Хорвати , серби , словенці після Першої світової війни. (ID:168616)

Вступ Утворення Югославської держави має тривалу, склад¬ну й драматичну передісторію. Держава Югославія (таку назву вона отримала 1929 р.) утворилася внаслідок об'єд¬нання ряду югославських земель. Серед них були як неза¬лежні держави — Сербія, Чорногорія, так і землі, що-входили до складу Австро-Угорщини, — Хорватія, Боснія й Герцеговина, Словенія та інші. Тривалим був шлях югославських народів до державної незалежності. 28 черв¬ня 1389 р. на Косовому Полі полягла армія середньовічної сербської держави, розбита полчищами турецького султана Мурада І. З тих часів на Сербію впала темна ніч чужозем¬ного панування. Лише 1878 р., після спустошливих війн із турками, Сербія остаточно набула незалежності. Чорного¬рія протягом кількох сторіч відстоювала незалежність у війнах проти Османської імперії й лише після російсько-турецької війни 1877-1878 рр. зміцнила свою державність. Що ж до Хорватії і Словенії, то вони ще у середні віки втратили самостійність. Хорватію 1102 р. було включено до складу Угорського королівства на засадах особистої унії, а в XVI ст. сама Угорщина потрапила під владу Габсбургів. Водночас до Австрії відійшли землі, де мешкали словенці. Хорвати і словенці входили до складу Австрійської імперії до її розпаду 1918 р. Перша світова війна виявилася каталізатором історич¬них процесів в Австро-Угорщині. Сербія і Чорногорія, що воювали на боці Антанти, в перебігу війни значно зміцнили свій авторитет серед південнослов'янських держав. Біль¬шість впливових партій Хорватії, Словенії, Боснії виступа¬ли за надання своїм країнам суверенітету або широкої автономії. Поразка Австро-Угорщини у війні та її колапс дозволили реалізувати ідею об'єднання південних слов'ян. Соціально-економічне становище Королівства сербів, хорватів і словенців в перші роки його існування було вкрай важким: повоєнна розруха, інфляція, високий рівень безробіття, невирішеність аграрного питання вели до хвилювань в селі і частим масовим страйкам робітників. Протягом всього міжвоєнного періоду в Сербії зберігалося повне домінування сільського господарства в економіці, причому його модернізація йшла вкрай повільними темпами через малоземелля і брак капіталу.