Зразок роботи
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі творення України, як суверенної, правової, демократичної держави та інтеграції до європейського співтовариства дедалі більшої гостроти набуває проблема становлення громадянського суспільства. Розвиток громадянського суспільства обумовлює актуальність неупередженого вивчення тих сторінок української історії, що протягом тривалого часу невиправдано замовчувались, не були достатньо висвітлені або подавались, унаслідок ідеологічного заангажування, в сфальсифікованому вигляді.
Однією з найжахливіших подій був повоєнний голод 1946-1947 років, що тривалий час замовчувався тоталітарною системою. Актуальність даного дослідження обґрунтована необхідністю проведення аналізу тих подій, який
дасть можливість встановити особливості цього явища та допоможе розхитати «мур» тривалого мовчання.
Нині в Україні активно проходить процес переосмислення багатьох подій і фактів, ціннісних категорій. Вітчизняна історія звільняється від заідеологізованості, кон’юнктурщини, описовості, спрощено-класового підходу до аналізу минулого. Загальний інтерес до історичної науки вимагає від дослідників-істориків відповідального й об’єктивного аналізу історичного шляху нашої країни, перш за все радянського періоду.
Об’єктом дослідження є населення південно-західного регіону УРСР.
Предметом дослідження є повоєнний голод 1946-1947 років на території південно-західної частини УРСР.
Метою роботи є аналіз, узагальнення та переосмислення опублікованих матеріалів, виявлення витоків, причин, особливостей та наслідків повоєнного голоду, з’ясування загальних тенденцій та регіональних особливостей цього трагічного процесу на території Південної України.
При цьому вбачається вирішення таких завдань, а саме:
– проаналізувати наявні наукові розробки та джерельну базу з цієї теми;
– дати аналіз причинам голодомору 1946-1947 років в СРСР;
– проаналізувати розвиток сільського господарства СРСР в перші повоєнні роки;
– висвітлити специфічність реалізації кампанії хлібозаготівель;
– охарактеризувати позиції та дії радянської влади під час голодомору 1946-1947 рр. та допомогу з зарубіжжя;
– проаналізувати наслідки голодомору 1946-1947 рр. для українського народу;
– показати як керівництво СРСР замовчувало трагедію 1946-1947 років.
Методи дослідження. Методологічним підґрунтям курсової роботи послужили як загальнонаукові підходи, так і суто історичні. У процесі збору, опрацювання матеріалу та його аналізу використовувались методи історіографічного аналізу та джерелознавчої критики, системного аналізу, статистико-аналітичні та структурно-функціональні методи, а також історичні та хронологічні методи пізнання.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що у роботі комплексно розглядається повоєнний голод в південному регіоні УРСР, а також проаналізовано причини і наслідки його для населення.
Хронологічні рамки дослідження охоплюють період 1946-1947 років, коли в УРСР було вчинено штучний голод.
Територіальні рамки дослідження охоплюють південно-західний регіон України – території, що нині входять до складу Миколаївської, Одеської і Херсонської областей.
Джерельну базу дослідження склали безпосередньо статистичні збірники, що містять дані про матеріальні збитки, завдані сільському господарству в роки війни, стан матеріально-технічної бази сільського господарства, наявність вироблених трудоднів колгоспниками, споживання продуктів харчування.
Важливу роль відіграє збірник документів і матеріалів «Голод в Україні 1946-1947 років», що вийшов в рік 50-річчя трагедії. Документи і матеріали його вперше у вітчизняній і світовій історіографії висвітлюють причини, хід та наслідки голоду, скоєного через репресивну хлібозаготівельну і податкову політику [12].
Таким чином, аналіз джерел різного походження дозволили з достатньою мірою достовірності дослідити сутність проблеми і створили достатнє підгрунтя для реалізації поставлених у дослідженні завдань.
Історіографія питання. Характеризуючи історіографічний аспект проблеми, варто зазначити, що тривалий час упродовж існування рядянської влади в УРСР про наявність голоду в 1946-1947 рр. в республіці практично не говорили. Пануюча компартія прагнула приховати від широких верст населення один із численних результатів своєї антинародної політики. Внаслідок цього у радянській історіографії практично до періоду перебудови слово «голод» стосовно подій 1946-1947 рр. в Україні не вживалося.
Після ХХ з’їзду КПРС розпочався новий етап радянської історіографії, що продовжувався до кінця 80-х років ХХ століття. В працях науковців І.М. Волкова [5], В.М. Литвина [24] досліджується розвиток села в перше повоєнне десятиліття, організація колгоспно-радгоспного виробництва, з критичних позицій оцінюється стан сільської економіки, накопичено фактичний матеріал про селянство УРСР, цінні відомості при характеристиці причин і наслідків голодомору.
Перша згадка про повоєнний голод в Україні з’явилася тільки у 1988 році в четвертому томі фундаментальної праці «Історія радянського селянства» [22]. З того часу почали з’являтися чисельні праці з різних аспектів вивчення голоду 1946-1947 років на Україні. У 1991 р. у статті «Засуха, голод 1946–1947 гг.» [5] російський історик І. Волков намагався довести, що головними причинами голоду були наслідки війни й посуха натомість С. Кульчицький в публікації «Новітня історія України» [23], післявоєнного голоду, підкреслив: «Держава відібрала у селян продовольче зерно, залишивши їх напризволяще».
Правдивих сторінок до літопису українського народу додала написана Ю.Пилявцем брошура «Голод 1946-1947 рр.» [10]. В цій публікації показано наростання спротиву населення хлібозаготівельній політиці, що вело, в свою чергу, до посилення владою репресій, передусім проти голів колгоспів і колгоспників.
У 2006 році побачила світ монографія Горбурова К.Є., яка є першим узагальнюючим дослідженням проблем голоду 1946-1947 рр. у південному регіоні УРСР [14]. На основі переважно архівних джерел автор досліджує причини, трагічну ходу, економічні, національні та демографічні наслідки голоду. До наукового обігу вводиться великий масив документів, що протягом десятиліть не використовувався дослідниками.
Також варто відзначити праці таких дослідників, як І. Біласа [3], П. Панченка [6], Веселової О. [7], В. Смолія [12], Т. Долинянської [18], І. Маковійчука[25], О. Рабенчука [29], В. Швидкого [37] та ін. Отже, історики вже чимало зробили у справі вивчення цієї чорної плями в історії українського народу. Їх праці дали поштовх до висвітлення трагічної теми у колективних монографіях, збірниках документів і свідчень, підручниках та навчальних посібниках.
Структура дослідження визначається змістом проблеми, методами і завданнями. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, а також списку використаної літератури та джерел (37 найменувань).
Практичне значення дослідження полягає в комплексному, незаангажованому вивченні історії голоду. Практична цінність здобутих результатів визначається доцільністю використання їх для написання праць з історії України, для підготовки до практичних та лекційних занять, а також вони знайдуть чільне місце в експозиціях історико-краєзнавчих музеїв Південної України.
Магістр