Характеристика і особливості фашистського окупаційного режиму в роки Великої Вітчизняної війни на території УРСР (ID:163405)
Зміст
ЗМІСТ
ВСТУП.....................................................................................................................3
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА ФАШИСТСЬКОГО ОКУПАЦІЙНОГО РЕЖИМУ НА ТЕРИТОРІЇ УРСР...................................7
1.1. Злочинні плани німецько-фашистських загарбників щодо українських земель........................................................................................................................7
1.2. Процес розчленування українських земель..............................................10
1.3. Регламентація життя українського населення під німецько-фашистською окупацією.......................................................................................18
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПОЛІТИКИ ОКУПАЦІЙНИХ СИЛ В РЕЙХСКОМІСАРІАТІ «УКРАЇНА».................33
2.1. Політика інституцій Рейху стосовно українських допоміжних сил..........33
2.2. Система установ та військових частин місцевої поліції в рейхскомісаріаті «Україна»................................................................................................................37
2.3. Залучення та матеріальна стимуляція службовців поліційного апарату рейхскомісаріату «Україна».................................................................................57
РОЗДІЛ 3. ОСОБЛИВОСТІ ПРАВОВОГО СТАНОВИЩА УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ НА ТЕРИТОРІЇ ТРАНСНІСТРІЇ ТА ДИСТРИКТУ «ГАЛИЧИНА»...........................................................................71
3.1. Освітня політика окупаційної влади на території Галичини.....................71
3.2. Політика румунської окупаційної влади на території Північної Трансністрії............................................................................................................75
ВИСНОВКИ..........................................................................................................81
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ.................................................89
Зразок роботи
РОЗДІЛ 2. СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ НАПРЯМКИ ПОЛІТИКИ ОКУПАЦІЙНИХ СИЛ В РЕЙХСКОМІСАРІАТІ «УКРАЇНА»
2.1. Політика інституцій Рейху стосовно українських допоміжних сил
Наказом Гітлера від 17 липня 1941 року, «для відновлення громад-ського порядку і суспільного життя на захоплених східних територіях була створена система цивільних органів влади. Вони складались з рейхскомісаріатів і пітпорядковувались імперському міністру в справах окупованих східних територій Альфреду Розенбергу. Керівники рейхскомісаріатів призначались особисто фюрером і, у випадку суперечок з Розенбергом, мали право апелювати до Гітлера через голову рейхсміністра. За відновлення діяльності підприємств, транспорту і пошти були відповідальні вищі імперські власті даних областей у погодженні з керівництвом Вермахту. Структура Рейхскомісаріату «Україна» (РКУ) була офіційно затверджена декретом Гітлера від 20 серпня 1941 року. В декреті визначались майбутні кордони і адміністративний поділ, були обумовлені сфери діяльності присутніх тут інституцій Рейху. Згідно пропозицій Розенберга, майбутній РКУ повинен був охопити територію України та Курської, Саратовської, Воронізької і Тамбовської областей РРФСР, з населенням 59,5 млн. чол.
28-29 серпня 1941 року тилові установи Вермахту передали під владу Рейхскомісаріату перші українські землі. Адміністративно, з кінця 1941 і до осені 1943 року, РКУ поділявся на шість генеральних округ (Generalbezirke): Волинь-Поділля (Волинська, Рівненська, Кам'янець-Подільська і частина Тернопільської області, та землі півдня Білорусі з містами Брест і Пінськ), Житомир (Житомирська і частина Вінницької області, та південні землі Білорусі довкола міста Хойники), Київ (Київ¬ська та частина Полтавської і Вінницької областей), Миколаїв (Кірово¬градська та більша частина Миколаївської області), Дніпропетровськ (Дніпропетровська та більша частина Запорізької області), Таврія (Крим і південні райони Миколаївської і Запорізької областей). Керівниками гене-ральних округ були генеральні комісари. Основною адміністративною одиницею був район (Gebiet), керований гебітскомісаром. У поодиноких випадках група районів могла складати головну округу, під керівництвом головного комісара. На час найбільшого розвитку РКУ, тобто на січень 1943 р., в його складі було 103 нацрайони (Kreisgebiet, на чолі з гебітскомісаром), та 443 райони (Distrikt) з населенням 17 мільйонів чоловік.
Інші роботи з даної категорії: