікавою виявилася студія О.Мальченка присвячена військовим аспектам шляхетських наїздів, тобто питанням їх часу, кількості та озброєння учасників, величини здобичі .
Базовою для дослідження теми стала праця В. Горобця «Україна: Десятиліття «золотого» спокою та доба революційного збурення 1638-1650 рр» , у першому розділі якої вповні охарактеризовано період, який нас цікавить та монографія Щербака В. О. «Антифеодальні рухи на Україні напередодні визвольної війни 1648-1654 рр.» , у якій досліджується соціально-економічний та політичний розвиток України напередодні визвольної війни українського народу 1648-1654 рр., всебічно проаналізовано передумови, хід та результати селянсько-козацьких повстань під керівництвом Тараса Федоровича (Трясила) (1630 р.), Павла Бута (Павлюка), Якова Острянина та Дмитра Гуні (1637-1638 рр.), виступи запорізького козацтва на чолі з Іваном Сулимою (1635 р.).
Таким чином бачимо, що історіографічна база для нашого дослідження є достатньою і дозволяє нам розкрити тему роботи повністю.
Джерельна база. Джерела, з яких можна почерпнути відомості про добу «золотого спокою» Речі Посполитої, на жаль, є доволі дотичними до нашого дослідження. Однак, на сьогодні є кілька видань збірок документів, які стали основою для написання даної роботи. Серед них збірка «Україна перед визвольною війною» . В цій збірці вміщено документи історії України перед Визвольною війною українського народу проти шляхетської Польщі в 1648-1654 рр. Документи збірки охоплюють час: 1638 – початок 1648 рр., тобто той період історії України, про який видано дуже мало першоджерел. Документи підбиралися на протязі кількох років співробітниками Київського Центрального Архіву Давніх Актів. До Збірки увійшли документи з актових книг цього Архіву, який довгі роки містився при Київському Університеті і цілком справедливо вважався одним з кращих і найцінніших світових архівів. Крім того, до збірки включено також і декілька документів з збірки П. О. Куліша, яка зберігається у відділі рукописів Бібліотеки Академії наук УРСР в Києві. Ця збірка, підготована П. Кулішем, мала скласти другий том «Материалов для истории воссоединения Руси». Збірка остаточно впорядкована й підготована до друку Інститутом історії України Академії Наук УРСР і Центральним Державним Історичним Архівом УРСР, де зберігається тепер частина документів колишнього Київського Центрального Архіву Давніх Актів.
У збірці подано чимало актів, з яких видно, що десятилітнє затишшя було не таким вже й спокійним для шляхти, адже селяни і козаки продовжували чинити дрібні набіги на ненависних їм панів, таким чином постійно нагадуючи шляхті, що вона – чужорідний елемент для українського населення. Дуже важливою для нашого дослідження стала збірка документів «Селянський рух на Україні 1569-1647 рр.» Збірник документів висвітлює складні процеси соціальної боротьби селянства України напередодні визвольної війни українського народу 1648-1654 pp. Змістовно зображені селянсько-козацькі повстання: під проводом К. Косинського (1591-1593), Северина Наливайка (1594-1596), селянсько-козацька війна 1637-1638 pp. та рух опришків на Закарпатті.
Наявні джерела та історіографія дозволяють розкрити тему нашого дослідження у повному обсязі.
Мета роботи – дослідити десятиліття «золотого спокою» для Речі Посполитої після ряду козацько-селянських повстань кін. XVI – поч. XVII.
Виходячи з мети роботи, дослідник ставить перед собою наступні завдання:
охарактеризувати передумови встановлення «золотого спокою» у Речі Посполитій
виявити ряд причин, які призвели до встановлення «режиму тиші» на фронті боротьби між козацько-селянськими загонами та польською шляхтою.
дослідити соціально-економічне становище населення України у 1638-1647 рр.
проаналізувати сферу політичного життя на території України в період «золотого спокою».
дати характеристику наслідкам «золотого спокою» для Польської державності.
Об’єктом дослідження є українські землі під владою Речі Посполитої.
Предметом дослідження виступає десятиліття «золотого спокою» у Речі Посполитій (1638-1648 pp.).
Хронологічні межі. Нижньою межею дослідження є 20-ті рр.. XVІI століття, коли повстанням Марка Жмайла було покладено початок ряду масштабних козацько-селянських повстань, придушення яких заклало підвалини для встановлення «золотого спокою». Верхньою межею дослідження є 1648 рік, коли розпочалася Національно-визвольна війна під проводом Б. Хмельницького, і, зрозуміла річ, десятиліттю спокою для польської влади настав кінець.
Структура роботи визначається відповідно метою і завданнями. Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та літератури.
Магістр